БРІКС - прихована загроза для України, чи просто клуб, до якого ми не ходимо

Сьогодні БРІКС є однією з найбільш обговорюваних у світових медіа міжнародних структур. Інтерес до неї привертає не тільки впливовість наявних членів об’єднання, але й інформація про її розширення з 1 січня 2024 року та черга з країн, які бажають приєднатися у перспективі. Чи є у БРІКС шанси стати політичним клубом №1 у світі в матеріалі з циклу публікацій про діяльність міжнародних організацій. 

Загальна характеристика БРІКС

Діяльність БРІКС

Розширення БРІКС

Відмова Аргентини приєднатися до БРІКС

БРІКС та російсько-українська війна

Висновки  

Загальна характеристика БРІКС

БРІКС (від англ.BRICS - Brazil, Russia, India, China, South Africa) - це міждержавне політико-економічне об’єднання, яке складається з п’яти країн: Бразилії, Росії, Індії, Китаю та Південно-Африканської Республіки (далі – ПАР). БРІКС не має постійного голови, статуту та штаб-квартири. Об’єднання називають "політичним клубом" та порівнюють із G7.

Ідея об’єднання з’явилася завдяки економісту американського інвестиційного банку Goldman Sachs Джиму О’Нілу. У 2001 році він виділив чотири великі економіки світу, які на той момент швидко розвивалися: Бразилію, Росію, Індію та Китай. На думку О’Ніла, ці країни найближчим часом могли перетворитися на глобальну економічну силу. Концепція об’єднання ґрунтувалася на тому, що багаті на корисні копалини Росія та Бразилія могли стати ресурсною базою для Китаю та Індії з їхньою дешевою робочою силою та потенціалом перетворитися на лідерів у виробництві товарів масового споживання. 

О’Ніл придумав і назву віртуальної організації, утворивши абревіатуру з перших літер назв країн – БРІК. Важливо, що англійською мовою абревіатура співзвучна зі словом brick, тобто "цеглина". Таким чином, назва майбутньої організації могла метафорично вказувати на будування нового світового порядку.

Ідея економіста несподівано мала продовження. Попри істотні розбіжності, лідери майбутньої БРІК побачили між собою дещо спільне: бажання перерозподілити політичний та економічний вплив в однополярному світі під егідою США. Перші зустрічі між представниками четвірки країн відбулися у 2006 році. Перший саміт БРІК було проведено у 2009 році. Через рік до лав об’єднання було запрошено ПАР, внаслідок чого назва змінилася на БРІКС.

Згідно з інформацією на сайті brics2023.gov.za, країни БРІКС представляють понад 42% населення світу, охоплюють 30% світової території, виробляють 23% світового ВВП та мають частку у 18% у глобальній торгівлі.

Діяльність БРІКС

Діяльність БРІКС сегментується на три основні напрями: співробітництво у галузі політики та безпеки, фінансова та економічна співпраця, міжкультурна комунікація.

Співробітництво у галузі політики та безпеки

Голова БРІКС обирається щороку по черзі з-поміж країн-членів. Голова встановлює пріоритети у роботі та календар подій на поточний рік. Країна обраного голови бере на себе проведення саміту – щорічної зустрічі лідерів держав БРІКС. Окрім лідерів країн-членів БРІКС, на саміті можуть бути присутніми запрошені лідери інших країн. Починаючи з третього саміту, голова оголошує його тему. Рішення на самітах БРІКС приймаються шляхом консенсусу.

Наразі було проведено п’ятнадцять самітів. Останній з них відбувся у серпні 2023 року в Йоганнесбурзі. Головою саміту став президент ПАР Сиріл Рамафоса. На саміті було прийняте рішення про збільшення кількості членів об’єднання. Ще однією родзинкою саміту можна вважати те, що президент росії путін не приїхав на нього через побоювання бути заарештованим за ордером Міжнародного кримінального суду. Лідер росії приєднався через онлайн-зв’язок. Замість нього був присутній міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Зазначимо, що саміт 2024 року має відбутися у серпні у Казані.

