Дерусифікація в дії: в Херсоні вивіски російською міняють на українські

Фахівці департаменту економіки та інвестицій Херсонської міської ради продовжують роботу з питань дерусифікації та деколонізації в Херсонській міській територіальній громаді.

Як розповіли у Херсонській міській військовій адміністрації, працівники встановили порушення, проінформували та попередили власників приватних закладів, яким потрібно прибрати маркери русифікації та тоталітаризму.

"Мова про залишки вивісок, повідомлень, інформаційних стендів, оголошення російською мовою у публічному просторі", - зазначили в МВА.

Тож бізнес міняє російські назви своїх закладів на українські.

Раніше представниця Уповноваженого із захисту державної мови, депутатка Одеської районної ради Ярослава Вітко-Присяжнюк, висловила думку, що мовний закон в Україні спрямований не на українізацію, а на дерусифікацію країни, яка довгий час піддавалася лінгвоциду та зросійщенню.

<span class="ratio ratio-16x9"></span>

"Я не є прихильницею слова "українізація", тому що наразі у нас відбувається не українізація, а дерусифікація. Російська мова на території України виникла не природним шляхом - це наслідки лінгвоциду, який тривав роками. Тож зараз ми просто повертаємо своє", - наголосила посадовиця під час прямого етеру Інтент.Інсайт. 

Також представниця мовного омбудсмена назвала суб'єктивним судження про лагідність чи жорсткість українізації в країні.

"Є люди, які називають мовний закон жорстким. Мовляв "як це штрафувати за недержавну мову", "це взагалі не на часі". Натомість є люди, що вважають його занадто лагідним, мовляв, до того що треба ледь не посад позбавляти за недержавну мову", - зазначила вона. 

Крім цього Вітко-Присяжнюк розповіла, що в Україні спостерігається зростання кількості звернень щодо відсутності україномовних версій сайтів та інтерфейсів програм. Також громадяни все частіше скаржаться на комерційні сторінки в соціальних мережах, зокрема в instagram, де не використовують українську мову. 

Олеся Ланцман