АСЕАН: країни економічної зневіри або прохідний пішак

Для середньостатистичного європейського світосприйняття характерним є погляд, що за межами Європи не варто шукати чогось значущого у політичному, інтелектуальному або культурному плані. Подібний світогляд нав’язувався століттями, однак наразі його помилковість стає все більш очевидною. Американо-європейське домінування залишається у XX столітті, і на сцену виходять нові актори. В циклі публікацій Інтента про  діяльність міжнародних організацій розглянемо Асоціацію держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), утворену з колишніх аутсайдерів "третього світу".  

Загальна характеристика Асоціації держав Південно-Східної Азії

Символіка АСЕАН

Структура АСЕАН

Діяльність АСЕАН

Конфлікти країн-членів АСЕАН

АСЕАН та Україна

Висновки

Загальна характеристика Асоціації держав Південно-Східної Азії

Асоціація держав Південно-Східної Азії (далі – АСЕАН) – це економіко-політична міжнародна організація, яка об’єднує країни Південно-Східної Азії. Основним пріоритетом АСЕАН є спільний економічний розвиток, однак у сферу її інтересів також входять соціальний прогрес, культурний розвиток та питання регіональної стабільності. До складу організації входить десять країн. Штаб-квартира АСЕАН знаходиться у Джакарті.

Штаб-квартира АСЕАН у Джакарті. Фото: Вікіпедія

АСЕАН була заснована 8 серпня 1967 року, коли міністри закордонних справ Індонезії, Малайзії, Філіппін, Сінгапуру та Таїланду підписали Бангкокську декларацію. За два десятиліття після завершення Другої світової війни переважна більшість європейських колоній в Азії отримали незалежність, тож поява організації певною мірою знаменувала початок нового етапу в історії регіону. У 1960-ті роки між деякими країнами Південно-Східної Азії відбулися зіткнення. Утворюючи АСЕАН, держави-засновники зобов'язувалися поважати чужий суверенітет, а також намагалися захиститися від комуністичної загрози. Одразу чотири країни приєдналися до АСЕАН у 1990-ті роки. Останньою це зробила Камбоджа у 1999 році. Серед країн Південно-Східної Азії до організації не входить тільки Східний Тимор.

Країни-члени АСЕАН на мапі регіону. Інфографіка: freepic

Символіка АСЕАН

АСЕАН має прапор, наповнений символікою. Кольори на прапорі – синій, червоний, білий та жовтий – представляють основні кольори на прапорах країн-членів організації. Синій колір втілює мир та стабільність, червоний – хоробрість та динамізм, білий – чистоту і жовтий – процвітання. Коло в центрі символізує єдність. З’єднані разом скирта рису вказують на кількість країн-членів, які живуть у дружбі та солідарності.

Прапор АСЕАН. Фото: ukrinform.ua

Офіційний гімн АСЕАН має назву "Шлях Азії". Згідно з сайтом організації, гімн виражає єдність країн-членів та посилює відчуття ідентичності та приналежності серед мешканців регіону.

Гімн АСЕАН. Відео: ASEAN Secretariat

Гаслом АСЕАН є "Одне бачення, одна ідентичність, одна громада".

Структура АСЕАН

Саміт є найвищим політичним органом організації. На нього запрошуються голови країн або урядів членів АСЕАН. Саміт обов’язково проводиться двічі на рік. Серед функцій саміту можна виділити: прийняття рішень з ключових для організації питань, реагування на надзвичайні ситуації прийняттям відповідних заходів, призначення Генерального секретаря.

Відкриття саміту у Джакарті 5 вересня 2023 року. Відео: Sekretariat Presiden

Координаційна рада (далі – КР) є органом, відповідальним за підготовку роботи саміту. Вона складається з міністрів закордонних справ країн-членів і збирається на засідання двічі на рік. КР координує імплементацію угод і рішень саміту, а також доправляє доповіді спільнот на розгляд саміту.

У межах структури створено три спільноти, які відповідають ключовим напрямкам роботи АСЕАН – політико-безпековому, економічному та соціокультурному.