Представники країн БРІКС на саміті у Йоганнесбурзі у серпні 2023 року. Фото: Вікіпедія

Друга за рік зустріч лідерів БРІКС відбувається, як правило, під час саміту G20. Також щороку відбуваються зустрічі на рівні міністрів закордонних справ та національних радників з питань безпеки.

Фінансова та економічна співпраця

Основним досягненням БРІКС можна вважати створення у 2015 році Нового банку розвитку. Ця фінансова інституція, що має статутний капітал у 50 млрд доларів, була створена для підтримки інфраструктурних та кліматичних проєктів у країнах, які розвиваються. Окрім членів БРІКС, до складу акціонерів банку увійшли також Бангладеш, Єгипет, Об’єднані арабські емірати (ОАЕ) та Уругвай. На сьогодні банк ухвалив видачу кредитів на суму понад 30 млрд доларів.
 

Штаб-квартира Нового банку розвитку у Шанхаї. Фото: Вікіпедія

Істотним економічним кроком можна вважати створення резервного фонду на 100 млрд доларів. Країни-члени БРІКС зможуть скористатися резервами фонду під час глобальних фінансових катастроф.

У межах БРІКС обговорюються плани щодо створення єдиної валюти. Враховуючи економічну потужність членів об’єднання, створення нової валюти могло б істотно вплинути на долар та його глобальний авторитет. Питання щодо нової валюти навіть було винесене на порядок денний на саміті в Йоганнесбурзі. Проте Джим О’Ніл із Goldman Sachs назвав цю ідею "смішною". Тож наразі подібні розмови є скоріш за все засобом додаткового тиску на США.

Міжкультурна комунікація

Країни БРІКС створили кілька проєктів спільних ЗМІ. Зокрема, у жовтні 2012 року вийшов перший номер міжнародного ділового журналу «BRICS Business Magazine». У 2017 році у росії було створено міжнародну мережу TV BRICS.

Об’єднання проводить співробітництво у сфері освіти. У 2018 році було створено Мережу університетів БРІКС для обміну інформацією та кращого розуміння інших систем освіти.

У 2021 році космічні агенції країн БРІКС підписали угоду про створення супутникової групи для дистанційного зондування Землі. Угода передбачає створення механізму обміну інформацією. У 2022 році було створено віртуальний Центр досліджень і розробок вакцин, що забезпечить можливості кращого реагування на подальші епідемії.

Країни-члени об’єднання регулярно проводять кінофестиваль БРІКС. Найближчий фестиваль відбудеться 14-16 грудня у Санкт-Петербурзі.

Розширення БРІКС

Напередодні саміту БРІКС в Йоганнесбурзі офіційні заявки на вступ до об’єднання були отримані від 23 країн. Щобільше, загальна кількість тих, хто висловлює бажання приєднатися до об’єднання, вже сягає понад 40 країн з Азії, Африки та Латинської Америки. Подібну популярність об’єднання можна пояснити тим, що БРІКС фактично пропонує умовним країнам "третього світу" взяти участь у перегляді однополярної моделі. До цього варто додати, що ціла низка країн світу знаходиться зі США у складних стосунках, тобто цілком природно шукає протилежного вектору сили. На сьогодні таким прикладом можуть слугувати країни арабського світу через палестино-ізраїльський конфлікт.

Ідею розширення кількості членів БРІКС ще у 2017 році запропонував Китай. Утім, ця ідея не виглядає самоочевидною. По-перше, збільшення кількості членів загалом має призвести до збільшення сперечань й ускладнить консенсусне прийняття рішень. По-друге, неоднозначно до розширення складу БРІКС поставилася Індія. Керівники країни побоюються, що Китай зможе протягнути до об’єднання своїх партнерів, що призведе до збільшення його впливу. Також необхідно розуміти, що Індія намагається тримати дипломатичний баланс між Заходом та рештою країн світу. Прийняття до БРІКС підсанкційних країн на кшталт Ірану та Венесуели може погіршити цей баланс. Ідею розширення кількості членів активно підтримує росія, яка намагається побудувати черговий антизахідний блок і привернути до себе більше партнерів, перебуваючи під санкційним тиском. Однак ідея демонстративного протиставлення Заходу не подобається Бразилії, Індії та ПАР.

