Кримський активіст частково втратив зір у російській колонії

Кримськотатарський активіст Тофік Абдулгазієв, засуджений на 12 років, повідомив про часткову втрату зору.

Про це ''Кримській солідарності'' розповіла дружина Аліє Куртаметова, якій зателефонував її чоловік.

Чоловік попросив викликати окуліста, але на цей час, прохання залишилося без відповіді. Кримський татарин у розмові із дружиною пояснив, що не бачить нічого периферійним зором, а пряме бачення нині затуманене і розпливчасте. 

''Він не бачить тарілку, з якої повинен їсти. Щоб набрати номер на телефонному апараті, він просить допомоги. Тому що пальцем потрапляє в стіну. Тофік не може читати й писати відповіді на листи, які отримує від джемаата'', - розповіла Куртаметова.

Зазначимо, що Абдулгазієв наразі є фігурантом другої сімферопольської групи ''справи Хізб ут-Тахрір''. У травні 2022 року Південний окружний військовий суд ростова-на-дону виніс обвинувальне рішення проти чоловіка та присудив 12 років позбавлення волі в колонії суворого режиму, де перші п'ять років мають пройти у в'язниці. У липні 2023 року його етапували до росії та помістили у в'язницю міста Верхньоуральськ Челябінської області.

Нагадаємо, що в анексованому Криму силовики ФСБ затримали чотирьох кримських татарок — Есму Німетулаєву, Насибу Саідову, Ельвізу Алієву та Февзіє Османову. Усім їм інкримінують ''участь у діяльності терористичної організації “Хізб ут-Тахрір” (ч.1 ст. 205.5 КК рф), яка передбачає до 20 років ув’язнення.

За даними родичів і адвокатів, обшуки та затримання відбулися в жовтні. Жінок заарештували рішенням підконтрольного росії суду в закритому режимі й відправили в СІЗО Сімферополя до середини грудня. На засідання не допустили навіть родичів. За інформацією ''Кримської солідарності'', затримані утримуються в холодних вологих камерах, а під час перевірок їх змушують знімати хіджаб.

Родичі та правозахисники називають звинувачення необґрунтованими й заявляють про фабрикацію доказів: під час обшуків силовики нібито підкидали ''заборонені книги'', а доказами слідство вважає лише записані розмови. Правозахисники підкреслюють: дівчата не мали зброї, не планували насильницьких дій і займалися звичайною роботою та навчанням.

Катерина Глушко