На Дунай передислокували частину флоту з Миколаївського порту

Частину флоту з Миколаївського порту було передислоковано на Дунай.

Про це повідомляє пресслужба Центра транспортних стратегій.

Компанія "Нібулон" вирішила йти радикальним шляхом і передислокувала частину свого флоту з Миколаєва на Дунай.

Плавзасоби розбирали й транспортували їх суходолом, використовуючи великі автотягачі. А на своїй новій філії "Бессарабська" фахівці здійснили збірку. У компанії повідомляли, що таким чином вдалося перевезти чотири буксири, а також дві вантажно-розвантажувальні машини. Але більша частина флоту компанії все одно залишається у Миколаївському порту.

За словами керівників інших компаній, частина річкового флоту, який залишився вище за течією Дніпра (за Каховською ГЕС), й той, який стоїть у Миколаєві та Очакові, поки використовувати не можуть. 

Чотири наші баржі та один буксир зараз заблоковані в Очакові. На жаль, ми не можемо вивести його звідти. Донині діє заборона на вихід звідти з боку капітана Миколаївського порту. Так само, як неможливо поки вийти з самого Миколаєва, Херсону. Єдине, що ми можемо у цій ситуації - це підтримувати буксир у хорошому стані, дбати про нього. Баржі ж стоять на рейді порту, - розповіла  власниця компанії "Аскет-Шиппінг" Катерина Русина.

З такою ж проблемою стикнулись і власники інших компаній. 

Частина нашого флоту стоїть у Миколаєві без можливості переміститися в інший, більш безпечний пункт. А головне - без можливості працювати, допомагаючи з транспортуванням українського зерна. Ми здійснюємо ремонт нашого вцілілого флоту, люди продовжують працювати. Але флот надто довго не залучений у логістиці, він не працює на користь Україні, - розповідає директор та співвласник компанії "Грейн Трансшипмент" Олександр Григоренко.

З одного боку бізнес з розумінням ставиться до загрози з боку ворога та тісно спілкується з військовими. З іншого - все ж-таки сподівається на більш продуктивні рішення посадовців.

За першої ж нагоди ми готові перевести флот уздовж узбережжя на Дунай, де він зможе працювати з зерном, забирати його з дунайських портів. На жаль, поки нам зробити це просто не дозволяють, - констатує Катерина Русина.

Ризики знаходження флоту у портах великі: базуючись у портах, судна можуть бути пошкоджені під час обстрілів. А якщо баржі знаходяться на рейді, то у разі шторму їх просто може зірвати.

Коли флот виявився заблокованим у Херсоні та в інших точках, ми не бачили жодних спроб допомогти вивести його ані з боку українських чиновників, ані з боку асоціацій. При тому, що питання виведення флоту під іноземним прапором як раз у роботу узяли. Мені не зрозумілі ці подвійні стандарти, - оборюється Олександр Григоренко.

З іншого боку, є розуміння, що вихід не дозволяють з питань безпеки - позиції ворога знаходяться близько, можливі влучання.

За словами представника одного з судновласників, доки судна стоять у порту, вони не привертають уваги, а щойно відбувається якийсь рух, ворог відразу активізується. Тобто ситуація дійсно патова. За цих умов у компаніях все ж сподіваються на те, що вихід з неї все одно знайдеться. Можливо, у вигляді якогось тимчасового коридора.

Нещодавно Президент України Володимир Зеленський висловив сподівання на розширення "зернової ініціативи". Зокрема, голова держави прагне, щоб до експорту зерна, крім портів Великої Одеси, долучився і порт Миколаєва.

Відповідаючи на запитання журналістів про можливе розширення зернового коридору та приєднання портів Миколаївщини до експорту Віталій Кім зазначив, що це проблема вищого порядку та вирішується на рівні держави.

Корейська сторона розглядає можливість надання негайної допомоги Україні в придбанні портової техніки та флоту. Сторони обговорили участь Міністерства Корейської республіки, приватних компаній та фондів у спільному комплексному розвитку портової інфраструктури України.

Своєю чергою Український морський коридор два дні поспіль ставив рекорди – 17 та 18 лютого з портів Великої Одеси вийшло по 16 суден.

Анна Бальчінос