Як протидіяти домашньому насильству

Домашнє насильство - це насильство однієї людини (людей) над іншою (іншими) у рамках побутових відносин, таких як шлюб чи співжиття, незалежно від економічного чи соціального статусу.

Як протидіяти йому розповідає адвокатка Юлія Лісова. 

Виділяється кілька основних форм домашнього насильства:

• Фізичне насильство:  ляпаси, штовхання, щипання, побиття та нанесення будь-якої фізичної шкоди, примушування вживати алкоголь чи наркотичні речовини, позбавлення волі, залишення в небезпеці, ненадання допомоги.
• Психологічне насильство: образи, погрози вбивством або каліцтвом потерпілій особі або третім особам, контроль у репродуктивній сфері, обмеження у контактах з близькими та друзями, дискримінація через переконання, віросповідання, національну, расову приналежність чи походження.
• Сексуальне насильство: примушування потерпілої особи до небажаних статевих стосунків та будь-які діяння сексуального характеру без згоди, примушування займатися проституцією, примус до вагітності або аборту.
• Економічне насильство: позбавлення чи обмеження житла, їжі, води, одягу, особистих коштів та документів, заборона чи примушування працювати або навчатись, перешкоджання в отриманні лікування, примушування жебракувати.

Економічне насильство часто подається як турбота - спочатку партнер наполягає не працювати чи не навчатись, потім з’являється контроль та звітування щодо використаних коштів та приниження.

Законодавством встановлені спеціальні заходи, які застосовуються до кривдника - терміновий заборонний припис (виносить поліція) та обмежувальний припис (виноситься судом).

Терміновий заборонний припис діє до 10 діб та передбачає: зобов’язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; заборона на вхід та перебування у місці проживання (перебування) постраждалої особи; заборона в будь-який спосіб контактувати із постраждалою особою.

Обмежувальним приписом визначаються один чи декілька заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов’язків:

• заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
• усунення перешкод у користуванні майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
• обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
• заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
• заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватись з нею;
• заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв’язку особисто і через третіх осіб.

Обмежувальний припис виноситься судом терміном до 6 місяців і справа розглядається не пізніше ніж через 72 години з моменту надходження заяви.

Якщо Ви зазнали будь-якого з видів домашнього насильства або розумієте, що існує загроза його скоєння, радимо дотримуватись двох простих правил:

1) НЕ МОВЧАТИ - розповісти друзям, знайомим, сусідам або родичам про такі факти та тримати постійний контакт із довіреною особою (повідомляти їй чи все гаразд);

2) ДІЯТИ - повідомити поліцію про такі факти; звернутись за психологічною,  правовою та іншою допомогою; шукати альтернативне безпечне житло (ним може стати спеціальний притулок).

Для виклику поліції необхідно телефонувати за номером 102. При виклику екіпажу патрульної поліції можна зазначити, що вам потрібен саме екіпаж «ПОЛІНА» (поліція проти домашнього насильства).

Міністерство внутрішніх справ запустило чат-бота з протидії домашньому насильству в додатку Telegram. Щоб приєднатися до чат-боту, потрібно увійти у додаток і в пошуку вказати @police_helpbot. За його допомогою можна викликати поліцію та швидку, зв’язатися зі спеціалістами безоплатної правової допомоги, отримати загальну інформацію та контакти інших служб.

Особи, які вчинили домашнє насильство, несуть КРИМІНАЛЬНУ, АДМІНІСТРАТИВНУ та ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВУ відповідальність (відшкодування завданої моральної та матеріальної шкоди).

Кримінальний кодекс містить статтю 126-1 (домашнє насильство), яка передбачає відповідальність за умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного домашнього насильства - громадські роботи від 150 до 240 годин; арешт до 6 місяців; обмеження волі до 5 років; позбавлення волі до 2 років.

Корисні контакти з питань «домашнього насильства»:

• Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації - 0 800 500 335 або 116 123 (короткий номер з мобільного)
• Національна дитяча «гаряча лінія» -  0 800 500 225 або 116 111 (для дзвінків з мобільного)
• Гаряча лінія з протидії торгівлі людьми, запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі та насильству стосовно дітей (урядовий кол-центр) - 15-47
• Єдиний номер системи безоплатної правової допомоги - 0 800 213 103
• Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги - 095 819 11 82, 073 157 46 37, 095 819 11 89, 073 157 49 36 (Одеса)
• Центр допомоги жінкам (жінкам з дітьми), які постраждали від насильства - 705 54 12, 705 54 13 (Одеса)
• «Гаряча лінія» Громадського Руху «Віра, Надія, Любов» - 777 25 17 (Одеса)

Майте на увазі, що пандемія COVID-19 значно посилила загрозу стати жертвою домашнього насильства. В цей час варто додатково враховувати такі фактори, як перебування в умовах домашньої ізоляції, дистанційне навчання, втрату роботи чи вимушену відпустку, неможливість чи обмеженість відпочинку та подорожей.

ПРАВОВА ПАМ'ЯТКА "ЯК ПРОТИДІЯТИ ДОМАШНЬОМУ НАСИЛЬСТВУ"

Ця правова консультація носить рекомендаційний характер, не є офіційним роз’ясненням чинного законодавства та актуальна станом на 2020 рік. Публікація підготовлена Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» в рамках проєкту «Громадський центр правосуддя як мультифункціональна платформа розвитку правосуддя в громадах», за фінансової підтримки Європейського Союзу. Погляди авторів публікації не відображають офіційної позиції Європейського Союзу.