Нові тенденції в ЄС для біженців з України

У Євросоюзі готуються завершити тимчасовий захист для українців. Наш автор розбирався з тим, чого надалі чекати вимушеним біженцям з України.

В яких країнах ЄС опинилося більше українців

На кінець літа 2025 року понад 4,37 мільйона громадян України, які вимушено залишили свої домівки через повномасштабну агресію росії щодо України, отримали тимчасовий захист у країнах Європейського Союзу. Ця цифра продовжує повільно, але впевнено зростати щомісяця. Станом на 31 серпня 2025 року загальна кількість осіб, що отримали тимчасовий захист, зросла на 30980 осіб (+0,7%) порівняно з кінцем липня.

Це, як свідчать оприлюднені дані статистичної служби Євросоюзу, демонструє, що міграційні потоки не припиняються.

Країнами ЄС, що приймають найбільшу кількість осіб, що отримали тимчасовий захист з України, є Німеччина (1 млн 210 тис. 515 осіб; 27,7% від загальної кількості осіб у ЄС), Польща (995 тис. 925 осіб; 22,8%) та Чехія (385 тис. 855 осіб; 8,8%). Кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, зросла у 25 країнах ЄС, причому три найбільші абсолютні збільшення спостерігалися в Німеччині (+6800; +0,6%), Чехії (+5175; +1,4%) та Румунії (+2370; +1,2%).

Хоча Німеччина прийняла найбільше українців в абсолютних цифрах, навантаження на невеликі країни є значно вищим. Для оцінки цього використовується показник співвідношення біженців на 1000 місцевих жителів. Найвищі співвідношення кількості осіб, які отримали тимчасовий захист, на тисячу осіб спостерігалися в Чехії (35,4), Польщі (27,3) та Естонії (25,4), тоді як відповідний показник на рівні ЄС становив 9,7 на тисячу осіб. Слід зазначити, що станом на 31 серпня 2025 року громадяни України становили понад 98,4% осіб, які отримали тимчасовий захист у ЄС. При цьому дорослі жінки становили 44,6% осіб. Неповнолітні становили майже третину (31,1%), тоді як дорослі чоловіки становили близько чверті (24,3%) від загальної кількості.

Ця кількість українців перебуває та отримали тимчасовий захист у країнах ЄС на основі Імплементаційного рішення Ради 2022/382 від 4 березня 2022 року, яким встановлено масовий приплив переміщених осіб з України внаслідок російської агресії проти України та запроваджено тимчасовий захист. 13 червня 2025 року Європейська Рада ухвалила рішення про продовження тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2026 року до 4 березня 2027 року.

"Поки росія продовжує тероризувати українське мирне населення невибірковими авіаударами, ЄС продовжує виявляти свою солідарність з українським народом. Ми продовжуватимемо надавати захист мільйонам українських біженців ще протягом року. Польське головування також ініціювало обговорення стратегії поступового скасування тимчасового захисту після досягнення справедливого миру. Найближчим часом ми працюватимемо над спільними рішеннями для всього ЄС у цій сфері, зокрема в контексті повернення до України", - заявив міністр внутрішніх справ та адміністрації Польщі Томаш Семоняк.

Система тимчасового захисту зменшує навантаження на національні системи надання притулку, оскільки особам, які підпадають під цей вид захисту, не потрібно подавати заяву про надання притулку індивідуально. Продовження до березня 2027 року є сигналом для переміщених осіб з України, що подавати заяву про надання притулку не обов’язково.

Продовження не змінює умов рішення від березня 2022 року щодо категорій осіб, на яких поширюється тимчасовий захист, або прав, якими вони користуються.

Що таке тимчасовий захист, та хто має право його отримати

Тимчасовий захист – це надзвичайний механізм ЄС, який активується за виняткових обставин, коли відбувається масовий наплив біженців. Директива ЄС про тимчасовий захист була прийнята у 2001 році після масштабного переміщення людей, спричиненого збройним конфліктом на Західних Балканах, зокрема з Боснії і Герцеговини та Косово.

ЄС активував тимчасовий механізм захисту для біженців з України у березні 2022 року у відповідь на повномасштабне вторгнення росії в Україну. Якщо обставини в Україні зміняться, що дозволить поступове повернення та сталу реінтеграцію, Комісія може внести до Ради пропозицію щодо призупинення тимчасового захисту раніше за передбачену дату його закінчення.

