Гендерні окуляри: як це – бути лесбійкою та геєм в Україні

«Гендерні окуляри» - проєкт, в якому зібрані історії людей з Одеської та Івано-Франківської області, де розкриваються проблеми гендерної нерівності, насильства, сексизму у професіях та обмеження в правах представників ЛГБТК+ спільноти. 

Герої цього випуску розкажуть, з якими проблемами стикаються ЛГБТ-активісти та які труднощі виникають у захисті своїх прав. 

Денис – студент-політолог. Він навчається у Варшаві та працює в українській компанії. А ще Денис – гей. Це інтерв’ю хлопець дає анонімно, без обличчя. Бо не готовий вриватися в інформаційний простір із заявою про свою орієнтацію.

Першою людиною, якій Денис про це розповів, була бабуся. І вона його прийняла. Але в родині хлопця – дуже різні люди. І хоча батько – класна людина, категорія, якими він мислить, не подобаються Денису. Через це йому складно вийти на контакт та поговорити про себе, як особистість. Утім хлопець сподівається, що колись все ж може розповісти татові.

Вероніка живе в Одесі, їй 24 роки. І вона ЛГБТ-активістка. На перший прайд дівчина пішла в 2019 році. А минулорічний закінчився для неї тривалим лікуванням. Під час прайду в 2020 році на учасників одеської акції напали.

Дівчина переконана: прайд – це не парад, як часто кажуть інші. Адже парад відбувається з нагоди якогось свята. Утім представникам ЛГБТ-спільноти святкувати нема чого. Хіба що нетолерантність та відкритість суспільства, переконана активістка.

З минулого випуску можна було дізнатися, наскільки важливо захищати права ЛГБТ-спільноти. Раніше героїні випуску розповідали, як мати активну соціальну позицію та досягати мети. Дивіться також, що є свобода бути собою,  як боротися зі стереотипами та якою має бути освіта для підлітків.

Авторка проєкту: Зоряна Безпалько