Біологиня з Одеси почала вивчати в Антарктиці китів за допомогою дронів

Морська біологиня з Одеси Оксана Савенко зі своїм колегою Вадимом Ткаченком провели в районі Антарктичного півострова перший етап досліджень китів за допомогою безпілотних летальних апаратів - дронів.

Про це повідомили у пресслужбі Національного антарктичного наукового центру. 

В центрі зазначили, що кити мають величезні розміри. Наприклад, довжина найпоширеніших в нашому районі горбанів сягає 13-15 метрів, а синіх китів – взагалі 30 метрів, через що  виміряти їх з човна чи з берега досить складно натомість зображення з дрона значно полегшує це завдання.

Встановивши розмір кита, вчені можуть зробити висновки про його вікову категорію, тобто це молода тварина чи вже старша, та вгодованість. Це своєю чергою дає змогу краще розуміти стан популяцій китів, багато з яких були винищені людьми в минулому столітті, та якість кормової бази цього року, адже в Антарктику деякі види припливають саме для живлення.

Одне із завдань цієї програми – вивчення реакції китів на наближення човнів та їхнє перебування поблизу. Це міжнародний експеримент, за результатами якого буде скориговано правила щодо наукових та рекреаційних спостережень за китами в Антарктиці.

Також за допомогою дронів науковці досліджують поведінку китів загалом. Наприклад, як самиці навчають дитинчат самостійному живленню крилем або в який спосіб взаємодіють кити під час групових полювань та соціальних контактів.

Вченим вдалося провести низку важливих досліджень китів та тюленів, які тривають на станції "Академік Вернадський" вже не перший рік і є частиною міжнародної співпраці НАНЦ з лабораторією біотелеметрії та поведінкової екології Університету Каліфорнії (США) та проєктом фотоідентифікації морських ссавців "Happywhale".

Зокрема, дослідники зробили фотоідентифікаційні світлини горбатих китів, фінвалів, косаток, тюленів Ведделла і морських леопардів, а також виконували акустичні записи морських ссавців.

У січні український науково-дослідний криголам "Ноосфера" дістався антарктичної станції "Академік Вернадський".

"Ноосфера" доправила до станції вантажі та команду українських технічних фахівців. У найближчі кілька місяців вони мають провести невідкладні роботи з модернізації "Вернадського", потрібні для успішної зимівлі наступної, 28 української арктичної експедиції.

З кінця січня до кінця травня 2022 року відбувся перший антарктичний сезон "Ноосфери". Криголам успішно забезпечив ротацію зимівників на українській станції "Академік Вернадський" та полярників на польській станції "Арцтовський" й проведення унікальних досліджень з вивчення Південного океану.

4 листопада стало відомо, що Віталій Цимбалюк - український дипломат, колишній посол України в Республіці Чилі очолив Комісію зі збереження морських живих ресурсів Антарктики. Комісія (ККАМЛР) займається питаннями захисту та контролю вилову морських живих ресурсів у регіоні й це вперше, коли її очолює Україна. 

28 травня 2022 року українське науково-дослідне судно «Ноосфера», яке вийшло з Одеси 28 січня, прибуло до Кейптауну. За інформацією Національного антарктичного наукового центру, вчені завершили перший антарктичний сезон. Таким чином вперше за 20 років Україна здійснила антарктичну експедицію власним науковим флотом.

У квітні український науково-дослідний криголам "Ноосфера" замість російського судна перезміни полярників на польській антарктичній станції "Арцтовський".

Кирило Бойко