Вибори в Німеччині 23 лютого: чого чекати Україні

23 лютого в Німеччині на позачергових виборах оберуть Бундестаг. Дострокові вибори призначили після того, як розвалилася коаліція, яка правила три останні роки. 12 листопада ХДС/ХСС, СДПН та "Зелені" погодили дату оголошення уряду Олафа Шольца вотуму недовіри 16 грудня 2024 року, а також дату дострокового плебісциту. Як будуть відбуватися вибори та що від них чекати українцям в матеріалі Інтента з циклу виборчі системи світу.

Політична система Німеччини

Вибори в Бундестаг

Контекст виборів 2025 року

Персони та партії

Основні теми перегонів

Коли чекати результатів та що може чекати Україну

Політична система Німеччини

Політична система Федеративної Республіки Німеччина (ФРН) базується на принципах федералізму та парламентської демократії. Вона працює як парламентська демократія, де головну роль відіграють політичні партії. Щоб створити уряд, партії після виборів мають домовлятися між собою.

Вибори проводяться за пропорційною системою, федеральний парламент (Бундестаг) обирає канцлера - голову уряду. Канцлер керує країною та обирає міністрів.

Закони країни визначає Конституція, за її дотриманням стежить Федеральний Конституційний Суд. Німеччина є федерацією, тому влада розподілена між центральним урядом і регіонами (землями).

Вибори в Бундестаг

На виборах до Бундестагу можуть голосувати всі, кому виповнилося 18 років і хто має німецьке громадянство. Кандидатом на виборах може стати кожен громадянин Німеччини, якому виповнилося 18 років. Вибори в Німеччині зазвичай проходять у неділю, оскільки цього дня більшість людей не працює і має можливість прийти на виборчу дільницю. Проте існує можливість проголосувати заздалегідь поштою, для цього потрібно подати заявку. 

На виборах до Бундестагу кожен виборець має два голоси:

• Перший голос - для вибору кандидата у своєму виборчому окрузі (пряме голосування).
• Другий голос - для вибору партійного списку (пропорційне голосування).

Другий голос є вирішальним, оскільки саме він визначає розподіл місць у парламенті. Ця система називається "персоналізоване пропорційне представництво".

Усі виборці отримують виборче повідомлення за 4-6 тижнів до виборів, але не пізніше ніж за три тижні до дня голосування. У цьому листі зазначена адреса виборчої дільниці. Виборчі дільниці тимчасово розміщуються у школах або інших громадських будівлях. Всередині облаштовані кабінки для голосування, щоб забезпечити таємність вибору.

На виборах до Бундестагу застосовують п'ятивідсотковий бар'єр, тобто щоб бути представленою в парламенті, партія має отримати не менш ніж п'ять відсотків голосів виборців або три прямі мандати.

Через особливості виборчої системи одна партія часто не може самостійно сформувати уряд. Для цього їй потрібно отримати понад половину мандатів. Тому створення коаліційного уряду є звичайною практикою. Саме тому деякі партії ще до виборів заявляють про своїх потенційних партнерів для коаліції.

Фото: Fabian Sommer /dpa vía AP

Контекст виборів 2025 року

На виборах 2021 року перемогла Соціал-демократична партія Німеччини, яка об’єдналася у коаліцію з Вільною демократичною партією та "Зеленими", отримавши разом близько 52% голосів. Це дозволило Олафу Шольцу стати канцлером.

Однак на виборах до Європейського парламенту в червні 2024 року правляча коаліція отримала лише 31% голосів. Попри це, Шольц оголосив, що планує знову балотуватися. У вересні коаліційні партії зазнали поразки на місцевих виборах у Саксонії та Тюрингії, а в Бранденбурзі СДПН ледве випередила Альтернативу для Німеччини (АдН).

У листопаді уряд не зміг узгодити держбюджет на 2025 рік через розбіжності між лівоцентристами з СДПН та правоцентристами з ВДП. Це призвело до відставки кабінету міністрів, розпаду коаліції та політичної кризи. 

Персони та партії

Головними кандидатами на посаду канцлера Німеччини на дострокових виборах є Фрідріх Мерц (ХДС/ХСС), Олаф Шольц (СДПН), Аліс Вайдель (АдН) та Роберт Габек ("Зелені"), причому Мерц лідирує в опитуваннях, а шанси Вайдель мінімальні через відмову інших партій співпрацювати з АдН.