Для координації роботи всіх органів в АСЕАН було утворено принцип головування, згідно з яким організацію щороку очолює одна з країн-членів в алфавітному порядку. Країна, яка головує, очолює роботу саміту та інших органів. У 2024 році в АСЕАН головує Лаос.

Головною офіційною особою АСЕАН є Генеральний секретар, який обирається на п’ятирічний термін. З 1-го січня 2023 року цю посаду займає камбоджійський урядовець Као Кім Хорн. Він став першим Генеральним секретарем АСЕАН із Камбоджі.

Генеральний секретар АСЕАН Као Кім Хорн. Фото: Вікіпедія

Діяльність АСЕАН

Політико-безпековий напрямок. У 2013 році увійшла в силу Угода про взаємну правову допомогу у кримінальних справах. Угода мала посилити можливості АСЕАН боротися з транснаціональними злочинами, а також підвищити ефективність юридичної співпраці. При цьому слід зазначити, що Малакська протока та сусідні регіони наразі є одним з основних осередків морського піратства у світі.

У 2012 році АСЕАН прийняла Декларацію з прав людини. Щоправда, у цьому аспекті до деяких країн-членів виникають серйозні питання. Скажімо, у рейтингу свободи преси міжнародної організації Репортери без кордонів В’єтнам посідає 178-е місце зі 180 аналізованих країн. Після військового перевороту у 2021 році М’янма також посідає низькі позиції у будь-яких рейтингах. Зокрема, у рейтингу глобальної свободи Freedom House країна має 9 балів зі 100 можливих і статус "не вільна".

У 1995 році країни АСЕАН підписали Бангкокську угоду, згідно з якою Південно-Східна Азія оголошувалася зоною без ядерної зброї. Такі зони наявні ще в чотирьох регіонах світу: Південній Америці та Карибському басейні, Південній частині Тихоокеанського регіону, Африці та Центральній Азії.

Економічний напрямок. У 1992 році у Сінгапурі країнами-членами АСЕАН було підписано угоду про створення зони вільної торгівлі. Пізніше до угоди приєдналися нові члени організації. У 2020 році у місті Ханой 10 країн-членів АСЕАН, а також п’ять їхніх ключових торговельних партнерів – Австралія, Нова Зеландія, Китай, Японія та Південна Корея – підписали угоду про створення найбільшої у світі зони вільної торгівлі, на яку на той момент припадала третина світового ВВП.

АСЕАН планував створити єдиний внутрішній ринок до кінця 2015 року, який би передбачав чотири свободи: вільний потік товарів, послуг, кваліфікованої робочої сили та капіталу. Утім, певна частина положень, необхідних для проєкту, залишилася не узгодженою, тому дедлайн було перенесено на 2025 рік.

Туризм є одним із ключових напрямів співробітництва АСЕАН. Спільна робота країн-членів у туристичній галузі почалася ще у 1970-ті роки. У 1981 році було створено Туристичний форум АСЕАН, на якому представники урядів можуть контактувати з приватним сектором та громадськими організаціями для просування АСЕАН як єдиної туристичної локації.

Соціокультурний напрямок. Бідність була і залишається серйозною проблемою для Південно-Східної Азії, особливо в сільських місцевостях. Утім, на шляху боротьби із бідністю спостерігається значний прогрес: з 1990 по 2015 роки кількість бідних знизилася з 47 до 15 відсотків.

Країни АСЕАН проводять спільні спортивні змагання. Зокрема, з 1996 року проводиться чемпіонат АСЕАН з футболу. Змагання відбуваються між збірними країн-членів кожні два роки.

Перші Ігри півострова Південно-Східної Азії відбулися ще у 1959 році й були своєрідним локальним аналогом Олімпійських ігор. Пізніше змагання змінили назву на Ігри Південно-Східної Азії й проводять кожні два роки.

