Українські школи зникають: як освітня реформа та демографічна криза залишили дітей без освіти

В Україні значно скоротилася кількість шкіл. За останні чотири роки країна втратила 14% своїх навчальних закладів.

Освітній портал Education.ua, аналізуючи інформацію від Інституту освітньої аналітики, виявив, що за чотири роки країна втратила кожну п'яту сільську школу. У містах тенденція також є помітною, хоча менш виразною: чисельність шкіл зменшилась на 5%.

Ця статистика стосується не тільки державних шкіл, але й комунальних і приватних. За даними Інституту освітньої аналітики, у 2020/2021 навчальному році працювало 14 815 шкіл, тоді як у 2023/2024 їх залишилося 12 701, що означає спад на 14 %.

Найпомітніші скорочення спостерігаються в сільській місцевості. Також, у 2020/2021 навчальному році в селах функціонувало 9 293 школи, а у 2023/2024 їх стало лише 7 439, що показує втрату майже 2 000 шкіл. Таким чином кількість шкіл за 4 роки скоротилась на 20%.

Ця тенденція поширюється й у містах, хоча і меншою мірою: кількість шкіл тут зменшилася на 260 закладів, або на 5%.

Реальні показники можуть бути більшими. На третьому році повномасштабної війни, коли освітні заклади зазнають руйнувань, а деякі території знаходяться під окупацією, зменшення шкіл у містах на 5% може виглядати нереальним.

Навіть якщо школа зруйнована чи розташована на окупованій території, але продовжує навчати, вона не вважається закритою. Школи з окупованих регіонів не потребують переміщення на підконтрольну територію, тому можуть працювати дистанційно, вони вважаються відкритими.

Статистика, авжеж, може бути неповною, адже є складності зі збором даних, особливо на звільнених територіях.

Попри значні втрати шкільної матеріально-технічної бази, основна причина закриття шкіл — це зменшення кількості учнів. Тільки у 2024 році до шкіл пішло на 14 % першокласників менше, ніж торік. Через зменшення кількості учнів як унаслідок демографічних проблем, так і через вимушену міграцію родин з дітьми, багато шкіл залишаються без учнів. Це змушує засновників закривати малокомплектні школи, утримувати які стає фінансово важко для місцевих громад.

Освітня реформа з оптимізації мережі шкіл також фактично спричинило їх закриття. Через об'єднання закладів залишаються без школи чимало малих населених пунктів. Наприклад, у Тетіївській громаді на Київщині в червні 2024 року було прийнято рішення про закриття 8 малокомплектних шкіл. Попри те, що міністр освіти і науки Оксен Лісовий наголосив, що міністерство прагне зберегти початкові школи в селах для дітей молодшого віку.

Додаткові виклики з'являються у зв'язку з новою версією наказу №850, що може змусити школу призупинити діяльність, якщо вони не можкть забезпечити очне навчання. Це особливо стосується шкіл на тимчасово окупованих і прифронтових територіях, що може спричинити ще більше скорочення вже у наступному навчальному році.

Цього року у Миколаївській області розпочали роботу в очному або змішаному форматі 26 із 64 шкіл міста. Ще 5 закладів запустили навчання до 15 вересня, одна гімназія почне працювати з 1 листопада, а кілька шкіл відкриються з 1 січня. До наступного року 20 шкіл продовжать працювати у дистанційному форматі. 

Наразі в Миколаєві перебуває 74% дітей шкільного віку, 8% - в інших областях України, а 18% - за кордоном. 

У Херсонській області розпочали новий навчальний рік 186 закладів загальної середньої освіти. Там навчатимуться близько шістдесяти тисяч учнів. Крім того, планували відновити навчання у змішаній формі ще у семи закладах освіти у пʼяти громадах області. 

 В Одесі працюють 120 закладів середньої освіти, 92 з яких мають власні укриття.  Понад 20 шкіл їх не мають через те, що будівля розташована на катакомбах або на великих скупченнях ґрунтових вод. Дистанційне навчання організоване у 52 школах. До навчання приступили 241 тисяча учнів, серед яких 14 тисяч внутрішньо переміщених осіб. 

Анна Бальчінос