Наслідком саміту в Йоганнесбурзі стало рішення запросити до БРІКС шість країн: Аргентину, Ефіопію, Єгипет, Іран, ОАЕ та Саудівську Аравію. Що характеризує запрошені країни? По-перше, у списку наявні представники одразу трьох регіонів – Азії, Африки та Південної Америки. У такий спосіб БРІКС демонструє глобальність своїх перспектив та відкритість для широкого кола країн. По-друге, одразу чотири країни представляють арабський світ. Подібний крок можна вважати демонстрацією власної волі та амбіцій у бік США. Тим більше що серед чотирьох країн є Іран, з яким у північноамериканської країни напружені стосунки. По-третє, одразу три запрошені країни є членами ОПЕК, тобто мають значно посилити економічний та зокрема енергетичний авторитет об’єднання.

Чинні, майбутні та потенційні члени БРІКС на світовій мапі. Інфографіка: Вікіпедія

Основним економічним бенефіціаром запрошення подібного складу країн, імовірно, можна вважати Китай, який має потужні торговельні відносини з усіма цими державами. Щоправда, економічні інтереси Індії теж були значною мірою враховані. Що стосується політичної складової угоди, тут основну вигоду отримують Росія та Китай. Росія має хороші стосунки з країнами Африки та арабського світу. Китай через свої потужні торговельні відносини з новими арабськими членами БРІКС може посилити свої позиції в Азії.

Економічні показники чинних та майбутніх членів БРІКС. Інфографіка: Слово і діло

Відмова Аргентини приєднатися до БРІКС

Отримавши запрошення до БРІКС, колишній президент Аргентини Альберто Фернандес висловив своє захоплення. Він наголосив на виникненні нових можливостей, зокрема, виході Аргентини на нові ринки та консолідації наявних, посиленні імпорту, створенні нових робочих місць та збільшенні інвестицій в економіку країни. Однак 20 листопада 2023 року в Аргентині відбулися вибори, що призвело до обрання нового президента – Хав’єра Мілея. Новий президент відомий своїми радикальними висловлюваннями. Наприклад, Мілей назвав президента Бразилії "злим комуністом", а Китай порівняв із "убивцею". Треба розуміти, що обидві країни є ключовими торговельними партнерами Аргентини. Щобільше, Мілей заявляє про необхідність припинити торговельні стосунки з обома країнами. У контексті цих заяв можна вважати послідовним те, що наприкінці листопада команда Мілея заявила про відмову Аргентини приєднатися до БРІКС. Також цікаво, що Хав’єр Мілей схиляється до політичних відносин із США та засуджує вторгнення росії в Україну.

Хав’єр Мілей з українським прапором. Фото: planbnoticas.com.ar

БРІКС та російсько-українська війна

У підсумковій декларації країн-членів БРІКС по завершенню саміту в Йоганнесбурзі 24 серпня 2023 року знайшлося місце й Україні. Учасники саміту закликали до мирного вирішення "конфлікту в Україні" через діалог та дипломатію, тобто декларативно виступили за все хороше проти усього поганого. Підкреслимо, що в декларації йдеться саме про "конфлікт" і старанно оминається питання російської агресії.

Країни БРІКС вже на початку повномасштабного російського вторгнення продемонстрували своє ставлення до подій. Зокрема, під час голосування на надзвичайній сесії Генеральної Асамблеї ООН 2 березня 2022 року за резолюцію, яка підтримувала Україну та засуджувала агресію, Індія, Китай та ПАР утрималися і лише Бразилія проголосувала "за".
Упродовж 2023 року члени БРІКС відзначилися одразу кількома пропозиціями щодо мирного врегулювання війни в Україні. Так, 24 лютого 2023 року (на річницю вторгнення) свій миротворчий проєкт запропонував Китай. На жаль, у документі робиться акцент на проведенні мирних переговорів, які мають супроводжуватися послабленням тиску на росію. При цьому проєкт не містить чіткої позиції щодо виведення російських військ та надання Україні гарантій безпеки.

