Європейський суд почав розгляд справ про заборону Меджлісу

Європейський суд з прав людини 20 жовтня розпочав офіційну комунікацію у справах, пов'язаних із забороною Меджлісу кримськотатарського народу. Цю заборону російська окупаційна влада Криму запровадила ще у 2016 році.

Про це повідомив Кримськотатарський ресурсний центр. 

До Суду звернулися як представницькі органи кримських татар, так і окремі громадяни. Голова Кримськотатарського Ресурсного Центру і член Меджлісу Ескендер Барієв зазначив, що 17 індивідуальних заяв за сприяння КРЦ, а також окрема заява від самого Меджлісу, були подані ще у 2017 році.

Барієв пояснив, що таке тривале очікування пов’язано з позицією ЄСПЛ. Суд вирішив розглядати індивідуальні справи лише після винесення рішення у міждержавних справах "Україна проти росії" щодо Криму, яке було оголошене у червні минулого року.

Мета поданих скарг, за словами Барієва, набагато ширша за скасування заборони однієї організації: заявники прагнуть домогтися міжнародного визнання системного тиску на корінний кримськотатарський народ. Він підкреслив, що заборона Меджлісу є частиною ''геноцидальної політики Кремля'' та свідомою спробою зруйнувати систему національного самоврядування.

Адвокат Борис Бабін, який представляє заявників у Суді, відзначив юридичну складність справи. Вона стосується визначення статусу заявників у контексті прав корінних народів, що є рідкісним прецедентом у практиці ЄСПЛ.

Бабін звернув особливу увагу на справи місцевих меджлісів Херсонщини. Вони, ще у 2017 році, зверталися до Євросуду, вказуючи на ризики майбутньої агресії рф на материкову Україну та прогнозовані утиски кримських татар, що, на жаль, підтвердилося після 2022 року.

На тлі початку комунікації, КРЦ влітку 2025 року передав ЄСПЛ додаткові матеріали, які свідчать про продовження переслідування членів місцевих меджлісів Херсонщини: частина з них перебуває в ув'язненні, інші були змушені виїхати, а ті, хто залишився, перебувають під постійним контролем окупантів.

Катерина Глушко