Села із російськими назвами на Миколаївщини та Херсонщини деколонізували

Верховна Рада перейменувала понад десять сіл у різних областях, замінивши назви, що не відповідали стандартам державної мови. Зміни є частиною деколонізації топонімії та боротьби з російським мовним впливом.

Про це повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.

Верховна Рада України ухвалила постанову про перейменування населених пунктів, назви яких не відповідали стандартам державної мови. Рішення ухвалили відповідно до Конституції України, Закону "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії", а також на підставі рекомендацій Національної комісії зі стандартів державної мови.

У Миколаївській області нові назви отримали:

• село Юр’ївка Вознесенського району — тепер Юріївка,
• село Гур’ївка Миколаївського району — Гуріївка,
• село Новоюр’ївка Миколаївського району — Новоюріївка,
• село Синюхин Брід Первомайського району — Синюшин Брід.

У Херсонській області:

• село Муравейник Генічеського району стало Мурашником,
• село Чайкине Херсонського району — Чайчиним.

Зміни спрямовані на очищення українського топонімічного простору від російських мовних впливів і повернення автентичних форм назв.

Також Верховна Рада перейменувала 8 сіл та одне селище в Одеській області. Це частина пакета законопроєктів про перейменування 185 населених пунктів у межах масштабної деколонізації й декомунізації — 25 із них стосуються південних регіонів і мали бути розглянуті ще у травні.

У 166 випадках перейменування здійснюються відповідно до закону про деколонізацію, який забороняє топоніми, що прославляють російських діячів, імперію або радянський тоталітаризм. Більшість нових назв запропонували місцеві органи влади, ще 19 ініціювали громади самостійно. Переважно це історичні або нейтральні назви, які відображають національну ідентичність.

Деколонізація не може тривати кілька років — її тривалість має відповідати тривалості самої колонізації. Так вважає креативна директорка "Українського інституту" та дослідниця українського авангарду Тетяна Філевська в інтерв’ю для Інтенту.

Анна Літман