7 квітня 2023 року вирішив спробувати свої сили на миротворчій ниві президент Бразилії Лула да Сілва. Лідер південноамериканської країни зазначив, що Україна заради миру має поступитися частиною своїх територій. Також він закликав західні країни припинити постачання зброї в Україну, оскільки це призводить до подальшої ескалації. На думку бразильського президента, у війні винні обидві сторони, при цьому він готовий допомогти у досягненні миру шляхом переговорів.

16 червня 2023 року лідери африканських країн, включаючи й президента ПАР Сиріла Рамафоса, відвідали Київ. Запропонований африканськими лідерами варіант мирного плану став покращеною версією запровадженого ними ж місяцем раніше. Покращена версія все-таки передбачає виведення російських військ з України та тактичної ядерної зброї з Білорусі в обмін на послаблення санкцій проти Росії, однак у ній не йдеться про гарантії безпеки.

У середині липня 2023 року Індія повідомила, що разом із Францією має на меті розробити новий мирний план.

Спільне між усіма пропозиціями членів БРІКС щодо мирного врегулювання війни з росією полягає в тому, що вони не зацікавлені у відстоюванні інтересів України. Подібна позиція є цілком очікуваною, оскільки росія входить до складу об’єднання. Отже, за умов посередництва країн БРІКС у майбутніх мирних переговорах Україна може розраховувати максимум на нейтралітет.

Висновки

Можна стверджувати, що БРІКС наразі є однією з найпопулярніших організацій світу. Про це свідчить той факт, що понад 40 країн упродовж 2023 року висловили інтерес до вступу в об’єднання. Основними атракторами для охочих виступають сукупний економічний потенціал країн-членів, їхня політична впливовість та можливість взяти участь у процесі перерозподілу світового порядку. Імовірно, набереться чимало країн, чия додаткова мотивація буде ґрунтуватися на негативному ставленні до США та довготривалого домінування країн колективного Заходу.

Цілком очевидно, що БРІКС намагається копіювати G7 – політичний клуб найвпливовіших західних країн. БРІКС, як і G7, не має статуту, секретаріату і не є міжнародною організацією. Саміти БРІКС так само відбуваються раз на рік по черзі у кожній із країн-членів. Різниця наразі полягає у тому впливі, який можуть мати рішення обох структур. Тож БРІКС доведеться докласти значних зусиль, щоб стати гідною альтернативою. На сьогодні матеріальним свідченням діяльності БРІКС можна вважати у першу чергу створення Нового банку розвитку, який виділив країнам, що розвиваються, понад 30 млрд доларів. Для порівняння, Світовий банк тільки за 2022 рік виділив кредитів на понад 100 млрд доларів.

Країни БРІКС навіть уп’ятьох не можуть похвалитися монолітністю свого об’єднання. Коли структура тільки з’явилася, до її складу увійшли країни, які відзначалися потенціалом щодо потужного зростання економіки. На сьогодні темпами зростання економіки можуть похвалитися хіба що Китай та Індія. Як зазначає Deutsche Welle, росія та Бразилія за часткою у світовому ВВП відкотилися на рівень 2001 року. При цьому ВВП Китаю значно перевищує сукупний ВВП інших членів об’єднання, взятих разом. Істотною проблемою є й стосунки між Китаєм та Індією, які встигли повоювати у XX столітті та мали прикордонні конфлікти у 2020 та 2022 роках. Обидві країни є суперниками у боротьбі за вплив в Азії та мають глобальні амбіції. Також неоднорідним у межах БРІКС є ставлення до країн Заходу. Якщо росія та Китай намагаються посилювати напругу на геополітичній шахівниці, то Індія, Бразилія та ПАР наразі більше схиляються до нейтралітету, який дозволяє отримувати економічну користь у стосунках і з Заходом, і зі Сходом. Приєднання до об’єднання амбітних Ірану та Саудівської Аравії посилить політико-економічний авторитет структури, однак додасть проблем щодо єдності інтересів та консенсусу у прийнятті рішень. При цьому варто підкреслити, що спільна глобальна мета у членів БРІКС є.

Україна має дуже обережно ставитися до порад та мирних пропозицій членів БРІКС. У межах цієї структури у кращому разі можна розраховувати на нейтральне ставлення до російсько-української війни, тож друзів там шукати не варто.

Олег Пархітько