Фрідріх Мерц - консервативний кандидат від ХДС/ХСС

Фото: Mykola Berdnyk/DW

Фаворитом на посаду канцлера Німеччини на дострокових виборах до Бундестагу вважається лідер Християнсько-демократичного союзу (ХДС) і представник консервативного блоку ХДС/ХСС Фрідріх Мерц, юрист за освітою. За підсумками опитувань, очолюваний ним блок лідирує у виборчих перегонах з рейтингом близько 30 відсотків. Нещодавнє "зближення" Мерца з правопопулістською АдН у питанні втілення жорсткої міграційної політики, хоч і спричинило хвилю критики та протести у Німеччині, однак рейтингам блоку не зашкодило.

Олаф Шольц хоче залишитись канцлером

Фото: Ardan Fuessmann/IMAGO

Чинний канцлер Німеччини Олаф Шольц бореться за переобрання на дострокових виборах. Партія СДПН знову висунула Шольца кандидатом на посаду канцлера, хоча після розвалу коаліції багато соціал-демократів пропонували міністра оборони Бориса Пісторіуса як альтернативу, адже він, згідно з опитуваннями, є найпопулярнішим політиком в країні.

За опитуваннями, соціал-демократів підтримує близько 15 відсотків виборців, тобто вони можуть претендувати на третє місце за результатами виборів. Якщо СДПН програє таким чином 23 лютого дострокові парламентські вибори, а посаду канцлера одержить кандидат партійного блоку ХДС/ХСС, як прогнозували перед виборами соціологічні опитування, то період правління Шольца буде коротшим, ніж у будь-якого соціал-демократичного канцлера до нього.

Від правої АдН - Аліс Вайдель 

Фото: Kay Nietfeld/REUTERS

Кандидаткою у канцлери від ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" є Аліс Вайдель. Однак у неї фактично немає шансів очолити уряд Німеччини навіть у разі перемоги АдН на виборах, інші партії відмовляються вступати в коаліцію з ультраправою партією, окремі осередки якої спецслужби визнали правоекстремістськими. За опитуваннями, АдН, яка відстоює антимігрантські позиції, має підтримку близько 20 відсотків виборців і може посісти друге місце.

Роберт Габек - "зелений" кандидат

Фото: Markus Schreiber/AP/picture alliance

Роберт Габек - колишній співголова партії "Союз-90/Зелені" - теж  бореться за посаду канцлера на нинішніх виборах як кандидат від цієї політичної сили. В нинішньому уряді меншості Габек обіймає посаду міністра економіки, а ексспівголова Зелених Анналена Бербок - посаду міністра закордонних справ Німеччини.

Основні теми перегонів

Головними темами виборів у Німеччині стали міграційна політика, економічна криза, безпека в ЄС та підтримка України.

Міграція

Це одна з головних тем виборів, пише DW. Атаки, скоєні мігрантами на вулицях німецьких міст, викликали палкі дебати про посилення міграційного законодавства. Уперше в історії ФРН наприкінці січня цього року  консерватори ХДС/ХСС навіть домоглися схвалення резолюції з цього питання за допомогою голосів АдН, що призвело до хвилі критики на адресу Фрідріха Мерца, а також призвело до масових протестів в країні.

Економіка

Суперечки довкола питання про дефіцит бюджету, власне, й призвели до розвалу коаліції. Високі ціни на електроенергію, інфляція, сповільнення зростання економіки та виплати соціальної допомоги викликають жорсткі суперечки в суспільстві.

Безпека в ЄС та війна в Україні

Чи буде Німеччина й надалі допомагати країні, яка третій рік відбиває воєнну агресію рф, чи не почне росія війну проти НАТО і де взяти гроші на зміцнення оборони? Кожна з партій пропонує свої відповіді на ці запитання, намагаючись позбавити німців страху з приводу загрози війни. І чинний очільник німецького уряду Олаф Шольц, і нинішній фаворит на канцлерську посаду у майбутньому - Фрідріх Мерц - рішуче виступають за подальшу підтримку України, яка потерпає від російської агресії. 

Американське втручання

Головні німецькі партії об’єдналися у критиці заяв, які зробив віцепрезидент США Джей Ді Венс, пише Голос Америки. 17 лютого канцлер Олаф Шольц сказав: "Коли віцепрезидент втручається в німецьку виборчу кампанію, і каже, що крайні праві партії не такі вже й погані, я кажу, що ми вважаємо крайні праві партії поганими, і ми не хочемо з ними працювати".

