В Одесі захистили дисертацію про місцевих кочовиків періоду Улусу Джучі

Аспірант факультету історії й філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Ярослав Ченцов захистив дисертацію на тему "Кочове населення степової України періоду Улусу Джучі: реконструкція структури ідентичностей".

Як повідомили в деканаті факультету історії, Ярослав Ченцов здобув таким чином ступень доктора філософії. 

Як зазначили в висновку наукового семінара, присвяченого дисертації унікальність дисертації полягає в глибокому аналізі ідентичності кочових спільнот Улусу Джучі, що дозволяє переосмислити сталі уявлення про історичні процеси у Східній Європі. Робота демонструє новаторський підхід до реконструкції складної багаторівневої структури кочової ідентичності, яка охоплює етнічні, соціальні, релігійні, політичні й культурні аспекти. Особливо цінним є прагнення автора вийти за межі ідеологізованих підходів до Золотоординського періоду, зокрема до так званого "татаро-монгольського ярма", та запропонувати об’єктивну, науково обґрунтовану інтерпретацію кочового компонента в історії регіону.

Значення цього дослідження для Півдня України важко переоцінити, адже саме ці території історично були ареалом активної взаємодії між осілим і кочовим населенням. Розуміння механізмів культурної адаптації, інтеграції та опору в регіоні сприяє не лише поглибленню історичних знань, а й формуванню сучасної історичної пам’яті та ідентичності українців у межах ширшого постколоніального контексту. Дисертація, з огляду на її міждисциплінарний характер та регіональний фокус, є вагомим внеском у розвиток історичної науки, зокрема в медієвістиці Півдня України.

Це дослідження поєднує підходи археології, письмових джерел і візуального аналізу з підходами історичної антропології. Автор уперше системно застосував міждисциплінарний підхід для дослідження багатовимірної структури ідентичностей — етнічної, гендерної, статусної, регіональної. Завдяки цьому дисертація виходить за межі традиційного уявлення про кочові спільноти, пропонуючи нове бачення їхньої ролі у формуванні історичної пам’яті та культурного простору.

В коментарі Інтенту Ярослав Ченцов зазначив, що саме таку тему дисертації він обрав з ряду причин. По-перше, з самого початку його наукового шляху він цікавився саме середньовічною археологією, тема ж кочовиків Улусу Джучі (Золота Орда) була обрана як найменш досліджена, особливо у період незалежної України, а також цікава й актуальна з погляду застосування нових підходів до аналізу накопиченого в радянські часи матеріалу.

"Це як застосування новітніх технологій, таких як 3D-моделювання, так і аналіз археологічного матеріалу через призму виявлення в ньому ідентичностей кочового населення - етнічної, регіональної, гендерної, статусової, а також проблеми спотворення ідентичностей", - пояснив вчений.

У лютому 2025 року команда громадської організації "Архаїка"  оцифровувала й створила 3D-моделі єгипетських артефактів, кіпрської скульптури, експонатів з Самарканду, артефакти з Півдня України - Криму та Одещини. Крім того, оцифрували будівлю музею, що є пам’яткою архітектури національного значення. Ярослав Ченцов входив у цю команду - власне оцифровував експонати музею.

Науковим керівником дисертації стала докторка історичних наук, професорка, завідувачка кафедри археології, етнології та всесвітньої історії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Олена Сминтина.  Рецензенти: кандидатка історичних наук, доцентка кафедри археології, етнології та всесвітньої історії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Наталія Петрова та кандидат історичних наук, доцент кафедри археології, етнології та всесвітньої історії Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Вадим Чепіженко. Опонентами стали докторка історичних наук, професорка, доцентка кафедри археології Національного університету "Києво-Могилянська академія" Світлана Біляєва і доктор історичних наук, професор, доцент кафедри історії мистецтв Київського національного університету імені Тараса Шевченка Геннадій Казакевич.

Кирило Бойко