ОБСЄ - потужна організація чи черговий майданчик для вираження занепокоєння

Понад рік в Україні триває повномасштабна війна, розв'язана російською федерацією. Гинуть не лише військові, а й мирні люди, жінки та діти. І весь цей час країна-агресор залишається членом ОБСЄ - організації, яка створювалася для того, щоб запобігати військовим конфліктам. Що ж це за організація та чим вона займається - у матеріалі з циклу публікацій, присвячених діяльності регіональних міжнародних організацій.

Загальна характеристика Організації з безпеки та співробітництва в Європі

Історія ОБСЄ

Організація роботи ОБСЄ

Діяльність ОБСЄ

ОБСЄ та Україна

Висновки

Загальна характеристика Організації з безпеки та співробітництва в Європі

Організація з безпеки та співробітництва в Європі (далі – ОБСЄ) – це міжнародна організація, зусилля якої сконцентровані на підтримці стабільності та безпеки у Європі. ОБСЄ – це форум для політичного діалогу з питань безпеки та платформа об’єднаних дій заради покращення життя суспільства. Штаб-квартира організації знаходиться у Відні. До складу ОБСЄ входить 57 членів. Переважна більшість із них розташована в Європі, частина – в Азії, США і Канада представляють Північну Америку. ОБСЄ функціонує на внески країн-членів. У 2021 році бюджет організації склав 138 мільйонів 204 тисячі 100 євро.

Про сутність ОБСЄ. Відео: ОБСЄ

Історія ОБСЄ

У 1973 році було скликано Конференцію з безпеки та співробітництва в Європі (далі – КБСЄ), метою якої було налагодження діалогу між Сходом та Заходом і запровадження політики міжнародної розрядки. Упродовж двох років відбувалися обговорення та зустрічі, які завершилися підписанням у Гельсінкі 1 серпня 1975 року Завершального акту, відомого як Гельсінські угоди. Документ містив низку військово-політичних та економічних питань, а також стосувався захисту навколишнього середовища та прав людини. Також документом були встановлені фундаментальні принципи поведінки у стосунках між державами та щодо власних громадян.

Підписання Гельсінських угод 1 серпня 1975 року. Фото: ОБСЄ

До 1990 року КБСЄ функціонувала як низка зустрічей та конференцій, на яких обговорювалася діяльність країн у межах Гельсінських угод. Після завершення Холодної війни організація змушена була підлаштовуватися під новий європейський порядок, що призвело до появи постійних органів та операційної діяльності. У контексті змін на саміті в Будапешті у грудні 1994 року назву організації було змінено на ОБСЄ.

Організація роботи ОБСЄ

Саміт – це зустріч керівників країн та урядів, на якій встановлюються пріоритети подальшої роботи на найвищому політичному рівні. Не існує правил щодо періодичності проведення Самітів. Звернутися з пропозицією провести Саміт може будь-яка країна-член, однак рішення буде прийматися консенсусом. Між Самітами обов’язки щодо прийняття рішень та керування організацією покладаються на Раду міністрів.

Рада міністрів – це орган прийняття рішень, який складається з міністрів іноземних справ країн-членів. Засідання Ради відбуваються, як правило, раз на рік, однак додаткові засідання можуть бути проведені у будь-який час. Окрім прийняття рішень, Рада має готувати проведення самітів, а також виконувати визначені на таких зустрічах задачі та прийняті на них рішення.

24-те засідання Ради міністрів ОБСЄ 2017 року. Фото: ОБСЄ

Постійна рада – це орган прийняття рішень, який проводить регулярні політичні консультації та керує операційною діяльністю ОБСЄ між зустрічами Ради міністрів. Орган у межах своєї компетенції реалізує задачі та рішення, прийняті на Саміті та на Раді міністрів. Постійна рада складається з делегатів від усіх країн-членів. Засідання органу відбуваються щотижня.

Форум зі співробітництва у галузі безпеки працює заради посилення військової безпеки та стабільності у Європі і стежить за дотриманням кількох ключових військово-політичних договорів, які підписали члени ОБСЄ. Форум слугує для обміну військовою інформацією, обговорення заходів посилення безпеки та демократичного контролю за силами безпеки. Форум також розробляє норми та надає практичну допомогу щодо боротьби з поширенням нелегальної зброї, а також стежить за непоширенням зброї масового знищення. Засідання Форуму відбуваються щотижня.

Парламентська асамблея складається з 323 представників парламентів країн-членів. Асамблея збирається на сесії щорічно. Мета роботи Асамблеї полягає в тому, щоб усі країни-члени докладали зусиль до створення безпеки у Європі. Парламентарі обговорюють політичні та економічні питання, права людини, проблеми навколишнього середовища та безпеки.

