Як далеко Україна просунулася на шляху до Євросоюзу

28 вересня на виборах у Молдові жителі цієї країни довели своє європейське прагнення. Також наприкінці вересня Україна завершила процес скринінгу законодавства в межах підготовки до початку переговорів про вступ до Євросоюзу. Про це Єврокомісія повідомила у спеціальній заяві.

Важливий крок для вступу до ЄС

Завершення першого місяця восени збіглося з важливим кроком на шляху України до ЄС – завершенням скринінгу законодавства нашої країни.

"Двосторонній скринінг розпочався в липні 2024 року, і його швидке завершення стало можливим завдяки відданості, професіоналізму та мотивації України проводити реформи, увідповіднювати законодавство до стандартів ЄС та приєднатися до сім’ї ЄС. Досягнення цієї мети в умовах агресивної війни Росії проти України є вражаючим свідченням стійкості та рішучості країни", – йдеться у заяві, оприлюдненій Єврокомісією.

Зазначається, що під час двостороннього скринінгу було проведено ретельний аналіз кожної сфери політики (також відомої як розділи переговорів) та відповідності України у кожній сфері, а Київ визначив чіткі плани щодо приведення у відповідність до правил.

Єврокомісія представляє результати скринінгу державам-членам у звітах про скринінг, у яких вона може рекомендувати їм розпочати переговори у відповідних сферах політики, після досягнення згоди державами-членами переговорні розділи, які є частиною ширших тематичних кластерів, можуть бути відкриті.

Очікується, що Україна продовжить свої зусилля щодо реформ, до кінця року проведе офіційний аналіз відповідності українського законодавства праву ЄС, потім узгодить своє законодавство із законодавством ЄС та зміцнить свою інституційну та адміністративну спроможність, керуючись критеріями, встановленими державами-членами, та буде готова до відкриття переговорів про вступ за усіма шістьма кластерами.

В ЄС є 35 переговорних глав, які згруповані в шість кластерів, які треба "закрити" для того, щоб стати членом блоку. Шість кластерів – це основи (фундаментальні сфери), внутрішній ринок, конкурентоспроможність та інклюзивне зростання, зелений порядок денний і сталий зв’язок, ресурси, сільське господарство та згуртованість, зовнішні відносини.

Коли країна уніфіковує своє законодавство за всіма цими параметрами, і це визнають усі 27 членів Євросоюзу, тоді країні дають добро на членство в ЄС після процесу ратифікації усіма державами-членами.

Коли почнуться переговори про вступ України до ЄС

В ЄС вважають, що перемовини щодо початку роботи над першими переговорними кластерами між Україною та ЄС розпочнуться у квітні наступного року. Ця дата тісно пов’язана з парламентськими виборами в Угорщині, країні яка блокує вступ України до ЄС. В Євросоюзі сподіваються, що партія нинішнього прем’єра Віктора Орбана втратить більшість у парламенті держави. Отже, до влади в цій країні може прийти теперішня опозиція, яка налаштована до України більш лояльно та не чинитиме перепони на шляху її євроінтеграції.

Деякі європейські політики вважають, що способу переконати нинішню владу Угорщини зняти вето немає.

"Поки що способів подолання вето Угорщини не існує", – вважає високопоставлений чиновник ЄС, який прокоментував ситуацію зі вступом України до ЄС на умовах анонімності для DW.

За його словами, якби не вето Угорщини, ми могли б дуже швидко розпочати відкриття першого і наступних кластерів.

Своєю чергою інший анонімний чиновник ЄС, коментуючи єдиний "практичний вихід" у поточній ситуації, порадив українській владі: бути готовими на сто відсотків до відкриття переговорів. Він зазначив, що потрібно виконати всю технічну роботу заздалегідь, щоб після відходу Орбана, процес переговорів з Україною можна було оперативно запустити. Тобто, якщо Україна сумлінно виконає "домашнє завдання", то вже ніщо не гальмуватиме переговорів, і вони можуть просуватись доволі швидко після втрати Орбаном влади в Угорщині.

Слід зазначити, що керівництво ЄС ще влітку шукало шляхів подолання "вето Орбана", але припинило такі пошуки після 22-го липня, коли українська влада спробувала ліквідувати НАБУ і САП.

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан блокує вступ України до ЄС. Фото: REUTERS/Yves Herman/File Photo

Нагадаємо, наприкінці червня Орбан повідомив, що громадяни його країни висловилися на референдумі проти підтримки українського членства у ЄС. "2 мільйони 168 тисяч наших співвітчизників проголосували за те, що ми не можемо йти на ризики, пов'язані зі вступом України до ЄС. Це 95% від усіх дійсних голосів", - заявив він. Тим самим, за його словами, Угорщина не підтримує вступу України до Євросоюзу.

Угорська опозиція ставить під сумнів результати голосування, вказуючи на надто низький відсоток тих, хто проголосував. За даними Орбана, в референдумі брали участь близько 2,3 млн осіб, тобто менше третини з майже 8 млн виборців. Лідер опозиційної партії TISZA Петер Мадьяр вважає, що показник був ще нижчим – близько 600 тисяч людей. Він вказав на нестачу прозорості голосування, яке відбувалося протягом кількох тижнів, зокрема онлайн.

