Трагедія 2 травня в Одесі зупинила "руську весну" на Півдні України, - Гуцалюк

   Події 2 травня 2014 року в Одесі стали переломним моментом, який фактично поклав край спробам реалізації сценарію "руської весни" на півдні України.

Це був день запеклих зіткнень, який завершився трагедією, але водночас зберіг місто у складі України, заявив історик, активіст та військовослужбовець Сергій Гуцалюк.

   Ось як, за згадкою Сергія Гуцалюка, розвивалися події

Того дня в Одесі був запланований футбольний матч між місцевим «Чорноморцем» та харківським "Металістом". Вдень близько двох тисяч людей — футбольні ультрас обох клубів, активісти місцевого Євромайдану та звичайні одесити — зібралися на Соборній площі для спільного Маршу за єдність України.

Бої спровокували представники "Антимайдану" (табір яких розташовувався на Куликовому полі). Озброєні палицями, щитами, а згодом і вогнепальною зброєю, вони напали на мирну ходу в районі вулиці Грецької.

Першою жертвою став активіст євромайданівського руху Ігор Іванов, який загинув від вогнепального поранення. Невдовзі загинув ще один україноцентрист — Андрій Бірюков. Звістка про перші смерті миттєво радикалізувала натовп.

Вуличні бої в районі Грецької площі тривали кілька годин. Попри пасивність (а подекуди й сприяння) тодішньої міліції, проукраїнським силам вдалося відтіснити бойовиків "Антимайдану". Вирішальну роль відіграла чисельна перевага одеситів, які вийшли захищати своє місто, та організованість футбольних фанатів.

Після розгрому в центрі міста активісти "Антимайдану" відступили до свого табору на Куликовому полі. Велика колона проукраїнських сил рушила туди, щоб остаточно ліквідувати осередок сепаратизму. Представники "Антимайдану" забарикадувалися в Будинку профспілок. Обидві сторони використовували коктейлі Молотова, що призвело до займання всередині будівлі. Унаслідок пожежі та зіткнень того дня загинули 48 людей (6 — у центрі міста від вогнепальних поранень, 42 — під час пожежі в Будинку профспілок).

 Чому на думку активіста це зупинило "руську весну"?

Втрата мобілізаційного ресурсу: Силовий блок проросійських сил в Одесі був повністю розгромлений. Багато лідерів та активістів «Антимайдану» втекли до окупованого Криму або на Донбас.

Події показали, що Одеса — це не Донецьк чи Луганськ того часу. Велика кількість містян виявилася готовою до прямої дії, щоб не допустити створення "Одеської народної республіки".

Російські куратори розраховували на слабкість місцевої влади та підтримку частини населення, але активний опір <span>зламав план безкровного переходу регіону під контроль рф.</span>

2 травня стало переможним днем, бо в геополітичному плані воно визначило долю Одеси. Місто залишилося південним форпостом України, що завадило росії реалізувати плани на захоплення Півдня і відрізання України від Чорного моря.
 

Кирило Бойко