16 червня 2024 р. 11:01
(Фотоколаж: Інтент)
Блогерку Юлію Карабаджак вигнали з заходу під назвою "Вечір нетворкінга" в Одесі через прохання до спікера спілкуватись говорити українською.
Відео інциденту блогерка оприлюднила у своєму Instagram, на ньому видно, що спікери відразу починають спілкуватися російською, а коли вона звертається до них з проханням про українську їй відповідають, що мова країни-агресора "зручніша".
<span class="ratio ratio-16x9">
Відео: Юлія Карабаджак.
Коли ж блогерка стала вимагати від організаторів розмовляти українською або організувати перекладача, наполягаючи, що не розуміє російської, спікер заявив, що вона може піти й попросив вивести Юлію з зали. При чому присутні супроводжували такі дії організаторів оплесками.
Нетворкінг — діяльність, спрямована на обмін інформацією між людьми, об'єднаними спільними професійними чи особистими інтересами, що зазвичай відбувається в неформальній обстановці. В основі нетворкінгу лежить побудова довгострокових довірчих відносин за принципом соціальної мережі.
Зазначимо також, що захід був платний й квитки на нього коштували 1 тисячу гривень.
Читайте також інтерв'ю Інтента з Юлією Карабаджак.
Зазначимо, що офіс Уповноваженого Верховної Ради із захисту державної мови постійно моніторить дотримання норм мовного закону й зібрані дані за три місяці від початку року показують, що найбільше мовного закону не дотримуються у Києві та Одеській області.
Протягом першого кварталу 2024 року на його адресу надійшло 596 звернень від громадян щодо порушення мовного закону. З них 197 скарг зафіксовано в столиці, 102 – на Одещині, 73 – на Харківщині.
Найбільше звернень (майже 50%) традиційно стосуються порушень у сфері обслуговування споживачів. З них 145 - відсутності української версії сайтів інтернет-магазинів та інтернет-представництв, 82 - порушень безпосередньо під час обслуговування та 46 - подання інформації про товари та послуги недержавною мовою.
Також зазначимо, що відповідно до норм закону, сайти та сторінки в соціальних мережах мають вестися українською мовою. Зокрема, YouTube, Viber, Telegram-канали тощо. Усі інтернет-сайти та сторінки в соцмережах органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної й комунальної форм власності, ЗМІ, а також компаній мають бути державною мовою.
Іншомовні версії можуть існувати. Однак українська мова повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.
Кирило Бойко
19 листопада 2024 р.
Сайт Миколаївської обласної ради відновив роботу: втрати незначні22 листопада 2024 р.
Транзакцій через онлайн-каси в Україні за рік зросли у понад 2 рази20 листопада 2024 р.
"Деконструктори правди": в Одесі презентували книгу про те, як росіяни висвітлюють війну з Україною17 листопада 2024 р.
Одеська прикордонна контрольно-токсикологічна лабораторія вирішила оновити автопарк16 листопада 2024 р.
Окупанти хочуть заповнити поліцію школярами після скорочених курсів15 листопада 2024 р.
Кількість порушень ПДР, виявлених камерами зросла майже удвічі: де найчастіше штрафують водіїв (мапа)20 листопада 2024 р.
Рада підтримала створення Реєстру постраждалих через війну19 листопада 2024 р.
З початку повномасштабного вторгнення рф закрилися понад 300 українських медіа – дослідження20 листопада 2024 р.
Ревізори оштрафували працівників одеської лікарні через фінансові порушення17 листопада 2024 р.
Одеська міська рада визначилась з постачальником серверів для Центру обробки даних21 листопада 2024 р.
В ООН прийняли план допомоги Україні на два мільярда доларів12 листопада 2024 р.
Військові зможуть змінювати місце служби через додаток20 листопада 2024 р.
Окнянська селищна рада виділила понад два мільйони на відновлення меж громади21 листопада 2024 р.
В Україні запроваджується Система обліку немайнової шкоди українцям, завданої війною: подробиці