Вибори в Словаччині: проросійська партія виграла, але є питання щодо коаліції

У суботу, 30 вересня, у Словаччині відбулись позачергові парламентські вибори. За ними з особливою увагою стежили в Україні, оскільки партія "Курс — соціальна демократія", яка очолювала рейтинги й таки здобула найбільше голосів, відома своїми проросійськими поглядами та планами зменшити допомогу Україні. Ще у березні 2023 повідомляли, що Словаччина передала нам допомоги в розмірі 10% свого оборонного бюджету. При цьому підтримка цієї країни стосувалась як гуманітарної та політичної сфер, так і військової: передачу систем ППО, літаків МіГ-29, бронетранспортерів, САУ. Словаччина також зайняла жорстку позицію щодо росії, закликаючи ЄС посилити санкції, обмеживши її дипломатичну присутність і навіть офіційно визначивши її як "державу-спонсора тероризму".

Політичний устрій Словацької Республіки

Словаччина - парламентська республіка, головним законодавчим органом є Національна Рада, яка складається з однієї палати у якій 150 депутатів. Вибори до Національної Ради проводяться по пропорційному принципу. Партії або коаліції подають список кандидатів, а виборці обирають до чотирьох кандидатів в одному списку. Щоб отримати місця в Національній Раді, партії повинні набрати понад 5% голосів, а коаліції — понад 7%. За звичайних умов вибори проводяться кожні 4 роки.

Хоча у Словаччині президент призначає прем’єр-міністра (зазвичай — голову найбільшої обраної партії) та інших міністрів з його подання, уряд звітує перед парламентом. І саме від парламентського голосування за довіру чи недовіру до уряду чи окремого міністра залежить його відставка або подальше перебування на посаді.

Уряд як орган приймає рішення щодо законопроєктів, інших документів, пропонує бюджет, може вести переговори стосовно міжнародних договорів, загалом визначає фундаментальні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики для забезпечення функціонування держави. Кабмін може надати амністію засудженим, оголосити воєнний чи надзвичайний стан та відправити військових на міжнародні місії.

Чому словацькі вибори-2023 стали позачерговими

Словацьке політичне життя втратило стабільність у 2018 році, коли журналіст Ян Куцяк та його наречена Мартіна Кушнірова були вбиті після розслідування ухилення від сплати податків, шахрайства та корупції у вищих ешелонах словацького політикуму. Ця подія викликала широке громадське обурення та масові протести, які змусили тодішнього прем'єр-міністра Роберта Фіцо за кілька тижнів піти у відставку. Відтоді п'ятимільйонна країна змінила чотирьох прем'єр-міністрів.

Роберт Фіцо під час оголошення про відставку. Фото: David W Černý/Reuters

Спочатку посаду обійняв заступник Фіцо, Петер Пеллегріні, а на виборах 2020 року на хвилі антикорупційного гніву перемогла правоцентристська консервативна партія OLANO Ігоря Матовича, яка сформувала коаліцію з трьома меншими політичними силами. Утім хаотичний стиль керівництва Матовича та невдалі кроки під час пандемії COVID-19 призвели до того, що підтримка коаліції різко впала, а її члени вдалися до міжусобиць.

Новий уряд навесні 2021 очолив тодішній заступник голови OLANO Едуард Геґер. Восени 2022 ліберальна "Свобода і солідарність" вийшла з коаліції через нездоланні відмінності з чільною партією. У грудні уряд отримав вотум недовіри від парламенту, але у травні 2023 президентка Словаччини Зузана Чапутова призначила технократичний уряд Людовіта Одора. Але за місяць новий уряд не отримав підтвердження довіри від парламенту, тому залишився як тимчасовий до позачергових виборів у вересні.

