Держфінансування в дії: як українські партії розпоряджаються грошима платників податків

За два скликання Верховної Ради державне фінансування отримали дев'ять політичних партій. Аналіз витрат цих партій у період з 2016 по 2023 роки виявив відмінності в підходах до вибору підрядників між старими та новими партіями, представленими в VIII та IX скликаннях.

Про це повідомило видання Чесно.

"Старі" партії частіше платили компаніям, керівники яких були членами партійних організацій, помічниками депутатів або самі брали участь у виборах. На відміну від них, серед "молодих" партій нинішнього скликання таких зв'язків було знайдено набагато менше. Винятком є "Опозиційна платформа — За життя", яку заборонили у 2022 році, тому звіти за цей період відсутні.

У VIII скликанні державне фінансування отримали шість партій: "Народний фронт", "Блок Петра Порошенка", "Самопоміч", "Опозиційний блок", Радикальна партія Олега Ляшка та "Батьківщина". Наприклад, "Народний фронт" у 2016-2019 роках виплачував державні кошти 740 компаніям, з яких щонайменше 42 мали зв'язки з партією. Зокрема, деякі керівники цих компаній раніше були членами "Фронту змін", заснованої Арсенієм Яценюком.

Партія "Самопоміч" заплатила понад 550 підрядникам, і зв'язки з партією були виявлені у 28 компаній, які отримали понад 6 мільйонів гривень. Наприклад, компанія "Старий Дніпро", керівник якої був у виборчих списках партії на місцевих виборах.

"Батьківщина" платила компаніям, пов'язаним із помічниками депутатів, зокрема ТОВ "МЦ-файнанс", що отримало понад 8,6 мільйона гривень. Водночас "Опозиційний блок" і Радикальна партія Олега Ляшка платили компаніям, керівники яких були кандидатами від партій або депутатами рад.

Щодо "Європейської солідарності" (раніше БПП), більша частина коштів спрямовувалася на компанії, пов'язані з Петром Порошенком та його бізнес-групою "Укрпромінвест". Партія витратила на такі компанії понад 167 мільйонів гривень за сім років.

Нові партії IX скликання, такі як "Голос" і "Слуга народу", рідше укладали угоди з компаніями, пов'язаними з партією. Наприклад, "Слуга народу" співпрацювала з компаніями, де працювали представники партії, але таких випадків було лише чотири. Партія "Голос" мала лише один зв'язок із підрядником зі 100 можливих.

Загальний аналіз витрат показує, що "старі" партії мають більше зв'язків із підрядниками завдяки тривалішій присутності в політиці.

У квітні 2024 року аналітики R&D центру YouControl вивчили звітність парламентських партій, що отримали держфінансування на суму понад 885 мільйонів гривень у 2022 році та 753 мільйони гривень у 2023 році. Фахівці проаналізували з Єдиного державного реєстру звітності політичних партій дані чотирьох політичних сил за 2022-2023 роках, що подолали 5% бар'єр у Верховній Раді: "Слуга Народу", "Європейська Солідарність", "Батьківщина", "ГОЛОС".

У листопаді 2015 року тодішній президент України Петро Порошенко підписав закон, що передбачав фінансування діяльності партій з держаного бюджету. Йшлося про діяльність не пов'язану з участю політичних сил у виборах, та часткового відшкодування видатків партій на здійснення передвиборчої агітації на виборах депутатів.

А у січні 2020 року Президент України Володимир Зеленський підписав закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання і протидії політичній корупції", ухвалений Верховною Радою 19 грудня 2019 року, який спростив процедуру подання фінансової звітності політичних партій, передбачену Законом "Про політичні партії", замінюючи паперову форму фінансової звітності на електронну.

Анна Бальчінос