Деякі із захисних споруд біля Керченського мосту виведені з ладу

Частину захисних споруд біля Керченського мосту було виведено з ладу через шторми, які продовжаться в районі ще 2-3 місяці.

Як в ефірі українського телемарафону розповів речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук, в достатньо великій кількості ці споруди вийшли з ладу й не виконують свій функціонал. Сталося це ніби, внаслідок штормів.

"Цю інформацію треба ще перевіряти. Але за наявними данними, можемо зробити висновки, що природа завжди втручається… Сезон штормів ще не закінчився – ще як мінімум, 2-3 місяці триватиме таке досить сувора погода в морі", – додав Плетенчук.

Він зазначив, що такі "зміни у системі загородження цілком очікувані".

Вибудовувати ешелоновану систему захисту мосту в Керченській протоці росія почала у травні 2024 року зі встановлення барж у два ряди та бонових загороджень. Влітку окупанти почали монтувати паралельні антидронові мости з обох боків, а також, встановлювати в морі загородження з тетраподів і металевих «їжаків». Восени вже почали з’являтися вежі з "Панцирями". 

Однак це не завадило підрозділи ВМС ЗСУ успішно атакували російські системи спостереження, розташовані на захоплених газових платформах у Чорному морі. Ці газові вежі знаходяться під контролем росіян з 2014 року.

Тим часом на морських платформах поблизу українських бурових установок у Чорному морі, захоплених рф, вже понад два роки безперервно горить газ. Платформи рф використовує для військової розвідки, встановивши там радіоелектронне обладнання. Після нещодавніх атак українських військових спецпідрозділів, частину цих об’єктів вдалося взяти під контроль. Зокрема, димові стовпи підіймаються над чотирма з 14 платформ, причому найтриваліша пожежа палає з червня 2022 року. Один із блок-кондукторів, що розташований за 50 кілометрів на схід від острова Зміїний, горить вже третю осінь. У червні 2022 року окупаційна влада Криму заявляла про атаку ЗСУ, внаслідок чого, за версією, було пошкоджено бурову установку "Таврида", яку росія відібрала у державної компанії "Чорноморнафтогаз".

Олеся Ланцман