У ЄС назвали представлені Орбаном підсумки референдуму необов'язковими до виконання. Угорщина не має об'єктивних причин затягувати процес євроінтеграції України, заявив представник Єврокомісії Гійом Мерсьє. За його словами, результати голосування в Угорщині не вплинули на позицію Єврокомісії, позиція якої "дуже ясна". Він наголосив, що Україна виконала всі вимоги щодо демократичних реформ", зокрема, надала гарантії дотримання прав меншин, знявши тим самим усі сумніви країн ЄС, які з нею межують.

Водночас в ЄС лунають й інші варіанти прискорення вступу України до ЄС – зокрема мова йде про початок перемовин в обхід думки Угорщини. Приміром Данія, яка головує в Раді ЄС готова чинити на Угорщину тиск, водночас розглядає й інші варіанти.

"Ми все ще чинимо тиск на Угорщину. Наша мета все ще полягає у відкритті першого кластера і бажано більшої кількості кластерів. Фактично, Україна буде готова відкрити всі кластери вже цього року. Це те, що каже ЄК, і це відповідатиме підходу, заснованому на здобутках, і саме тому ми все ще тиснемо на Угорщину", - заявила міністерка з європейських справ Данії Марі Б’єрре Хольст.

В ЄС одночасно працюють над іншими заходами для просування переговорного процесу без офіційного відкриття кластерів. Це може містити подальшу допомогу Україні у впровадженні необхідних реформ для того, щоб на момент, коли рішення про офіційне відкриття переговорних кластерів буде ухвалено, їх можна було закрити швидше.

Своєю чергою Литва закликала країни ЄС розпочати переговори про вступ України та Молдови без згоди Угорщини, яка блокує цей процес.

У своєму листі до країн ЄС Литва запропонувала розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо першого розділу членства без згоди Угорщини.

"Литва прагне розблокувати переговори про членство в ЄС з Україною, які зайшли в глухий кут через вето Угорщини. Будь-яка подальша затримка є геополітично шкідливою як для України, так і для самого ЄС. Членство України в ЄС є частиною гарантій безпеки та необхідною умовою для довгострокового миру та стабільності в Європі", – заявив виконувач обов’язків міністра закордонних справ Литви Кястутіс Будрис.

Якщо 26 держав-членів підтримають цю ініціативу, процес відбуватиметься на технічному рівні, тобто де-факто, а юридичне оформлення відбудеться пізніше, але за умови, що позиція Віктора Орбана чи угорського уряду зміниться.

Але Нідерланди виступили проти запропонованого плану, який дозволив би Україні швидше розпочати переговори про вступ до ЄС. Хоча більшість країн-членів підтримали ідею пом’якшення процедур, Нідерланди відмовляються змінювати принцип одностайності в ухваленні ключових рішень. Прем’єр-міністр Нідерландів Дік Схооф заявив, що Нідерланди не підтримують пропозицію голови ЄС Антоніу Кошти пришвидшити переговори щодо вступу України шляхом скасування принципу одностайності на користь кваліфікованої більшості голосів.

"Майбутнє Молдови та України – в ЄС, але змінювати правила – це не той шлях, яким слід іти", – наголосив Схооф.

Нідерландський прем'єр-міністр Дік Схооф. Getty Images/Thierry Monasse

Він також додав, що зміна процедури також вимагатиме одностайної підтримки, а рішенням назвав посилення тиску на Угорщину, яка блокує процес.

Раніше зазначалося, що президент Європейської ради Антоніу Кошта очолив зусилля, щоб домогтись того, аби переговорні кластери можна було б відкривати за згоди кваліфікованої більшості країн ЄС, а не лише одностайно. Таким чином угорське вето потенційно може бути подолане.

Хто ще може виступити проти вступу України до ЄС

Крім жорсткої позиції Орбана, який категорично проти прийняття України до ЄС, в Європі вистачає ще й інших політиків, які побоюються приєднання нашої країни до ЄС.

Так, раніше відмічалося, що крім Угорщини, проти вступу України до ЄС може виступити Словаччина на чолі з прем’єром Робертом Фіцо, але цього року цей політик вийшов з "Антиукраїнського альянсу" з Угорщиною.

Так, прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо 17 жовтня на відкритті спільних міжурядових українсько-словацьких консультацій у Кошице заявив, що вступ України в Європейський Союз посилить співробітництво між країнами. Він додав, що його країна підтримує вступ України в Європейський Союз.

Але з’ясувалося, що виступити проти вступу України до ЄС може її давнішній союзник – Польща. Як вже передавав Інтент, причиною цього може стати різне ставлення у цих країнах до так званої "Волинської трагедії".

Відношення до Волинської трагедії у Польщі дуже неоднозначне. ФОТО: Getty Images

Так, окрім негативного ставлення до України з боку президента Польщі Кароля Навроцького, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що поки не буде вирішено спір щодо цього епізоду в історії, українцям не варто розраховувати на членство в ЄС.

"Якщо не буде ексгумації або вшанування пам’яті, вона не матиме жодних шансів на вступ до ЄC. Я висловлював дуже чітку і рішучу опозицію в випадках, коли якимось чином топталося добре ім’я Польщі, або здійснювалися спроби прославляти Бандеру", – заявив міністр.

22 вересня про завершення євроінтеграційного скринінгу також оголосила Молдова. Сподіваємось, у ЄС таки зможуть подолати "вето Орбана", а Україна вирішить суперечку з Польщею з приводу "Волинської трагедії". Тоді дві країни зможуть продовжити свої європейські прагнення.

Володимир Шкаєв