26 грудня 2024 р. 12:15
(Фото: Іван Русєв/facebook)
Центр публічних розслідувань провів аналіз витрат на відновлення інфраструктури в Одеській області під час повномасштабної війни. Для цього експерти використали дані аналітичного модуля Prozorro та розглянули закупівлі, оголошені Службою відновлення та розвитку інфраструктури.
Про це йдеться у матеріалі.
Перший рік війни позначився незначними витратами на відновлення. З лютого до грудня 2022 року в Одеській області оголосили лише 224 закупівлі на загальну суму 123 млн грн. Із них 15% пішло на закупівлю меблів. Найдорожчий лот — секретна закупівля на суму 80 млн грн, яку отримала компанія "Автострада", що входить до групи вінницького бізнесмена Максима Шкиля.
У 2023 році обсяги фінансування значно зросли: Служба відновлення та розвитку інфраструктури оголосила 164 закупівлі із загальною очікуваною вартістю 8,19 млрд грн.
Основні напрямки витрат:
Найбільші суми витратили на два секретних будівництва, загальна вартість яких склала 5 млрд грн. Контракти на ці роботи уклали без відкритих торгів із компаніями "Ростдорстрой" (депутат Одеської міськради Юрій Шумахер) та "Автомагістраль-Південь". Експерти припускають, що ці проєкти можуть стосуватися будівництва оборонних споруд або прокладання нових ліній електропередач.
На 11-й місяць 2024 року в області оголошено 148 закупівель із очікуваною вартістю 7,95 млрд грн. Найдорожчий підряд — на 1,5 млрд грн — отримала компанія "Ростдорстрой". Також по 1 млрд грн виділили на два проєкти, виконані "Автомагістраль-Південь".
Окрім будівництва, кошти витрачаються на закупівлю нафтопродуктів, палива та електроенергії (11,49%).
Експерти вказали на корупційні ризики під час виділення коштів на секретні об’єкти. Наприклад, бетонні тетраподи, зведені як захист від висадки російської техніки, зникли під піском, ставши марними.
Додатково у медіа неодноразово згадували про тісні зв’язки між "Автомагістраль-Півднем" і "Ростдорстроєм", які часто "розігрують" тендери.
Як зазначив координатор проєкту Dozorro Іван Лахтіонов, ризик змови між учасниками тендерів часто призводить до підвищення вартості послуг, що закуповуються, а іноді може створювати умови для корупційних дій, якщо між замовником і виконавцем існує зв’язок. Подібні випадки мають обов’язково розглядатися Антимонопольним комітетом, який відповідає за контроль і перевірку таких зловживань. Проте, на жаль, ситуація у сфері будівельних тендерів в Україні залишається проблематичною: здебільшого у великих проєктах змагаються одні й ті самі компанії.
На його думку, ключовою проблемою є обмежений ринок будівництва в Україні. Найбільший виклик у процесі відновлення полягає в здатності бізнесу якісно та вчасно виконувати роботи. Великі проєкти вимагають значних ресурсів, які є лише у великих компаній. Після завершення бойових дій одним із рішень може стати залучення європейських компаній до відбудови країни. Однак держава повинна створити сприятливі умови, щоб міжнародні підрядники були зацікавлені працювати в Україні.
Ірина Глухова