Інститут ООН з дослідження проблем роззброєння

Інтент продовжує серію публікацій в яких розповідаємо які країни входять в ті чи інші міжнародні організації та яку роль вони відіграють у світі. У минулих випусках ми розглядали сутність роботи:
Світового банку,
Генеральної Асамблеї,
Ради Безпеки,
Міжнародного суду,
ЮНІСЕФ,
Червоного Хреста та інших.

Загальна характеристика ООН

До складу ООН входить 193 держави. Серед країн-членів ООН можна знайти всі суверенні країни, окрім Ватикану. Таке поважне представництво потенційно дозволяє розглядати будь-які питання глобального або регіонального рівня. Зокрема, ООН спроможна гасити збройні конфлікти, як це було неодноразово у ХХ столітті (Ірак, колишня Югославія, Сомалі).

Штаб-квартира організації знаходиться у Нью-Йорку. Також ООН має додаткові офіси у Відні, Женеві, Найробі та Гаазі. Організація користується шістьма офіційними мовами: англійською, арабською, іспанською, китайською, російською та французькою.

До структури ООН входить шість основних органів: Генеральна Асамблея, Рада Безпеки, Економічна та Соціальна Рада, Секретаріат, Міжнародний Суд та Рада з Опіки. Щоправда, останній орган формально призупинив свою діяльність з 1994 року. Головною посадовою особою ООН є Генеральний секретар. З 1 січня 2017 року цю посаду обіймає португальський політик і дипломат Антоніу Гутерріш.

Загальна характеристика Інституту ООН з дослідження проблем роззброєння

Інститут ООН з дослідження проблем роззброєння (далі - ЮНІДІР) - це організація, створена рішенням Генеральної Асамблеї ООН для проведення досліджень з питань міжнародної безпеки та роззброєння. ЮНІДІР бачить свою роль у наданні порад та пропонуванні ідей, а також сприянні міжнародному діалогу щодо роззброєння. Штаб-квартира ЮНІДІР розташована в тому ж будинку, що й штаб-квартира ООН. Інститут фінансується головним чином шляхом добровільних внесків урядів та приватних спонсорів. ЮНІДІР був заснований у 1980 році.

 Будинок штаб-квартири ООН, в якому розташований ЮНІДІР. Фото: Вікіпедія

Керівництво ЮНІДІР

Керівним органом ЮНІДІР виступає Рада опікунів. Функції цього органу виконує Дорадча рада ООН з питань роззброєння. Рада відповідає за діяльність інституту, включаючи й фінансові питання. Члени Ради обираються Генеральним секретарем ООН з усіх регіонів світу. Критеріями відбору виступають знання та досвід. Наразі до складу Ради входить 14 осіб, включаючи представницю росії Антону Хлопкову.

Рада опікунів ЮНІДІР. Фото: ЮНІДІР

На чолі інституту стоїть директор, якого призначає Генеральний секретар ООН. Директор має визначати стратегічний та тактичний напрями діяльності ЮНІДІР. У 2021 році на цю посаду було призначено німецького юриста Робіна Гайса.

Директор ЮНІДІР Робін Гайс. Фото: Glasgow Centre for International Law & Security

Діяльність ЮНІДІР

Щороку ЮНІДІР проводить роботу у більше ніж 50 країнах світу. Зусилля організації можна поділити на певні галузеві напрями.

Зброя масового знищення

ЮНІДІР консолідує зусилля країн світу щодо запровадження нових договорів стосовно зброї масового знищення та намагається пожвавити процеси ядерного роззброєння.

ЮНІДІР проводить дослідження, спрямовані на посилення контролю за біологічною та хімічною зброєю. Також інститут розробляє технології та прилади, здатні сприяти посиленню контролю. Цікаво, що окремий напрямок досліджень ЮНІДІР спрямований на подолання перешкод під час перевірок дотримання договорів щодо зброї масового знищення в окремих країнах.

Дослідники інституту розробили модель скорочення ризиків, яка дозволяє аналізувати варіанти можливого потенційного використання ядерної зброї та вчасно запобігати реалізації цих варіантів.

Безпека та технології

ЮНІДІР працює над підтриманням стабільності у кіберпросторі шляхом запровадження норм та рекомендацій, попередньо узгоджених із країнами-членами ООН. Інститут досліджує можливості посилити кібербезпеку та шукає ефективні механізми кризового менеджменту.

