Дія дорівнює протидії: ситуація в Грузії після прийняття "російського закону" про іноагентів

28 травня парламент Грузії подолав вето президентки Саломе Зурабішвілі на Закон "Про прозорість іноземного впливу". Цей закон більш відомий як закон про іноземних агентів по типу його російського аналога, тому самі грузини його часто називають російським законом. Яка реакція світу та що це може означати для українсько-грузинських відносин в матеріалі Інтента.

Історія питання

У 2023 році громадський рух "Сила народу", який був заснований ексдепутатами партії "Грузинська мрія" Бідзіни Іванішвілі, які відкрито займають антизахідну позицію, вніс цей законопроєкт на розгляд парламенту. Законопроєкт передбачає створення у Грузії реєстру некомерційних організацій та медіа, які як мінімум на 20% залежать від закордонних донорів. 7 березня 2003 року законопроєкт був прийнятий парламентом Грузії в першому читанні голосами проросійської "Грузинської мрії" та "Сили народу". Це привело до масових акцій протесту у Тбілісі. Тоді документ зняли з обговорення.

Весною 2024 року за ініціативою "Грузинської мрії" в парламенті Грузії повернулися до розгляду законопроєкту з маленькими косметичними зміненнями. У новому варіанті документа будуть реєструвати не іноагентів, а як "тих, хто представляє інтереси іноземної держави".

Проти закону виступає не тільки опозиція в парламенті, члени грузинських недержавних організацій та медіа, а й тисячі громадян, які з березня збираються на акції протестів на проспекті Руставеллі в Тбілісі.

28 травня парламент Грузії не врахував мотивовані зауваження Саломе Зурабішвілі, подолавши вето президентки та остаточно затвердивши закон "О прозорості іноземного впливу".

Проти мотивованих зауважень президента виступили 66 депутатів; за подолання вето проголосували 84 депутати проти 4.

Згідно з Конституцією Грузії, закон у триденний термін передається президентові Грузії. Саломе Зурабішвілі у п’ятиденний термін може підписати та опублікувати його. Якщо вона відмовиться від підписання, закон у п’ятиденний термін підпише та опублікує голова парламенту Шалва Папуашвілі.

Таким чином, документ може бути опублікований вже на початку червня. Відповідно до закону, протягом двох місяців (до початку серпня) відповідні органи та посадові особи мають ухвалити й опублікувати підзаконні акти, а міністерство юстиції Грузії та Національне агентство публічного реєстру мають провести "попередні матеріально-технічні та інші заходи для виконання цього закону".

За попередньою інформацією, вже з серпня ЗМІ та неурядові організації, які за даними 2023 року отримували понад 20% доходу з-за кордону, протягом місяця мають через Будинок юстиції внести заяву про реєстрацію як організації, які проводять інтереси іноземної сили. Інакше на них буде накладено штрафи. Для виявлення організацій, що проводять інтереси іноземної сили, та перевірки виконання вимог закону міністерство юстиції в будь-який час може провести моніторинг, а уповноважений чиновник отримати необхідну інформацію, у тому числі персональні дані.

На транспаранті написано "Цей закон ухвалено в росії". Фото: Vano Shlamov/AFP

Реакція у світі

Вже 29 травня RFI опублікувала світову реакцію на події з заголовком "Грузія заслуговує на краще".

Урсула фон дер Ляйєн, президент Єврокомісії: "Грузинський народ переважно хоче вступити до ЄС. Але закон про прозорість іноземного впливу суперечить основним принципам та цінностям ЄС, негативно впливаючи на шлях Грузії до ЄС. Ми розглядаємо всі варіанти та закликаємо владу дотримуватися прагнення в ЄС".

Гітанас Науседа, президент Литви: "Грузія заслуговує на краще. Усього через кілька днів після Дня незалежності новий закон є небезпечним відходом від демократичних цінностей. Це відвертає країну від Європи. Литва завжди підтримуватиме вільну та незалежну Грузію та її хоробрий народ. Президент Саломе Зурабішвілі, тримайтеся!".

Зузана Чапутова, президентка Словаччини: "Словаччина є другом Грузії та її народу, а також підтримує їхнє прагнення до Євросоюзу. Ухвалення закону „Про прозорість іноземного впливу" суперечить цим прагненням. Широка громадська підтримка в Грузії заслуговує на повагу до Євросоюзу та його цінностей".

