ООН: Міжнародна організація з міграції

Інтент продовжує серію публікацій в яких розповідаємо які країни входять в ті чи інші міжнародні організації та яку роль вони відіграють у світі. У минулих випусках ми розглядали сутність роботи:
Світового банку,
Генеральної Асамблеї,
Ради Безпеки,
Міжнародного суду,
ЮНІСЕФ,
Червоного Хреста та інших.

Загальна характеристика ООН

До складу ООН входить 193 держави. Серед країн-членів ООН можна знайти всі суверенні країни, окрім Ватикану. Таке поважне представництво потенційно дозволяє розглядати будь-які питання глобального або регіонального рівня. Зокрема, ООН спроможна гасити збройні конфлікти, як це було неодноразово у ХХ столітті (Ірак, колишня Югославія, Сомалі).

Штаб-квартира організації знаходиться у Нью-Йорку. Також ООН має додаткові офіси у Відні, Женеві, Найробі та Гаазі. Організація користується шістьма офіційними мовами: англійською, арабською, іспанською, китайською, російською та французькою.

До структури ООН входить шість основних органів: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна та Соціальна Рада, Секретаріат, Міжнародний Суд та Рада з Опіки. Щоправда, останній орган формально призупинив свою діяльність з 1994 року. Головною посадовою особою ООН є Генеральний секретар. З 1 січня 2017 року цю посаду обіймає португальський політик і дипломат Антоніу Гутерріш.

Загальна характеристика Міжнародної організації з міграції

Міжнародна організація з міграції (далі - МОМ) - це міжурядова організація у межах системи ООН, яка функціонує для розв’язання проблем у галузі міграції. МОМ розробляє правила, надає поради у галузі міграції та стежить за дотриманням прав мігрантів. Штаб-квартира організації знаходиться у Женеві. До складу МОМ входить 175 країн-членів.

Штаб-квартира МОМ у Женеві. Фото: alamy.com

На чолі організації стоїть Генеральний директор, якого обирають на п’ятирічний термін. 29 червня 2018 року на цю посаду було обрано португальського юриста та політика Антоніо Віторіно. Він став десятим керівником МОМ.

Генеральний директор МОМ Антоніо Віторіно. Фото: Вікіпедія.

Організація була заснована в 1951 році з метою допомогти європейським країнам регулювати потоки мігрантів після Другої світової війни. У ХХ - ХХІ столітті організація надавала допомогу мігрантам під час різноманітних конфліктів та катастроф: Угорщина (1956 рік), Чехословаччина (1968 рік), Чилі (1973 рік), В’єтнам (1975 рік), Кувейт (1990 рік), Косово та Тимор (1999 рік), Ірак (2003), цунамі в Азії та землетрус у Пакистані (2004-05 роки) тощо. Свою нинішню назву організація отримала лише в 1989 році. Цікаво, що до системи ООН МОМ приєдналася тільки у 2016 році.

Керівництво МОМ

Найвищим керівним органом МОМ є Рада. Ключовими функціями Ради є наступні: визначати та моніторити політику та діяльність організації; схвалювати та спрямовувати діяльність підлеглих органів та Генерального директора; ухвалювати бюджет МОМ. Кожна країна-член МОМ має одного представника у Раді та один голос під час голосування. Рада проводить одну регулярну сесію на рік. Особливі сесії проводяться Радою за потреби.

113-та сесія Ради МОМ. Відео: МОМ

Адміністрація складається з Генерального директора, двох його заступників та персоналу, який Рада визнає необхідним. Орган відповідає за організацію роботи МОМ.

Діяльність МОМ

Діяльність МОМ базується на принципі, що правильно організована на гуманістичних засадах міграція має приносити користь усім. МОМ просуває міжнародне співробітництво з питань міграції, допомагає шукати практичні розв'язання проблем міграції, надає допомогу мігрантам, які її потребують.

МОМ докладає зусиль для керування питаннями міграції в усьому світі. Зокрема, розробляє глобальну стратегію, встановлює стандарти, займається поширенням знань про міграцію. За допомогою Фонду розвитку МОМ підтримує регіональні та глобальні проєкти. Підтримка включає технічний нагляд та надання експертної оцінки, співробітництво з урядами та приватним сектором.