Про роботу Парламентської асамблеї ОБСЄ. Відео: ОБСЄ

Секретаріат забезпечує підтримку операційної діяльності ОБСЄ. Секретаріат допомагає Голові ОБСЄ, підтримує польову діяльність організації, сприяє контактам з міжнародними та неурядовими організаціями та надає різноманітні послуги іншим органам ОБСЄ. На чолі Секретаріату стоїть Генеральний секретар, який призначається Радою міністрів на 3 роки. Генеральний секретар є головною особою ОБСЄ щодо виконання адміністративних функцій. З грудня 2020 року цю посаду займає німецький політик та дипломат Хельга Марія Шмід. Вона стала першою жінкою на цій посаді.

Генеральний секретар ОБСЄ Хельга Марія Шмід. Фото: Вікіпедія

Щороку одна з країн-членів очолює ОБСЄ. Міністр іноземних справ цієї країни стає упродовж року Головою організації, тобто її головною офіційною особою. Голова керує поточною діяльністю ОБСЄ, координує роботу її органів, представляє організацію на міжнародному рівні, сприяє вирішенню конфліктів та кризових ситуацій. З 1 січня 2023 року цю посаду обіймає політик з Північної Македонії Буяр Османі.

Голова ОБСЄ Буяр Османі. Фото: Вікіпедія

Діяльність ОБСЄ

Одним із ключових напрямів діяльності ОБСЄ є попередження та розв’язання конфліктів. Основними засобами на цьому шляху є використання польових операцій та Центр із запобігання конфліктам. Зокрема, Центр вже на ранньому етапі конфлікту виступає посередником та сприяє діалогу. У ході польових операцій співробітники ОБСЄ намагаються зменшити причини конфлікту та прибрати потенційні загрози, налагодити діалог між різними верствами суспільства, стежити за розвитком ситуації та допомагати у розробці плану вирішення конфлікту. Зокрема, ОБСЄ брала безпосередню участь у спробах вирішити конфлікти в Україні, Придністров’ї та Грузії.

Пріоритетним напрямом роботи ОБСЄ є захист прав людини. Різноманітні активності організації включають підтримку законів на захист меншин, знищення дискримінаційних законів та практик, надання технічної підтримки органам захисту прав людини, надання підтримки у посиленні виконавчих, судових та законодавчих інститутів, проведення тренінгів, просування гендерної рівності тощо.

Про проєкт ОБСЄ WIN. Відео: ОБСЄ

ОБСЄ намагається здійснювати контроль над озброєнням, який передбачає обмін інформацією, застосування засобів для врегулювання суперечок та верифікації стану озброєння, різноманітні форми військового співробітництва. Подібна діяльність має на меті раннє запобігання конфліктним ситуаціям.

ОБСЄ допомагає країнам-членам здійснювати прикордонний контроль. Зокрема, організація створила мережі, які надають можливість швидко обмінюватися інформацією та досвідом. У необхідних випадках ОБСЄ забезпечує власну присутність на кордоні. Нарешті, організація проводить тренінги та майстер-класи для прикордонників та митників.

Для боротьби з торгівлею людьми ОБСЄ у 2003 році утворила окремий відділ, який надає країнам-членам технічну допомогу, сприяє підвищенню компетентності, проводить дослідження та допомагає розробити державну політику. Також ОБСЄ розробила план дій, спрямований на боротьбу з торгівлею людьми.

Про принципи роботи з жертвами торгівлі людьми. Відео: ОБСЄ

ОБСЄ опікується питаннями економічного розвитку. Польові операції організації включають допомогу країнам-членам у проведенні економічних реформ, покращення умов для інвестицій в економіку, проведення тренінгів з економічних прав та економічного планування, сприяння транскордонній торгівлі та появі вільних економічних зон, керування процесами трудової міграції.

ОБСЄ приділяє увагу організації виборів у країнах-членах. Операційна діяльність ОБСЄ включає проведення тренінгів для членів виборчих комісій, журналістів, поліції; запровадження міжнародних стандартів; технічний огляд виборів; надання допомоги у створенні списків виборців тощо.

ОБСЄ виявляє активність у галузі захисту навколишнього середовища. ОБСЄ підтримує проєкти, які забезпечують збалансоване споживання природних ресурсів, зокрема води, скорочують ризики природних катастроф, реагують на зміни клімату. ОБСЄ підтримує міжнародний енергетичний діалог, який включає лідерів у виробництві енергії, її споживанні та транзиті. Також організація сприяє укладанню та імплементації багатосторонніх договорів щодо захисту навколишнього середовища, підтримує розвиток законодавства у галузі навколишнього середовища, допомагає розробляти національну стратегію у галузі навколишнього середовища тощо.