Країни АСЕАН можуть похвалитися давніми культурно-історичними традиціями, що вони намагаються використовувати у різних проєктах. Починаючи з 2010 року, працює проєкт Місто культури АСЕАН, у межах якого на кожні 2-3 роки одне з міст АСЕАН обирається культурним центром для проведення різноманітних заходів. Також на регулярній основі проводяться музичні, літературні та культурні фестивалі.

Конфлікти країн-членів АСЕАН

Спірні території у Південнокитайському морі. Суперечки щодо територій у Південнокитайському морі велися ще у XX столітті. Наразі у територіальному конфлікті беруть безпосередню участь шість країн – Китай, Тайвань, Бруней, В’єтнам, Малайзія та Філіппіни. Утім, періодично втручаються й інші держави. Конфлікт точиться навколо двох груп островів – Парасельських островів та архіпелагу Спратлі. Регіон має цінність одразу з кількох причин: 1) це зона глобальних торговельних маршрутів; 2) під морським дном знаходяться величезні родовища нафти та газу; 3) через інтенсивну риболовлю на економічному рівні. Тож не дивно, що суперництво періодично переростає у протистояння зі знищенням плавзасобів та загибеллю людей. Часто жертвами протистояння стають рибалки. Зокрема, у 2015 році Індонезія наголосила, що будь-які іноземні риболовецькі човни в її водах будуть знищуватися. Тільки 21 травня 2015 року було знищено кілька десятків китайських, в’єтнамських, тайських та філіппінських риболовецьких човнів.

У 2023 році відбулася певна ескалація конфлікту. У серпні 2023 року сталося зіткнення між Китаєм та Філіппінами навколо рифу Скарборо, де кораблі берегової охорони Китаю заблокували цивільний філіппінський човен. У цьому ж місяці Китай випустив нові географічні мапи, на яких "прихопив" територію низки сусідніх країн, включаючи росію, Індію, а також деяких членів АСЕАН – Філіппін, Малайзії, В’єтнаму та Індонезії. Дещо пізніше країни-члени АСЕАН провели спільні військові навчання навколо індонезійських островів Натуна, які нібито відійшли до Китаю на новостворених мапах.     

Переворот у М’янмі. У лютому 2021 року у М’янмі відбувся військовий переворот, який викликав занепокоєння інших країн-членів АСЕАН. У квітні лідери країн на зустрічі у Джакарті оголосили спільну заяву, в якій, зокрема, зверталися до нового керівництва М’янми із пропозицією, яка складалася із п’яти пунктів. Сутність пропозиції зводилася до припинення насильства та початку мирного діалогу між владою та опозиційними силами. Керівники М’янми не виконали більшої частини угоди, внаслідок чого АСЕАН перестала запрошувати представників країни на саміти організації. 

Протестувальники в Янгоні (М’янма) 8 лютого 2021 року. Фото: Вікіпедія

АСЕАН та Україна

У 2018 році Україна подала заявку до АСЕАН про приєднання до Договору про дружбу та співробітництво в Південно-Східній Азії, однак тривалий час організація не давала відповідь. У жовтні 2021 року у КНУ ім. Тараса Шевченка було відкрито Центр досліджень країн АСЕАН.

Відкриття в Україні Центру досліджень країн АСЕАН. Фото: adastra.org.ua

Після початку повномасштабного російського вторгнення країни-члени АСЕАН опинилися у непростій ситуації, оскільки у 2018 році організація підписала з росією заяву про встановлення стратегічного партнерства. Камбоджа та Сінгапур виступили співавторами резолюції Генеральної Асамблеї ООН, яка засудила агресію росії. Щобільше, Сінгапур запровадив проти росії односторонні санкції. Відкрито засудили вторгнення росії також Філіппіни. Інші країни АСЕАН або відреагували стримано, або підтримали росію.  

У червні 2022 року Україна повторно звернулася до Секретаріату АСЕАН і в листопаді на саміті в Камбоджі підписала документ про приєднання до Договору. Після підписання Договору посол України в Індонезії був призначений представником нашої держави при АСЕАН.

