Суд зірвав угоду у справі про корупцію на експорті зерна в Одесі

В Одесі суд розглянув справу про можливе втручання у результати фітосанітарної експертизи, що дало змогу вивезти за кордон тисячі тонн кукурудзи попри виявлені порушення. Суд відмовився затвердити угоду про визнання вини чиновниці та постановив продовжити розгляд справи.

Про це повідомив Центр публічних розслідувань.

Під час підготовчого засідання суд вивчав угоду про визнання винуватості у справі начальниці управління фітосанітарної безпеки обласного підрозділу Держпродспоживслужби, яку підозрюють у зловживанні впливом.

За даними слідства, мова йде про експорт майже 6 тисяч тонн кукурудзи, який забезпечували компанії "Івенрайс", "Банерс" і "Тека Петролеум" разом з іноземною експедиторською фірмою "WESTBRIDGE Prague S.R.O.".

До виконання контракту також долучили "VIKING INTERNATIONAL TRADING CORP", "Фітотек Україна" та "Грейнком Шиппінг", які займалися фумігацією, оформленням фітосанітарних і ветеринарних документів, а також організацією експортного супроводу для відправлення зерна до Єгипту через Ізмаїльський порт.

Слідство встановило, що всі ці компанії діяли за узгодженою схемою, яка охоплювала повний цикл експорту — від обробки вантажу до його передачі іноземному покупцеві.

Відповідно до законодавства України та вимог країни-імпортера, для експорту зерна необхідно отримати фітосанітарний сертифікат. Для цього експортери подали до обласного управління Держпродспоживслужби пакет документів, зокрема заявку на відбір зразків для експертизи.

У травні 2023 року в Ізмаїльському порту державний інспектор відібрав зразки кукурудзи, які одразу направили до Одеської фітосанітарної лабораторії для дослідження.

Згодом представник ТОВ "Грейнком Шиппінг" отримав три експертні висновки, у яких було зафіксовано перевищення допустимого рівня карантинного бур’яну — амброзії полинолистої. Це унеможливлювало видачу сертифіката.

Після цього, 22 травня 2023 року, компанія звернулася до Центральної фітосанітарної лабораторії в Києві з проханням переглянути результати та провести повторну експертизу.

Під час обговорення ситуації представники компанії повідомили про виявлені порушення. Того ж дня їм зателефонувала особа, щодо якої велося окреме кримінальне провадження, і запропонувала "розв'язати питання", пов’язані із судном HASAN.

З’ясувалося, що результати первинної експертизи могли бути навмисно завищені — через відмову платити хабар посадовцям Держпродспоживслужби та працівникам лабораторії.

Також пролунала пропозиція вплинути на результати повторного дослідження в київській лабораторії, щоб отримати позитивний висновок. За це вимагали 0,4 долара за тонну, що загалом становило 2400 доларів готівкою. В обмін обіцяли забезпечити позитивний результат експертизи.

Щоб уникнути простою судна з вантажем понад 5,8 тисячі тонн, представник компаній погодився на ці умови. Це дозволило б отримати сертифікат і безперешкодно експортувати кукурудзу до Єгипту.

До схеми залучили колишню працівницю обласного управління Держпродспоживслужби, яка добре орієнтувалася в процедурах і мала необхідні зв’язки.

Завідувач відділу аналізу Центральної фітосанітарної лабораторії дізнався про заявку на повторну експертизу та продемонстрував керівництву листування, де обговорювався потрібний результат. На підставі протоколів із неправдивими даними він підготував три фальсифіковані висновки.

Надалі ці документи підписав керівник установи. Після цього державний інспектор, спираючись на підроблені висновки, оформив і видав сертифікати для експорту зерна з Ізмаїльського порту до Єгипту.

У червні 2023 року в одеському ресторані готелю "Лондон" відбулася передача 2400 доларів за вплив на працівників лабораторії.

У червні 2025 року обвинувачена уклала угоду з прокурором, визнавши провину. Сторони просили призначити штраф у 51 тисячу гривень. Однак суд не погодився затвердити цю угоду та вирішив розглядати справу в загальному порядку.

Підозру посадовиці ДБР оголосило у квітні 2024 року. За версією слідства, чиновники Держпродспоживслужби в Одеській і Запорізькій областях створили схему вимагання грошей за видачу сертифікатів для експорту й імпорту агропродукції. Попередньо, їхній щомісячний прибуток перевищував 160 тисяч доларів.

У березні БЕБ викрив схему ухилення від податків при експорті  кукурудзи через Одеський порт. Фігуранти купували  зерно за готівку та намагалися легалізувати його через підконтрольні компанії, плануючи відправити до Малайзії.

Анна Бальчінос