ОБСЄ та Україна

Україна стала членом ОБСЄ з 30 січня 1992 року. З 1994 року в Україні почала діяти Місія ОБСЄ, яка основну увагу зосереджувала на стабілізації ситуації в Автономній Республіці Крим. У 1999 році Місія завершила роботу через виконання своїх завдань. У цьому ж році була утворена нова форма співробітництва – Координатор проєктів ОБСЄ в Україні. У липні 2007 року в Києві пройшла Шістнадцята сесія Парламентської асамблеї ОБСЄ. У 2013 році Україна вперше головувала в ОБСЄ. Вищу офіційну посаду в організації зайняв міністр закордонних справ України Леонід Кожара. Україна бере участь у роботі різноманітних органів ОБСЄ та працює в польових підрозділах організації.

У відповідь на початок російської агресії проти України в 2014 році країни-члени ОБСЄ у березні прийняли рішення про направлення в Україну Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. У липні 2014 року Парламентська асамблея ОБСЄ своєю резолюцією засудила Росію за анексію Криму та сприяння розвитку збройного конфлікту в Україні. З прийняттям Мінських угод на Спеціальну моніторингову місію ОБСЄ було покладено обов’язок стежити за виконанням цих договорів.

Також у липні 2014 року було прийнято рішення про відправлення місії спостерігачів ОБСЄ на російську територію для моніторингу пунктів пропуску "Донецьк" та "Гуково" на російсько-українському кордоні. Росія заважала діяльності обох місій, а згодом повністю відмовила їм у доступі у 2022 та 2021 роках відповідно.

Представники ОБСЄ в Донецькій області. Фото: ОБСЄ

У відповідь на російське вторгнення у 2022 році ОБСЄ запровадила місію для моніторингу порушень міжнародного гуманітарного права на території України. У звіті місія визнала масштабність вчинених Росією порушень та зафіксувала факт окупації Росією окремих районів Донецької та Луганської областей з 2014 року. Україна вимагала від ОБСЄ відсторонити представників Росії від роботи в організації, однак позитивне рішення з цього питання прийняте не було. У відповідь народні депутати України в Парламентській асамблеї ОБСЄ припинили роботу в організації у листопаді 2022 року. Українські депутати продовжили бойкотування роботи Асамблеї й під час сесії у лютому 2023 року, на яку також були запрошені делегати від Росії та Білорусі.

Висновки

КБСЄ побачила світ у той час, коли Схід та Захід, пройшовши через Карибську кризу та В’єтнамську війну, була необхідність розрядка у стосунках. Обидва полюси тогочасного світу відчували необхідність у майданчику, на якому можна було обговорювати важливі питання. З розвалом соціалістичного табору двополярний світ зник, що логічно мало б призвести й до припинення діяльності КБСЄ. Однак КБСЄ проводить реструктуризацію, змінює назву та поступово перетворюється на потужну бюрократичну структуру з солідним штатом та не менш солідним річним бюджетом.

На нашу думку, основна проблема сучасної ОБСЄ полягає в тому, що організація фактично не має конкретної мети. Сьогоднішній багатовекторний світ нараховує занадто багато майданчиків, на яких можна щось обговорювати. Якщо йдеться про розв'язання військово-політичних питань, наразі потрібні інституції для прийняття рішень, які будуть мати обов’язкову примусову силу. Що стосується ОБСЄ, то вона переважно проводить моніторинги та засуджує дії.

ОБСЄ не можна обвинуватити у бездіяльності. Навпаки, амплітуда діяльності організації охоплює майже всі аспекти інтересів сучасної людини. При цьому вважаємо, що це зайвий раз підкреслює відсутність певного вектора розвитку ОБСЄ. Сфера інтересів ОБСЄ перехрещується з діяльністю інших організацій. Зокрема, за порядок та стабільність у Європі відповідають також Рада Європи та Європейський Союз; за дотриманням законності стежать Інтерпол та міжнародні суди; своєрідним хвилерізом і гарантом безпеки у військовій галузі виступає НАТО; нарешті, за глобальне обговорення найважливіших питань відповідають Генеральна Асамблея та Рада Безпеки ООН. Цілком можливо, що чималий бюджет ОБСЄ можна було б з більшим ефектом перерозподілити між іншими міжнародними структурами.

Олег Пархітько