Мерц повторив ці побоювання: "Американці ставлять під сумнів демократичні інститути. І вони досить відверто втручаються у вибори, в тому числі щодо демократичних партій та їхньої більшості. І я повинен сказати, що це мене непокоїть".

Коли чекати результатів та що може чекати Україну

Перші дані екзитполів з'являться одразу після закриття виборчих дільниць, о 18.00 за місцевим часом (19.00 за київським часом). Приблизно за годину буде опубліковано перші результати підрахунку голосів, які оновлюватимуться впродовж вечора. Після виборів партія, яка перемогла, має провести переговори з іншими партіями, щоб сформувати урядову коаліцію.

Варіанти коаліції

Опитування показують, що християнські демократи виграють вибори, але не наберуть більшості. Мерц виключив можливість створення коаліції з АдН, попри те, що він покладався на їхні голоси на голосуванні у парламенті із закликом до посилення імміграційного контролю.

Основні німецькі партії намагалися усунути ультраправих від влади після закінчення Другої світової війни, відмовляючись вступати в коаліції або покладаючись на свої голоси в парламенті ця політика відома як firewall (у перекладі з англійської - стіна захисту).

Саме ця політика викликала критику з боку віцепрезидента США Джей Ді Венса. Під час Мюнхенської безпекової конференції він у своїй промові зосередився на тому, що він назвав відступом від демократії з боку європейських союзників.

Мітинг проти співпраці  з АдН. Фото: Getty Images

"Демократія ґрунтується на священному принципі, що голос народу має значення. Тут немає місця для firewall. Ви або підтримуєте принцип, або ні", – сказав Венс перед зустріччю з Вайдель на полях Мюнхенського саміту.

Ексконсул України в Мюнхені, а нині канцлер Українського вільного університету Дмитро Шевченко заявив РБК-Україна: "Вже зрозуміло, що християнські демократи отримують найбільше мандатів. Це фактично гарантуватиме Фрідріху Мерцу посаду канцлера. Але для цього треба буде сформувати коаліцію – і станом на зараз неясно, хто стане потенційними партнерами ХДС/ХСС.

Найбільший запит і в самих цих партіях, і в суспільстві – це коаліція ХДС/ХСС з вільними демократами. Це неможливо, на жаль. "Вільні демократи", навіть якщо пройдуть п'ятивідсотковий бар'єр, навряд чи наберуть достатню кількість голосів", – підкреслив Шевченко.

Ще один варіант – велика коаліція між ХДС/ХСС та соціал-демократами. Та якщо судити за рейтингами, поки що мандатів у двох партій може бути недостатньо. Тому ймовірно, що до коаліції доведеться залучати третю партію, а це апріорі зробить таке об'єднання нестійким.

Навіть серед двох головних партій багато розбіжностей щодо другої за важливістю теми для німців – економіки. Вже другий рік поспіль Німеччина переживає економічний спад. Причин цьому багато, починаючи від подорожчання енергоносіїв, які раніше закуповувалися в росії задешево, до конкуренції на світових ринках з Китаєм та інших чинників. Це само по собі є проблемою.

Позиція Шольца щодо підтримки України відома. За його канцлерства Німеччина стала другим донором для Києва за розмірами фінансової допомоги. Водночас Шольц неохоче надає Україні озброєння, що можуть змінювати ситуацію на полі бою. Приміром, він так і не дав згоди надати далекобійні ракети Taurus.

Християнські демократи досі були більш рішучими, принаймні в риториці. Мерц регулярно критикує Шольца якраз за нерішучість. 24 січня він заявив, що припинення війни Росії проти України буде одним зі стратегічних пріоритетів очолюваного ним уряду. При цьому Мерц підкреслив, що Україна повинна "виграти війну".

"Перемога означає відновлення територіальної цілісності з демократично легітимним урядом, що здійснює власний державний суверенітет", – сказав Мерц.

За його словами, Україна повинна бути вільною у виборі своїх політичних і військових альянсів, очевидно, маючи на увазі рух до ЄС та НАТО.

Принаймні, з цього погляду для України вибори в Німеччині мають принести позитивні зміни на думку Шевченка. Але ці зміни мають відбуватися швидко. А до цього в Берліні не звикли. 

Ігор Льов