Зузана Чапутова призначає уряд Людовіта Одора. Фото: Jaroslav Noval/TASR

Лідери перегонів

До Національної Ради Словаччини балотувалися багато партій, і аж сім з них подолали п’ятивідсотковий бар’єр. Лідери вишикувались у тому ж порядку, який їм обіцяли опитування. На першому місці з майже 23% голосів опинилась лівоцентристська партія "Курс — соціальна демократія" колишнього прем’єра Роберта Фіцо.

Як уже зазначалось, він пообіцяв відмовитися від рішучої допомоги України з боку Братислави. Він заявив, що якщо він повернеться до влади, Словаччина продовжить підтримувати Україну, але не надаватиме зброю чи боєприпаси. Роберт Фіцо заявив, що не пошле більше "жодної кулі" на наш захист від російської агресії, назвав санкції проти москви "марними" і пообіцяв накласти вето на будь-яку заявку України на вступ до НАТО.

Під час передвиборчої кампанії він заявляв, що війна росії була розпочата у 2014 році "українськими нацистами та фашистами". Він є давнім прихильником угорського президента Віктора Орбана та атакував своїх суперників, неправдиво звинувачуючи їх у підготовці державного перевороту і заявляючи про фальсифікацію результатів голосування.

Партію критикували за висловлювання спрямовані проти ЛГБТКІ+ та меншин. Курс-СД також підтримує сильну соціальну державу та державне втручання в економічні питання. Однак у попередні терміни на посаді Роберт Фіцо виявився прагматиком, привівши Словаччину в єврозону і здебільшого уникаючи руйнівних конфліктів з Брюсселем. Багато хто підозрює, що, зважаючи на значну залежність Словаччини від ринків і фінансової підтримки ЄС, він буде таким і надалі.

Головним суперником Курсу-СД Фіцо стала соціал-ліберальна, економічно реформістська партія "Прогресивна Словаччина" Міхала Шимечки, випускника Оксфорда та віцепрезидента Європарламенту. Політична сила набрала майже 18% голосів по всій країні, при цьому отримавши відносну більшість (від 20 до 35%) у найбільших містах, Братиславі та Кошице, а також абсолютну більшість у понад 61% на закордонному окрузі.

Ця партія має чітко виражену прозахідну, проєвропейську та пронатівську орієнтацію. Пріоритети ПС включають подальшу підтримку інтеграції до ЄС, соціальний прогресивізм, боротьбу з корупцією в державному, приватному секторі та судовій системі, а також боротьбу з дезінформацією. ПС заявляє, що пропонує бачення "відкритого, толерантного, космополітичного суспільства" і виступає за дотримання ліберальної лінії в рамках Європейського Союзу в таких питаннях, як зелена політика та права ЛГБТКІ+. Уряд на чолі з ПС зберіг би нинішню підтримку Києва з боку Братислави.

Міхал Шимечка. Фото: EPA-EFE

Хто може бути в коаліції

Жодна з партій-лідерок не набрала достатню кількість місць для одноосібного формування уряду, а тому ключовим гравцем при цьому може стати "Глас — соціальна демократія", що отримала 14,7% голосів. Схожість назви з партією на першому місці не випадкова, адже Глас-СД заснував Петер Пеллегрені, який після відставки 2020 року вийшов з Курсу-СД, щоб очолити власну партію.

Глас продовжує спадщину Курсу, підтримуючи соціал-демократичні економічні принципи, але займає більш м'яку позицію в соціальних питаннях. Партія, як правило, не висловлюється щодо соціальних питань, але відкидає правий популізм та екстремізм. Вона підтримує розширення держави загального добробуту в Словаччині та прискорення європейської інтеграції. Під час передвиборчої кампанії партія "Глас" нечітко висловлювала свою позицію щодо України. Пеллегріні раніше припускав, що Словаччині "більше немає що дарувати" Києву, але також заявляв, що країна повинна продовжувати виробляти боєприпаси, які постачаються в Україну.