Україна довгий час звертала увагу лише в бік Європи, ігноруючи інші регіони світу. Однак після повномасштабного вторгнення рф стало очевидним, що Україна має посилювати дипломатичну складову у пошуках будь-якої підтримки. Південно-Східна Азія – важливий регіон, який швидко розвивається, тож його авторитет у світі зростає. Україна має дипломатичні відносини з усіма країнами АСЕАН, однак не в усіх наявні посли та посольства. На літо 2022 року українські посли були лише у В’єтнамі, Індонезії та Сінгапурі, при цьому посол у Сінгапурі був за сумісництвом послом у Брунеї. Малайзія та Таїланд мали посольства України, однак їхні керівники не були призначені. У Камбоджі, Лаосі, М’янмі та Філіппінах не було ані посольств, ані послів.

Висновки

АСЕАН – це група записних аутсайдерів, яка вирішила об’єднатися, щоб покласти край своїм невдачам. І слід підкреслити, що на цьому шляху країни Південно-Східної Азії істотно просунулися вперед. Колишні європейські колонії припинили між собою чвари та зосередилися на економічному добробуті. З 2011 по 2020 рік середньорічний темп зростання економіки АСЕАН сягав 4,4%. На 2022 рік АСЕАН була третьою за величиною економікою в Азії після Китаю та Японії. Значним досягненням можна вважати створення найбільшої у світі зони вільної торгівлі, до якої доєдналися Австралія, Нова Зеландія, Китай, Японія та Південна Корея.

АСЕАН позиціонує себе як монолітне утворення із гаслом "Одне бачення, одна ідентичність, одна громада", однак саме цей аспект є досить протирічливим. Південно-Східна Азія – один із найбільш різноманітних регіонів світу у національному та культурному плані. В основу побудови АСЕАН було покладено принцип максимальної поваги до суверенітету окремих країн. Тобто організація не може втручатися у внутрішні справи своїх членів, не має примусових механізмів для просування необхідних рішень, намагаючись розв'язувати всі питання шляхом консенсусу. Цілком очевидно, що досягнення консенсусу десятьма досить різними країнами – доволі непростий процес. АСЕАН докладає зусиль заради створення відчуття єдності, тому що через велику структуру збільшується авторитет окремих країн-членів, їм легше просувати власні інтереси. До досягнень АСЕАН можна віднести те, що країни-члени ніколи не воювали між собою, хоч у 60-70-ті роки XX століття регіон був епіцентром гострої геополітичної боротьби. Утім, стосунки між країнами не позбавлені конфліктності. Зокрема, постійні суперечки відбуваються у Південнокитайському морі.

Наразі Південно-Східна Азія є одним із майданчиків американо-китайського протистояння. Звісно, очевидною точкою напруженості є Тайвань, однак боротьба відбувається й на складнішому рівні. Китай є домінуючою силою в Азії й постійно намагається нарощувати свій вплив як економічним та дипломатичним шляхом, так і не гребуючи фізичним тиском. Подібна тенденція не влаштовує потужних регіональних гравців – Індію, Японію та Південну Корею. Вони докладають зусиль, щоб пригальмовувати китайську експансію. Останні дві країни співпрацюють на цьому фронті із США. Американці намагаються вербувати союзників у Південно-Східній Азії, пропонуючи матеріальну та політичну підтримку, а також захист від потенційної китайської загрози. Однак країни регіону у своїй більшості не поспішають робити вибір між двома векторами сили, що загалом обіцяє більше економічних перспектив.

Україні вже давно слід було припинити розглядати свій відбиток у європейському дзеркалі та почати налагоджувати ефективні дипломатичні стосунки. Виглядає неймовірним, що у XXI столітті у 40-мільйонної країни є посольства далеко не в усіх країнах світу. Вочевидь, неякісна дипломатія є однією з причин українських проблем. Повернення обличчям до якісної дипломатії є особливо важливим під час війни та в контексті сучасних геополітичних перетворень. При цьому слід постійно тримати в голові, що роль Глобального Півдня збільшується просто на очах.

Олег Пархітько