Французьке МЗС також виступило із засудженням рішення грузинського парламенту: "Роль громадянського суспільства та незалежних ЗМІ має важливе значення для демократичного життя. Влада Грузії несе відповідальність за підтримку та зміцнення умов, що сприяють їх роботі та безпеці. Разом зі своїми європейськими партнерами Франція продовжить підтримувати демократію, європейський шлях та суверенітет Грузії, до яких грузинський народ продемонстрував свою глибоку прихильність".

Представник Держдепартаменту США Метью Міллер розпочав брифінг 28 травня з реакції на ухвалений у Грузії закон: "Дії керівної партії та антизахідна риторика загрожують демократичному шляху Грузії, майбутній економічній безпеці, членству в ЄС та ставлять під загрозу американо-грузинські відносини. США продовжать підтримувати грузинський народ, який бореться за західне та демократичне майбутнє. Шкода, що правителі Грузії, всупереч бажанню грузинського народу, відмовилися зробити кроки у західному напрямку".

З рф була реакція, яку легко можна було припустити. "Подолавши вето Зурабішвілі на закон про іноагентів, грузинський парламент виявив характер та зрілість", — заявив голова комітету ради федерації з міжнародних справ Григорій Карасін.

Закон "Про прозорість іноземного впливу", ухвалений парламентом у Тбілісі, негативно вплине на вступ Грузії до Європейського Союзу, попередив Жозеп Боррель. Євросоюз висловив жаль через остаточне затвердження парламентом Грузії спірного закону "про іноагентів", попередивши про негативні наслідки цього кроку для європейської інтеграції. "Європейський Союз глибоко шкодує, що парламент Грузії вирішив подолати вето президента на закон "Про прозорість іноземного впливу" та проігнорувати докладні юридичні аргументи Венеціанської комісії, які призвели до чіткої рекомендації скасувати цей закон", - заявив верховний представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Жозеп Боррель у вівторок, 28 травня.

"Грузинська хартія" як політична протидія

Президент Грузії Саломе Зурабішвілі, представивши громадськості "Грузинську хартію" та запропонувавши партіям її підписати, вважає, що після парламентських виборів 26 жовтня 2024 року в країні мають відбутися комплексні реформи. 

Після цього, вважає президент, у Грузії потрібно провести дострокові вибори.

Саломе Зурабішвілі. Фото: АР

"Ми, які підписали цю хартію, які отримають мандат від грузинського народу на виборах 26 жовтня 2024 року, зобов'язуємося виконати умови, написані в цій хартії до закінчення першої весняної сесії, а після її завершення будуть підготовлені та проведені у вільних та справедливих умовах дострокові парламентські вибори. Також ми обіцяємо, що уряд, який нестиме відповідальність за реалізацію цього плану дій, буде представлений президентом Грузії", – сказано в документі, який зачитала Зурабішвілі біля палацу Орбеліані.
Документ опубліковано на сайті президента Грузії, повідомляє ГрузіяOnline. 

У ньому міститься чотири пункти:

• Скасування законів, що суперечать європейському курсу країни.
• Відновлення довіри до системи правосуддя.
• Реформи прокуратури, слідчої служби, антикорупційного агентства та Нацбанку.
• Вдосконалення виборчої системи.

За даними видання хартію вже підписали політичні партії "Громадяни" Алеко Елісашвілі, "Єдиний національний рух" (партія Саакашвілі), "Стратегія Агмашенебелі", "Лело", "Ахалі", "Дроа", "Гірчі — більше свободи", "Єврооптимісти". Роздумують, підписувати чи ні, "За Грузію" Гіоргі Гахарія та "Європейські демократи".

Експерти про закон та українсько-грузинські відносини

Статус країни-кандидата на вступ до ЄС було надано Грузії із застереженням, що вона здійснить дев'ять кроків, рекомендованих Єврокомісією. У матеріалі DW експерти наголошують, що закон про іноагентів йде всупереч як мінімум із двома цими кроками. "Це пункти номер один і дев'ять: боротьба з дезінформацією про Євросоюз та його цінності, а також забезпечення свободи ЗМІ та громадянського суспільства, - пояснила DW аналітик Центру європейської політики (European Policy Centre, EPC) Яна Маісурадзе, - Таким чином, ухвалення цього закону перешкоджає прогресу Грузії на шляху до виконання критеріїв, встановлених Єврокомісією". Тому цей аспект завадить початку переговорів з Тбілісі щодо вступу до ЄС не лише з політичного, а й з технічного погляду, наголошує вона.

