Інформаційний фронт Криму під прицілом російської пропаганди

Останнім часом інформаційний простір, зокрема щодо тимчасово окупованого Криму, знову зазнає атак з боку російської пропаганди. Потік фейків поширюється через анонімні телеграм-канали, фальшиві відеоблоги, фейкові акаунти та псевдоекспертів у соцмережах.

 Про ці загрози та способи протидії розповіла експертка Кримськотатарського Ресурсного Центру, політологиня та доцентка Ольга Волянюк<span><span><span><span><span><span>.</span></span></span></span></span></span>

Вона зазначила, що недовіра до російських "медіа" зумовлена їхньою повною залежністю від влади та відсутністю журналістських стандартів. Будь-які спроби вести незалежну журналістику в росії жорстко придушуються — журналісти змушені емігрувати або потрапляють за ґрати. У таких умовах ЗМІ перетворюються на частину репресивної машини.

Кремлівська пропаганда створює альтернативну реальність: замовчує внутрішні проблеми та нав’язує наративи про "ворожі змови" чи "крах Заходу". Інформаційний простір перетворюється на інструмент атаки — ворог не просто формує новини, а спрямовує маніпулятивні меседжі, які діють на психіку. Агресор веде цифрову війну так само агресивно, як і збройну, з метою деморалізації, зламу журналістики та просування вигідного їй порядку денного.

Ще у 2014-у одними з перших об’єктів захоплення росіян стали саме українські медіа – і в Криму, і на сході. З 2022-го наші телевежі та ретранслятори під ракетними ударами. Ворог добре розуміє ціну контролю над інформаційним полем, — зазначила Волянюк.

Особливу небезпеку становлять ресурси, що маскуються під українські: телеграм-канали, блогери та "коментатори", які ззовні видаються своїми, але працюють в інтересах агресора. Як підкреслила Волянюк, ще до повномасштабного вторгнення росія створила мережу так званих "інфопаразитів" на півострові, які активно маніпулюють емоціями, закликають до радикальних дій та підігрівають паніку. Навіть репост фейкової публікації — це внесок у ворожу інформаційну атаку.

Пропагандистські меседжі поширюються через соціальні мережі, мобільні додатки, навіть комп’ютерні ігри. Експерта наголосила, що кожен інформаційний вплив варто піддавати аналізу: яка його мета, кому вигідна ця емоція, яку дію намагаються викликати?

Країна-агресор навмисно просуває страх, зневіру та дезінформацію. На думку експертки, протидія фейкам — це частина національного спротиву. Необхідно не лише зберігати недовіру до підозрілих джерел, а й активно викривати брехню. Пропагандистські заяви, зокрема й про ядерну загрозу, — це не емоційні сплески, а ретельно вивірені атаки на психологічну стійкість суспільства.

У травні в Сімферополі окупанти відкрили студію чергового фейкового телеканалу, використавши для цього обладнання, яке було вкрадене з телерадіокомпанії Суспільне.Херсон під час втечі з області у 2022 році. Через дефіцит персоналу в самому Херсоні виробництво контенту перенесли ближче до місця перебування місцевого гауляйтера, який тепер став головним "обличчям" цього проєкту.

Анна Бальчінос