Пеллегріні заявив, що його партія "дуже задоволена результатом". "Результати показують, що "Глас" буде партією, без якої неможливо сформувати будь-який нормальний, функціонуючий коаліційний уряд", — сказав він, додавши, що партія "прийме правильне рішення" обравши уряд, який виведе Словаччину з "занепаду і кризи, в яку (попередні лідери країни) нас затягли".

Петер Пеллегріні. Фото: TASR

Однак деякі аналітики сумніваються, що більшість депутатів Гласу захочуть об’єднуватись із Курсом, зважаючи на попередню репутацію Фіцо. Та навіть за такої умови, їм не вистачить мандатів для формування більшості, й менші парламентські фракції також відіграють свою роль.

На четверте місце з результатом у майже 9% словаки поставили об’єднання партій, яке офіційно називається "OLANO і друзі: Звичайні люди, Незалежні кандидати, НОВА, Свободні та відповідальні, Пачівале Рома, Угорські серця". Також до нього приєднались партії "Християнська унія" та "Для людей". На чолі його стоїть колишній прем’єр Ігор Матович. Основні політичні пріоритети "OLANO" пов'язані з боротьбою з корупцією. Хоча думки всередині партії щодо соціальних питань різняться, "OLANO" загалом виступає за більш жорстку імміграційну політику, а деякі політики партії виступають проти заходів, спрямованих на підтримку прав ЛГБТКІ+.

Наступною стала партія "Християнсько-демократичний рух" з 6,8% голосів. Це правоцентристська партія, яка виступає за традиційний спосіб життя, сильну національну державу та сувору міграційну політику. Дещо менше, 6,3% набрала ліберальна "Свобода і солідарність" (SASKA), яка підтримує європейську позицію щодо єдиного ринку та вільного пересування в межах Шенгенської зони, але займає більш євроскептичну позицію щодо бюрократії та наднаціональних структур управління ЄС. Партія прагне обмежити державний борг, ринкове регулювання та державне втручання в економічні питання в цілому. SASKA виступає за урізання привілеїв політиків і на підтримку легалізації одностатевих шлюбів та легких наркотиків. Останньою партією, що перетнула п’ятивідсотковий бар’єр стала Словацька національна партія, 5,6%. Це націоналістична партія, яка виступає за захист традиційних християнських цінностей і національної ідентичності словаків. Партія відома своїми ксенофобськими, антиугорськими та антиромськими виступами, а також кампанією за реабілітацію профашистського президента Йозефа Тисо (1939-1945 рр).

Хто ж таки формуватиме уряд

Президентка Чапутова перед виборами заявила, що попросить лідера найсильнішої партії сформувати уряд, а це означає, що Роберт Фіцо з Курсу-СД першим отримає нагоду зробити це. Міхал Шимечка з ПС заявив, що його партія зробить "все можливе", щоб не допустити Фіцо до влади. "Я буду підтримувати зв'язок з іншими лідерами політичних партій, які були обрані до парламенту — на неформальній основі — щоб обговорити шляхи запобігання цьому, — сказав він, — Ми вважаємо, якщо пан Фіцо сформує уряд, це буде дуже поганою новиною для країни, для нашої демократії, для нашого верховенства права, для нашої міжнародної репутації, для наших фінансів і для нашої економіки".

Як зазначає колишній посол США в Словацькій Республіці Адам Стерлінг, якщо наступний уряд Словаччини дійсно складе очолювана Фіцо коаліція націоналістичних проросійських партій, вплив на допомогу Україні може бути мало відчутним. У Словаччини залишилися обмежені запаси озброєнь, які вона могла б передати Україні, значні санкції ЄС вже діють, а вступ до НАТО не за горами. Але це не робить зміни менш значущими. Поворот у риториці словацького уряду Фіцо сам по собі послабить міжнародну згуртованість на підтримку України. Західні партнери Словаччини мають бути готовими до того, що в майбутньому відносини з нею можуть загостритись.

Олексій Воронко