13 жовтня 2024 р. 17:58
(ФОТО: YouControl)
Аналітики дослідили, хто фінансував українські політичні партії у другому кварталі 2024 року та на що вони витратили найбільше грошей.
Про це повідомило видання Чесно.
У другому кварталі цього року українські політичні партії зібрали трохи понад 4 мільйонів гривень для підтримки своєї діяльності, без урахування коштів державного фінансування парламентських партій.
Понад мільйон гривень вдалося зібрати лише партії "Батьківщина". Жодна інша парламентська партія не увійшла до топ-10 за сумою внесків, що свідчить про те, що партії, які ще п’ять років тому мали велику підтримку, тепер майже не займаються фандрейзингом, покладаючись на бюджетні кошти.
Невеликі політичні сили змушені шукати альтернативні джерела фінансування. Лише "Народовладдя" та "Демократична сокира" змогли залучити сотні внесків, тоді як інші отримують переважно великі разові платежі.
За три місяці внески отримали лише 33 політичні партії, не враховуючи державного фінансування та спонсорської допомоги у вигляді послуг або товарів. "Батьківщина" зібрала найбільше - майже 1,5 мільйона гривень, партія "УДАР" - близько 700 тисяч, а партія "Черкащани" - понад 280 тисяч гривень. Проте за кількістю внесків лідирують "Народовладдя" з понад 470 внесками та "Демократична сокира" зі 118 внесками.
"Батьківщина" переважно отримувала внески на рахунки місцевих осередків, зокрема від донорів, пов'язаних із партією. Найбільший внесок у розмірі понад 200 тисяч гривень зробила депутатка Вінницької облради Наталя Сандул. Фінансову підтримку надавали також інші партійні діячі та їхні помічники.
Партія "УДАР" продовжує отримувати фінансування від керівників компанії "Алєксєєв, Боярчуков та партнери". Ростислав Сачок та Альона Мостипанська пожертвували понад 500 тисяч гривень. Один із засновників цієї компанії - Сергій Алєксєєв - є народним депутатом від "Європейської солідарності».
Партію "Черкащани" здебільшого фінансували юридичні особи. Хоча внески були порівняно невеликими - 10–15 тисяч гривень, партія зібрала більше грошей, ніж деякі парламентські сили.
Цікаво, що "Слуга народу", "Європейська солідарність" та "Голос" не увійшли до топ-10 партій за сумою внесків. "Слуга народу" зібрала лише 80 тисяч гривень, "Європейська солідарність" - понад 40 тисяч, а "Голос" - менше ніж 5 тисяч гривень.
Попри менші суми внесків, парламентські партії витрачають більше завдяки державному фінансуванню.
Наприклад, "Слуга народу" витратила 131 мільйон гривень, з яких 83 мільйони надійшли з держбюджету, а "Голос" - 24 мільйони гривень. Кошти використовувалися здебільшого на фінансування регіональних осередків, зарплати працівників та адміністративну підтримку діяльності партій.
Загалом, витрати парламентських партій були пов'язані з рекламними кампаніями, орендою офісів, оплатою консультацій та проведенням різних заходів.
За два скликання Верховної Ради державне фінансування отримали дев'ять політичних партій. Аналіз витрат цих партій у період з 2016 по 2023 роки виявив відмінності в підходах до вибору підрядників між старими та новими партіями, представленими в VIII та IX скликаннях.
Також аналітики R&D центру YouControl вивчили звітність парламентських партій, що отримали держфінансування на суму понад 885 мільйонів гривень у 2022 році та 753 мільйони гривень у 2023 році. Фахівці проаналізували з Єдиного державного реєстру звітності політичних партій дані чотирьох політичних сил за 2022-2023 роках, що подолали 5% бар'єр у Верховній Раді: "Слуга Народу", "Європейська Солідарність", "Батьківщина", "ГОЛОС".
У квітні 2023 року Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) відновило здійснення державного контролю за фінансами політичних партій. Як нагадали у НАЗК, вже три роки в Україні призупинений обов'язок партій подавати звіти про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру та рік як агентство не має можливості їх перевіряти
Анна Бальчінос
15 листопада 2024 р.
В Одесі комісія схвалила збільшити фінансування ТрО на понад 40 мільйонівВід шпигунства до зради: прокуратура оголосила підозру колишньому заступнику гауляйтера з Херсонщини
14 листопада 2024 р.
На Одещині розірвали сумнівні договори на ремонт доріг на 800 мільйонів