Також ЄС схвалив правила для вивільнення коштів для допомоги людям, які тікають від війни в Україні. Ці кошти забезпечили державам-членам, які приймають біженців, достатні ресурси для задоволення зростаючих потреб у житлі, освіті та охороні здоров'я. Так, щоб підтримати країни та регіони ЄС у подоланні наслідків війни росії проти України та прийнятті українських біженців, ЄС вжив заходів для забезпечення більшої гнучкості у використанні коштів політики згуртування ЄС, наприклад, розширивши можливості переказу ресурсів між програмами та отримання 100% фінансування ЄС, а також передбачивши додаткове попереднє фінансування проектів, щоб запропонувати державам-членам негайну допомогу.

Коли розпочалася пряма агресія росії проти України, ЄС виділив близько 17 мільярдів євро коштів на згуртованість та післяпандемічне відновлення, які держави-члени можуть перерозподілити для підтримки біженців з України з нагальними потребами, такими як житло, освіта, охорона здоров'я та догляд за дітьми. Це включало близько 7 мільярдів євро невикористаних коштів політики згуртованості з 2014 по 2020 рік та близько 10 мільярдів євро коштів, призначених для післяпандемічного відновлення в рамках Програми допомоги у відновленні для згуртованості та територій Європи (REACT-EU). Ці кошти полегшили фінансування широкого спектру заходів для підтримки людей, які тікають від війни, та забезпечили достатню пряму підтримку тим, хто працює з біженцями в місцевих громадах.

Завершення Програми тимчасового захисту

Програму тимчасового захисту, яка від 2022 року надавала у країнах Євросоюзу мільйонам українців право на проживання, працевлаштування та соціальні виплати, планують завершити. Так, 16 вересня 2025 року Рада ЄС ухвалила рекомендацію щодо переходу від тимчасового захисту для переміщених осіб з України. Рекомендація визначає спільні рамки для забезпечення сталого повернення та реінтеграції в Україну переміщених українців, коли дозволять умови, а також поступовий перехід до інших статусів проживання для тих, хто має на це право.

Завдяки цій рекомендації ЄС готується до скоординованого підходу на випадок, коли умови в Україні сприятимуть поступовому скасуванню статусу тимчасового захисту.

Рекомендація також містить заходи щодо забезпечення інформаційного забезпечення переміщених осіб та заходи щодо забезпечення координації, моніторингу та обміну інформацією між державами-членами та Україною.

У документі уряди держав-членів закликали пропонувати переміщеним українцям національні дозволи на проживання, видані, наприклад, з підстав, пов'язаних з працевлаштуванням, навчанням, освітою або сімейними обставинами, якщо ці особи відповідають певним умовам. Особи, які користуються тимчасовим захистом, також повинні мати можливість подавати заявки на отримання статусів згідно з законодавством ЄС, наприклад, пов'язаних з висококваліфікованою роботою. Згідно з законодавством ЄС, одночасно з отриманням тимчасового захисту неможливо мати такі статуси.

Держави-члени також повинні забезпечити надання інформації переміщеним українцям – щодо можливостей подати заявку на інший правовий статус, впливу на їхні переваги та права, а також підтримки повернення до України. Країни ЄС повинні, зокрема, створити інформаційні системи та кампанії щодо програм добровільного повернення. Вони також можуть створити так звані Центри Єдності, які можуть фінансуватися за рахунок програм ЄС. Центри Єдності можуть служити контактними особами для переміщених українців у державі-члені, надавати допомогу з документами, а також консультації щодо працевлаштування в Україні та країні перебування.

У документі також зазначається Підтримка реінтеграції та добровільне повернення додому жителів України. Йдеться про те, що багато українців, які втекли від війни, потребують підтримки, щоб мати змогу повернутися до України та реінтегруватися в українське суспільство. Держави-члени можуть допомогти їм, дозволивши здійснювати ознайомчі візити до України. Умови для цих ознайомчих візитів мають бути узгоджені між країнами ЄС.

Фото: AP

Держави-члени також повинні передбачити програми добровільного повернення, дійсні протягом обмеженого періоду часу, та узгодити умови цих програм з українською владою та іншими державами-членами. Вони також повинні поширити права на тимчасовий захист (наприклад, пов'язані з житлом, медичним обслуговуванням та навчанням) на осіб, зареєстрованих у програмах добровільного повернення.

У деяких країнах українським біженцям почали "робити нерви" вже цього року. Раніше Інтент писав, що через ветування одного з законів новообраним президентом Польщі Каролем Навроцьким, біженці з України могли стати нелегалами. Але вже після того, як проблему було врегульовано установа соціального страхування Польщі (ZUS) оголосила про значне посилення контролю за виплатою соціальної допомоги на дітей 800+. Зміни безпосередньо стосуються іноземців, зокрема громадян України. Основна мета – гарантувати, що кошти отримують лише ті, хто дійсно проживає та працює в Польщі.