МОМ координує зусилля країн-членів, міжурядових організацій, громадянського суспільства та ЗМІ. МОМ організовує та підтримує діяльність міжнародних форумів, включаючи заснований у 2001 році Міжнародний діалог з питань міграції. Організація також моніторить розвиток міграційної політики на національному та міжнаціональному рівнях та активно просуває розуміння міжнародного міграційного законодавства. МОМ широко повідомляє про позицію організації щодо ключових трендів міжнародної міграційної політики.

МОМ працює з наслідками кризових явищ - епідемій, катастроф, збройних конфліктів. Організація допомагає переміщеним особам та підтримує населення територій, яке опинилося в епіцентрі кризи. МОМ намагається зменшити фактори, які змушують людей залишати свої будинки, допомагає протистояти цим факторам та фокусує зусилля на мінімізації ризиків виникнення кризових явищ.

МОМ підтримує генерування даних та дослідження у галузі міграції. Це допомагає поширювати у світі розуміння міграційних процесів, встановлюючи зв’язок між дослідженнями та практикою. МОМ активно публікує свої дослідження. Одним із ключових матеріалів є "Доповідь про світ міграції" - серія регулярних публікацій, яку було розпочато у 2000 році.

МОМ підтримала створення Глобального договору з міграції - першої міжурядової угоди, яка висвітлює всі аспекти міжнародної міграції. Договір було ухвалено більшістю країн-членів ООН на міжурядовій конференції у Марракеші 10 грудня 2018 року. Щоб підтримати імплементацію договору, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш запровадив Мережу ООН з міграції. На МОМ покладено обов’язок допомагати країнам ввести в дію договір. Організація виступає як координатор Мережі ООН з міграції.

МОМ та Україна

Представництво МОМ в Україні почало працювати в Києві у 1996 році, коли Україна отримала статус країни-спостерігача організації. У 2001 році Україна звернулася із запитом про надання їй статусу країни-члена МОМ, і у 2002 році Верховна Рада ратифікувала статут організації.

Після російського вторгнення у лютому 2022 року МОМ долучилася до процесу допомоги Україні. Наприкінці травня Європейський Союз спільно з МОМ запустили всеукраїнську комунікаційну кампанію, присвячену безпеці внутрішньо переміщених осіб. Метою кампанії було привернути увагу людей до ймовірних ризиків, пов’язаних з переїздом. Також МОМ організувала гарячі лінії в Україні та інших країнах Європи для постраждалих від війни.

Як заявив генеральний директор МОМ Антоніо Віторіно у вересні 2022 року, організація надала допомогу близько 800 тисячам українців, які страждають від війни. Також було повідомлено, що завдяки фінансуванню Європейського Союзу МОМ планує взимку допомогти понад 700 тисячам українців. Заплановані заходи включають ремонт колективних центрів для переміщених осіб та пошкоджених будинків, покращення систем водопостачання, водовідведення та опалення, забезпечення теплими ковдрами, постільною білизною, матрацами та засобами гігієни. Програма також передбачає надання твердого палива та грошової допомоги.

Роздача дров людям, які живуть без опалення та електрики в Бородянці. Фото: МОМ

МОМ за більше ніж 70 років функціонування заробила значний авторитет у світі. Організація займається розробкою глобальної стратегії та встановлює стандарти у галузі міграції, займається дослідженнями, публікує результати та активно поширює знання, надає поради урядам, підтримує проєкти та допомагає мігрантам.

Аналітики відзначають, що інтереси МОМ у багатьох випадках перехрещуються з діяльністю Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ). Проблема полягає в тому, що термін "мігрант" не має чіткого визначення, тож теоретично може поширюватися й на біженців, якими займається УВКБ. Перехрещення юрисдикцій відбувається, наприклад, у випадку, коли людина зазнає тиску і залишає свою країну, однак ще не отримала статусу біженця.

МОМ приєдналася до ООН у 2016 році, що нібито мало б остаточно вирішити всі непорозуміння у межах єдиної системи. Організації спроможні співпрацювати у межах різних проєктів, однак конкуренція між ними продовжується. ООН варто було б докласти зусиль у цьому та багатьох інших випадках для проведення чіткої демаркаційної лінії між юрисдикціями організацій. Вважаємо, що в ідеальному світі слід було б провести реструктуризацію системи ООН з її нескінченним бюрократичним апаратом, численними перехрещеннями повноважень та організаціями, які неспроможні ефективно розв'язувати проблеми у межах своєї юрисдикції, однак на практиці це вочевидь неможливо. 

Олег Пархітько