Майже 100 тисяч декларантів засекретили свої декларації

Станом на липень 2026 року 99 тисяч 87 декларантів приховали від публічного доступу 445 тисяч 536 декларацій. 

Про це йдеться на платформі Опендатабот.

Як зазначається, хоча можливість засекречувати декларації з'явилася лише наприкінці 2023 року, найбільше з відкритого реєстру зникло документів, поданих ще до початку повномасштабної війни.

Зокрема, 94 тисячі 968 прихованих декларацій припадають на 2016 рік, ще 72 тисячі 68 – на 2020 рік.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомило, що не веде окремої статистики щодо кількості декларацій або декларантів, чиї дані були приховані з публічного доступу.

Частка прихованих декларацій за 2016 рік складає 9%, а у 2020 році – 8%. Для порівняння, частка прихованих декларацій за період повномасштабного вторгнення становить близько 2%.

Загалом один декларант приховав, у середньому, чотири-п'ять своїх декларацій. Варто зазначити, що якщо людина отримує право приховати декларації, з відкритого доступу можуть вилучити одразу всі її декларації – незалежно від того, за який звітний рік вони були подані.

НАЗК зазначило, що агентство не перевіряє, наскільки обґрунтовані причини для закриття декларацій. Воно лише виконує подання від державних органів, керівники яких ініціюють вилучення документів з реєстру. Сам декларант не може самостійно ані закрити, ані знову відкрити свою декларацію. Повернути її у відкритий доступ може лише той орган, який раніше подав запит на засекречення.

<picture></picture>Інфографіка Опендатабот

Понад половину всіх декларантів із прихованими деклараціями становлять військовослужбовці ЗСУ – 50,2 тисячі осіб. Ще 16,4 тисячі декларантів працюють у Національній поліції.

До першої п’ятірки також входять представники міських рад – 2,5 тисячі Державної служби з надзвичайних ситуацій – 2,5 тисячі та Державної податкової служби – 1,3 тисячі декларантів.

Механізм вилучення декларацій із відкритого доступу з’явився після відновлення електронного декларування наприкінці 2023 року. Його запровадили через ризики, які повномасштабна війна створила для військовослужбовців, правоохоронців та інших посадовців.

Якщо публікація декларації може поставити під загрозу безпеку людини або її родини, документ можуть тимчасово прибрати з відкритого реєстру. Сам декларант зробити цього не може.

До слова, декларації про доходи очільника Одеської ОВА Олега Кіпера та деяких його заступників залишилися таємницею.

Центр публічних розслідувань двічі запитував Одеську обласну військову адміністрацію про зарплати топ чиновників і двічі отримував відмови, але у квітні 2026 року частина департаментів усе ж надала дані за 2025 рік.

Ірина Глухова