Крім того, хоча більшість країн ЄС, ймовірно, діятимуть синхронно, Польща планує завершити тимчасовий захист майже на рік раніше – вже в березні 2026 року. Це змусить майже мільйон українських біженців, які перебувають в цієї країні, ухвалити рішення: оформлювати посвідку на тимчасове проживання на загальних підставах чи повертатися на Батьківщину.

У Чехії також у деяких біженців з України можуть виникнути проблеми. Так, Томіо Окамура, лідер партії SPD (СДПН), що потрапила до Чеського парламенту після нещодавніх виборів, під час передвиборчих перегонів наполягав на перегляді посвідок на проживання для всіх громадян України, які перебувають у країні під тимчасовим захистом.

Згідно з пропозицією SPD, залишитися у Чехії зможуть лише ті українці, які працюють на робочих місцях, непривабливих для місцевого населення. Інакше кажучи, йдеться про низькооплачувані або фізично важкі професії, де бракує чеських кадрів. Ця ініціатива стала однією з головних умов, які SPD висувала для можливого входження до уряду після парламентських виборів.

Тиск на біженців зростає і в інших країнах. Зокрема, уряди скорочують соціальні виплати та допомогу з безробіття. У Німеччині планують знижувати, а згодом і повністю припиняти фінансову підтримку для тих, хто відмовляється від запропонованої роботи.

Центр біженців у Відні. Фото: wien.orf.at

Також в Австрії до кінця цього року у Відні буде закрито останній в Австрії центр, який приймав українців, що рятуються від війни. Причиною закриття стало важке становище притулку, який тривалий час функціонував на межі своїх можливостей. Після закриття аналогічного центру у Форарльберзі влітку цього року Відень залишався єдиною федеральною землею з власним пунктом приймання українців. Протягом роботи Quartier Schlossberg майже 9000 українців отримали необхідну допомогу: короткострокове житло, харчування, консультації, а також підтримку у реєстрації, оформленні документів та переїзді до інших федеральних земель. Притулком володіє благодійна організація Volkshilfe, яка вже тривалий час функціонує на межі своїх ресурсів. Уряд Австрії виплачував 190 євро одноразової допомоги на особу, проте сума з 2022 року не індексувалася та покривала лише частину витрат.

Біженці з України: повернення чи втеча?

Якщо війна в Україні закінчиться найближчим часом, кількість біженців, які повернуться, буде значно меншою, ніж у перші роки повномасштабного вторгнення.

Про це заявив соціолог Євген Головаха в коментарі UNIAN.

За його словами, 2022 року близько 80% тих, хто виїхав за кордон, висловлювали готовність повернутися. Але з часом ці наміри слабшають: що довше триває війна, то менше шансів, що українці повернуться на батьківщину.

"Скоро вже буде чотири роки, як триває війна. І тут виникає паралель з війною у Балканських країнах. Там до Боснії після 4 років війни повернулося 30%. У нас ситуація схожа, ми не дуже критично відрізняємося. Тому якщо війна закінчиться найближчим часом – варто орієнтуватися на цю цифру. Але тут усе дуже залежить від багатьох чинників. Перший з них – як, власне, закінчиться сама війна. Також важливо, яким буде ставлення до України в інших країнах. Якщо зупинять допомогу, наприклад. У нас понад 70% з тих, хто виїхав, мають вищу освіту. І ким вони переважно працюють? Звісно ж, не за фахом. А прибиральницею людині з вищою освітою не дуже приємно працювати. А вдома ця людина може працювати за фахом, як спеціаліст", - зазначив соціолог.

Василь Воскобойник. Фото: https://ompua.org/

Між тим, за словами голови Офісу міграційної політики Василя Воскобойника, для Європи проблем із завершенням програми тимчасового захисту не буде, адже країни діють у межах чіткої бюрократичної процедури.

"Рано чи пізно війна закінчиться, і українців переводитимуть на інші юридичні підстави перебування – робота, навчання чи сімейні обставини", – пояснив експерт.

Однак, як зазначив Воскобойник, до завершення війни масового повернення українців очікувати не варто. Навпаки – за прогнозами НБУ, наступного року з України може виїхати ще близько 200 тисяч людей.

Тож для України головне завдання – не програти конкуренцію за власних громадян після війни. Бо саме від того, чи буде країна привабливою для життя та роботи, залежить її майбутнє.

Володимир Шкаєв