ЮНІДІР досліджує можливості штучного інтелекту та шукає шляхи його застосування для посилення контролю за поширенням зброї. Також інститут моніторить процеси виникнення будь-яких технологічних інновацій.

Звичайні види озброєння та боєприпаси

ЮНІДІР досліджує механізми та ситуації, які сприяють активному протизаконному поширенню звичайної зброї та боєприпасів. Знання цих механізмів дозволяє протидіяти роздмухуванню збройних конфліктів.

ЮНІДІР надає поради країнам-членам ООН та допомагає їм відбудувати власну систему контролю за поширенням звичайного озброєння та боєприпасів.

Космічна безпека

ЮНІДІР наразі займається розробкою порталу космічної безпеки, який має стати універсальним онлайн-хабом щодо матеріалів з космічної безпеки.

Інститут щороку проводить конференцію з безпеки у космічному просторі, яка викликає резонанс в усьому світі. Також ЮНІДІР організовує значну кількість семінарів та зустрічей, які допомагають зацікавленим країнам виробити спільну стратегію дій.

У 2019 році ЮНІДІР запустив проєкт Ближній Схід як вільна зона від зброї масового знищення. Учасники проєкту ставлять перед собою низку завдань:

• провести детальне дослідження того, як це питання еволюціонувало упродовж часу;
• побудувати аналітичну базу для розробки загальних принципів регіональної безпеки, включаючи досвід інших регіонів;
• зібрати ідеї та виробити пропозиції щодо просування питання;
• ініціювати діалог між експертами та політиками щодо принципів регіональної безпеки та питання безпеки на Ближньому Сході.

Доктор Чен Зак Кейн звертається до присутніх під час запуску проєкту 10 жовтня 2019 року. Фото: ЮНІДІР

Інститут випускає різноманітні книги, доповіді та наукові статті, а також щоквартальне видання "Форум роззброєння" у друкованому та електронному вигляді.

ЮНІДІР про вплив російсько-української війни на питання поширення та застосування зброї масового знищення

Наприкінці серпня 2022 року побачила світ аналітична розвідка ЮНІДІР за авторством американського функціонера Льюїса Данна, в якій він намагається оцінити вплив російсько-української війни на міжнародні угоди щодо поширення зброї у світі. Одразу зазначимо, що Україна в роботі лише згадується. Російсько-українська війна цікавить автора як тригер для змін у міжнародних стосунках. Найголовніші питання торкаються, вочевидь, ядерної зброї.

На думку автора, застосування Росією ядерної зброї є малоймовірним, проте можливим. Данн вважає, що Росія використала ядерну зброю як фактор стримування США та НАТО від більш активного втручання у війну. Дослідник розглядає різні, а подекуди й протилежні варіанти розвитку подальших подій. Зокрема, він вказує на можливість активізації ядерних програм у низці країн (Іран, Саудівська Аравія, Республіка Корея, Японія) через необхідність себе захистити або, навпаки, на певне зниження активності через наляканість можливими наслідками глобального ядерного конфлікту.

Також його цікавить, що станеться з міжнародними угодами про непоширення зброї масового знищення та контроль за поширенням зброї. Тут Данн теж розглядає різні варіанти розвитку подій, але, схоже, загалом він впевнений, що угоди встоять. Автор прогнозує певне пожвавлення через війну американо-китайського діалогу. Важливим він вважає і те, коли саме світова спільнота зможе дозволити Росії повернутися до обговорення угод щодо поширення зброї. На думку автора, це, зокрема, буде залежати від продовження та наслідків війни.

Робота Льюїса Данна про вплив російсько-української війни на процес поширення та контролю зброї у світі. Фото: ЮНІДІР

Специфіка ЮНІДІР полягає в тому, що організація фактично є глобальним науково-дослідним інститутом, який займається питаннями міжнародної безпеки та роззброєння. ЮНІДІР досліджує проблеми поширення та контролю звичайних видів озброєння та зброї масового знищення, опікується питаннями кібербезпеки та космічної безпеки, проводить власні дослідження у галузі нових технологій та штучного інтелекту. Організація публікує безліч наукових робіт та надає інформаційну підтримку країнам, які її потребують. Інститут намагається сприяти міжнародному діалогу з питань роззброєння. Для цього проводяться конференції, семінари та зустрічі. Отже, можна стверджувати, що за посередництва ООН ЮНІДІР набув істотного авторитету у світі. Інша справа, що вплив інституту на міжнародну політику є досить обмеженим.

Олег Пархітько