Політолог Тінатін Ахвледіані. Фото: privat

Крім цього, закон негативно впливає і на всі інші кроки, особливо ті, що стосуються забезпечення прав людини в Грузії, а також посилює поляризацію суспільства, як показують масові протести. Так вважає дослідниця із відділу зовнішньої політики Євросоюзу Центру досліджень європейської політики (Centre for European Policy Studies, CEPS) Тінатін Ахвледіані. "Процес не обмежується ухваленням одного законопроєкту, йдеться про російський вплив на країну. Для Грузії неможливо з одного боку залишатися під впливом росії, а з іншого - стати членом ЄС", - зазначає експерт.

В ексклюзивному коментарі Інтенту головна редакторка SOVA.News Марта Ардашелія заявила (переклад редакції): "Закон про іноагентів загрожує Грузії стати авторитарною державою за моделлю російської. Про це відкрито говорять усі міжнародні партнери Грузії, які загрожують не лише професійними санкціями щодо окремих політиків, а й не виключають того, що можуть ізолювати країну, переглянути відносини з Грузією.

Марта Ардашелія. Фото надала співрозмовниця

Що стосується неурядового сектору та незалежних журналістів, які отримують гранти від міжнародних донорів, то вони опиняться під справжнім гнітом влади, під справжнісінькою цензурою. Їх зараз змушують зареєструватись у реєстрі іноземних агентів.

Влада знає звідки фінансуються такі організації та якими конкретно донорами. Їм важливо стигматизувати цих людей та організації. Наразі грузинська влада веде риторику, яка дуже схожа на російську, де незалежні ЗМІ називають агентурою чи п'ятою колоною, тобто просто ставлять тавро зрадників.

Для мене очевидно, що всі, хто не зареєструється в цьому реєстрі, рано чи пізно будуть змушені це зробити або їх задушать багатотисячними штрафами. Таких грошей ці організації не мають. Їх вичавлять із країни.

Для того, щоб це не сталося, Грузія має на виборах цього року проголосувати проти "Грузинської мрії". Тоді це питання вирішиться саме собою. Це зобов'язання взяли на себе політичні партії, які підписалися під президентською хартією. На парламентських виборах (заплановані на 26 жовтня, - ред.) громадяни голосуватимуть не за якісь партії, а за Європу проти Росії. Цей меседж досить чітко донесено до грузинської громадськості.

Щодо відносин з Україною. Якщо все продовжуватиметься так, як відбувається зараз, то стосунки будуть дедалі гіршими й гіршими. Тому що зараз уряд Грузії просто копіює заяви росії. Це стосується не лише риторики, уряд сприяє російському бізнесу та будь-яким російським наративам, допомагає їм прижитися до Грузії. Все це автоматично негативно впливає на стосунки з Україною".

Зураб Квачадзе, Генеральний консул Грузії в Одесі у 2007-2011 роках у коментарі Інтенту заявив (переклад редакції): "Сенс та зміст цього закону такий самий, як і російський аналог про іноагентів, його просто скопіювали. Завдання одне – звести до нуля свободу слова та обмежити правозахисні організації. Наприклад, зараз долями тих, кого затримує влада за протести, займаються саме незалежні правозахисники. Після ухвалення закону під прес потраплять незалежні медіа, які виживають коштом грантів, та правозахисники.

Фото надав співрозмовник

Ціль цих протестів не повалення влади, а захист своїх прав. Основна рушійна сила – це молодь, яка з недовірою ставиться до чинних політиків. Ситуація дуже розжарена, але влада не намагається пом'якшити становище, а діє навпаки. У мене іноді складається враження, що вони провокують кровопролиття. Якщо уряд ухвалить неправильне рішення і протести перейдуть у зіткнення, то процес може набути неконтрольованого характеру.

Цей закон суперечить Конституції Грузії, зокрема статті 78, яка прямо говорить про інтеграцію країни до європейських та євроатлантичних структур. Процес євроінтеграції розпочався ще за Саакашвілі, але нинішня влада не виконала необхідних рекомендацій для набуття статусу кандидата. І те, що Грузії таки надали цей статус, це заслуга народу Грузії, а не влади. А владу зобов'язали виконати ці рекомендації перед відкриттям переговорів. 

Не дарма влада так поспішає з ухваленням цього закону перед парламентськими виборами, які мають відбутися восени цього року. Чинній владі дуже важливо погасити свободу слова перед виборами. Таким чином вони мають на меті практично закріпити заборону критики влади.

Щодо того, як вплине ухвалення закону на українсько-грузинські відносини? Думаю, що жодним чином не вплине. Зараз, за великим рахунком, немає відносин між державами Україна та Грузія. Є стосунки між двома народами, які завжди симпатизували один одному та дружили, це не зміниться".

Ігор Льов