Міжнародна гідрографічна організація

Продовжуємо цикл публікацій, присвячених діяльності глобальних міжнародних організацій. До таких організацій ми відносимо структури, членами яких є переважна кількість країн світу. Важливою ознакою таких організацій є те, що прийняті ними правила та рішення активно впливають на формування певної галузі людських інтересів - політики, економіки, юстиції, спорту тощо. Сьогодні ми приділимо увагу Міжнародній гідрографічній організації.

Загальна характеристика Міжнародної гідрографічної організації

Керівні органи МГО

Діяльність МГО

МГО та Україна

Висновки

Загальна характеристика міжнародної гідрографічної організації

Міжнародна гідрографічна організація (далі – МГО) – це міжурядова організація, яка працює для того, щоб усі океани, моря та судноплавні води були досліджені та нанесені на мапи. МГО координує діяльність національних гідрографічних організацій і допомагає розвивати їхній гідрографічний потенціал. МГО просуває уніфікацію навігаційних мап та документів, а також розробляє міжнародні стандарти у галузі гідрографії. До складу організації входить 98 країн-членів. Штаб-квартира МГО знаходиться у Монако. Офіційними мовами організації є англійська та французька. МГО була заснована у 1921 році під назвою Міжнародне гідрографічне бюро. Сучасна назва була прийнята у 1970 році.

Країни-члени МГО на світовій мапі. Зображення: МГО

Керівні органи МГО

Асамблея є головним органом МГО, яка складається з представників усіх країн-членів. Орган збирається на звичайні сесії раз на три роки, щоб виробити загальні інструкції функціонування та діяльності організації. До основних функцій Асамблеї можна віднести:

• визначення власних правил роботи, а також правил роботи Ради, Фінансового комітету та інших підлеглих органів;
• обрання генерального секретаря та директорів;
• визначення загальної політики,
• стратегії та робочої програми МГО;
• ухвалення трирічного бюджету організації.

Рада координує діяльність МГО у період між Асамблеями. До складу Ради входить не менше 30 представників країн-членів. Орган збирається щонайменше раз на рік. До основних функцій Ради можна віднести:

• виконання будь-яких обов’язків, делегованих Асамблеєю;
• розгляд різноманітних пропозицій від генерального секретаря та підлеглих органів;
• висування пропозицій Асамблеє щодо заснування нових органів;
• звітування перед Асамблеєю про поточну роботу МГО.

Секретаріат координує і просуває робочу програму МГО, надає поради та допомогу країнам-членам організації та іншим зацікавленим сторонам. Секретаріат складається з генерального секретаря, двох директорів, міжнародних експертів з гідрографії та навігаційної картографії та місцевого штату співробітників. Головою МГО та Секретаріату є генеральний секретар. Він призначається на посаду на 6-річний термін і згодом може бути переобраний ще на 3 роки. З 1 вересня 2017 року організацію очолює німецький функціонер Матіас Йонас.

Генеральний секретар МГО Матіас Йонас. Фото: hellomonaco.com

Діяльність МГО

Одним із найголовніших видів діяльності МГО є впровадження гідрографічних та навігаційних картографічних стандартів. Ці стандарти є загальноприйнятими та використовуються не тільки країнами-членами, але й іншими країнами та організаціями. Зокрема, стандарт S-57 встановлений для ефективного обміну цифровою гідрографічною інформацією між національними гідрографічними організаціями та подальшого її поширення на промисловиків, мореплавців та інших зацікавлених осіб. Згідно зі стандартом, правильна передача інформації повинна включати детальний опис повідомлення та наявних у ньому об’єктів, формат кодування інформації та можливості для її оновлення. Специфікація S-52 була розроблена для ефективного використання інформації в електронних мапах. Специфікація стосується випуску та оновлення електронних мап, а також правильного вживання у них символіки та кольорів. У 2010 році було розроблено універсальний стандарт S-100, спрямований на розвиток цифрових продуктів та послуг для гідрографічних, морських та географічних спільнот.

Переваги стандарту S-100. Відео: Yong B

За сприяння МГО було утворено мережу регіональних гідрографічних комісій, покликану координувати гідрографічну діяльність та співробітництво на регіональному рівні. Мережа була утворена з країн-членів МГО та інших регіональних держав, які побажали взяти участь. До мережі входить 15 регіональних комісій. Робота мережі допомагає просувати програму та ідеї МГО. Комісії збираються на регулярній основі, щоб обговорити схожі гідрографічні проблеми, запланувати спільні дослідні операції та продумати роботу над міжнародними мапами у власному регіоні.

МГО на регулярній основі публікує інформацію у галузі гідрографії. Значну частину інформації складають стандарти, рекомендації та документи. Серед публікацій варто виділити науковий журнал "Міжнародний гідрографічний огляд", який вперше побачив світ у 1923 році. Він містить різноманітну гідрографічну інформацію від останніх технічних винаходів та значних подій до наукових оглядів та історичних спогадів. "Бюлетень МГО" містить огляд останніх зустрічей, подій та інших речей, пов’язаних з МГО.

МГО та Україна

У 1995 році Кабінет Міністрів України видав постанову "Про приєднання до Конвенції Міжнародної гідрографічної організації". Повноправним членом МГО Україна стала у 1998 році. Україна входить до регіональної Гідрографічної комісії у Середземному та Чорному морях. У 2009 році Держгідрографія організувала та провела в Одесі конференцію регіональної комісії.

16-та конференція регіональної Гідрографічної комісії у Середземному та Чорному морях в Одесі. Фото: hydro.gov.ua

У липні 2019 року Україна звернулася до МГО, Великобританії та Норвегії з проханням вилучити російські морські електронні навігаційні карти на українські води з міжнародного обігу. Обидві країни схвально відповіли на прохання України. Росія почала виробляти та продавати карти водних територій під українською юрисдикцією ще з 2008 року. Цей процес інтенсифікувався після захоплення Криму. Подібною практикою Росія не тільки фактично робила політичну заяву щодо приналежності українських територій, але й відбирала прибутки в України, яка має ексклюзивне право на продаж таких карт.

Наприкінці 2022 року Держгідрографія звернулася до МГО з офіційною пропозицією позбавити Росію членства в організації. В історії існування МГО таких прецедентів ще не було, однак пропозиція буде розглянута на найближчій Асамблеє організації, яка відбудеться на початку травня 2023 року.

Висновки

МГО – міжнародна організація з величезним досвідом роботи та обмеженим тематикою функціоналом. Поза сумнівом, основним напрямом діяльності МГО є встановлення міжнародних стандартів у сфері гідрографії та навігаційної картографії. Слід зазначити, що надмірна увага до гідрографії та картографії має величезне прикладне значення, оскільки безпосередньо впливає на транспортування вантажів та міжнародну торгівлю. Скажімо, правильно встановлена глибина водного маршруту може дозволити наповнити корабель кількома тисячами додаткових тонів вантажу.

Точна інформація про пересування кораблів зводить до мінімуму можливість аварій. Членами МГО є 98 країн, що є відносно незначною кількістю у порівнянні з іншими глобальними міжнародними організаціями. Однак до списку членів МГО входять усі провідні країни світу. При цьому треба розуміти, що бідні країни, які не мають розвиненого судноплавства та потужного морського експорту, значно менше зацікавлені у вступі до організації. Тим більше що МГО розміщує значну кількість інформації у відкритому доступі.

МГО не має доступу до величезних грошових потоків, як деякі інші міжнародні організації, що істотно обмежує її можливості як глобального лідера у сфері гідрографії та картографії. Втім, вона ефективно виконує свої обов’язки у сфері стандартизації. 

Олег Пархітько