25 грудня 2022 р. 21:25

Організації світу: Світовий банк

2392

Зображення: Інтент

Зображення: Інтент

Понад дев'ять місяців весь світ спостерігає, як Україна чинить опір російській агресії. Впливові міжнародні організації всіляко підтримують нашу країну, причому не тільки з початку повномасштабного вторгнення, а й ще з 2014 року, коли росія незаконно анексувала Крим та розв'язала збройний конфлікт на Донбасі. Проти країни-агресора вводяться санкції, тоді як Україна отримує від світу гуманітарну та фінансову допомогу.

Але чи всі з нас правильно розуміють, як влаштовані ці організації, які функції виконують та на яку саме підтримку українці можуть розраховувати? 

Ми підготували цикл матеріалів, у яких розповідаємо, які країни входять в ті чи інші міжнародні організації та яку роль вони відіграють у світі. 

У минулих випусках ми розглядали сутність роботи:
Генеральної Асамблеї
Ради Безпеки
Міжнародного суду,
ЮНЕСКО,
ЮНІСЕФ,
Червоного Хреста,
Міжнародної організації цивільної авіації та інших.

Загальна характеристика Світового банку

Світовий банк – це міжнародна фінансова організація, яка надає кредити, позики та гранти країнам світу. Організація проголошує метою своєї діяльності скорочення бідності та зміцнення добробуту країн, які розвиваються. Світовий банк – це колективне поняття, яким позначають дві інституції: Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) та Міжнародну асоціацію розвитку (МАР). Натомість Група Світового банку є дещо ширшим поняттям і включає одразу п’ять організацій. Окрім двох названих, до складу Групи входять Міжнародна фінансова корпорація, Багатостороння агенція з гарантій інвестицій та Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних суперечок. Вважається, що до складу Світового банку входить 189 країн, які формально є членами МБРР. Банк впроваджує свою діяльність у більш ніж 140 країнах світу. Штаб-квартира організації знаходиться у місті Вашингтон. 


Штаб-квартира Світового банку у Вашингтоні. Фото: www.un.org 


На чолі організації стоїть президент, якого обирають на п’ятирічний термін. З квітня 2019 року цю посаду займає американський економіст Девід Малпасс. Окрім громадянки Болгарії Кристаліни Георгієвої, яка тимчасово виконувала обов’язки президента з лютого по квітень 2019 року, всі інші очільники організації мали американське походження.


David Maplass official photo/commons.wikimedia.org

Світовий банк, як і Міжнародний валютний фонд, був створений невдовзі після проведення у 1944 році Бреттон-Вудської конференції. Показово, що обидві організації побачили світ 27 грудня 1945 року. Вони мали стати основою нової післявоєнної глобальної економічної системи. Ідея створення Світового банку полягала в тому, щоб допомагати країнам, які постраждали у Другій світовій війні. Першим головою Світового банку став фінансист Юджин Мейєр. Цікаво, що у 1968 році Банк очолив Роберт Макнамара, який за часів Карибської кризи був міністром оборони США. 


Фото: worldbank.org

Структура управління Світовим банком

Рада керівників складається з представників усіх країн-членів Світового банку. Кожна країна має призначити керівника та альтернативного керівника. Як правило, посаду отримують міністри фінансів, керівники центробанків або чиновники високого рангу. Рада збирається на засідання раз на рік, однак за потреби в будь-який час може бути призначене особливе засідання. Серед функцій Ради можна виділити наступні: приймати та звільняти членів, збільшувати або зменшувати уставний капітал, визначати розподіл чистого прибутку Банку, скасовувати операції Банку, ухвалювати зміни до Статей угоди та збільшувати кількість виконавчих директорів. 

Рада директорів наразі складається з 25 виконавчих директорів, які представляють або окрему країну, або групу країн. Виконавчі директори або призначаються, або обираються на посаду. Рада директорів відповідає за діяльність Банку у період між засіданнями Ради керівників. Рада директорів зазвичай проводить засідання двічі на тиждень. Серед функцій Ради варто звернути увагу на наступні: затвердження позик та гарантій, визначення загальних принципів діяльності Банку, затвердження бюджету Банку, розробка стратегій допомоги окремим країнам.


Фото: uztag.info

Членство у Світовому банку

Членом Світового банку може стати будь-яка країна, яка до того вже стала членом Міжнародного валютного фонду. Після подачі заявки Рада директорів визначає для країни певну квоту в уставному капіталі Банку в залежності від місця країни у світовій економіці. Відповідно до цієї квоти кожна країна отримує певну кількість голосів при прийнятті рішень.

Діяльність Світового банку

Основний вид діяльності Світового банку - це, вочевидь, надання фінансової підтримки країнам у всьому світі. Банк надає кредити під низький відсоток, робить безвідсоткові позики та пропонує гранти під певні проєкти. Допомога, яку надає Світовий банк, у першу чергу є важливою для країн, які розвиваються, оскільки вони далеко не завжди спроможні отримати інвестиції іншим шляхом з помірним відсотком кредитування. Також Світовий банк докладає зусиль для залучення інших інвесторів, зокрема, урядів, комерційних банків, кредитних агенцій та приватних донорів. Слід зазначити, що інвестиції відбуваються у дуже різні сфери: освіту, здоров’я, державне та регіональне керування, інфраструктуру, розвиток фінансового та приватного сектору, сільське господарство, навколишнє середовище, природні ресурси. Як зазначено у звіті Світового банку за 2022 рік, країнам-партнерам та приватним компаніям за рік було надано 104,4 млрд доларів у вигляді позик, грантів, інвестицій в акціонерний капітал та гарантій.


Зображення: maps.worldbank.org

Працюючи з певною країною, Світовий банк розробляє для неї стратегію розвитку. У цю стратегію входять проєкти та програми, які мають максимально вплинути на розв'язання проблеми бідності та сприяти динамічному соціально-економічному розвитку. У межах подібного співробітництва Світовий банк надає країнам аналітичні та консультаційні послуги. Дослідницька робота Банку охоплює широке коло сфер та проблем. На основі цих досліджень робиться прогноз щодо перспектив економічного розвитку загалом та покращення окремих секторів. 

Світовий банк витрачає зусилля на освітню діяльність та поширення знань, які допомагають розв'язувати проблеми країн світу. Зокрема, Інститут Світового банку працює з політиками, бізнесменами, фахівцями у технічних сферах, а також з університетами та навчальними центрами у різних країнах. Інститутом було запущено інтернет-портал B-SPAN, який забезпечує регулярні інтернет-трансляції семінарів, лекцій, конференцій та інтерв’ю. У цих заходах беруть участь провідні політики, експерти та практики з усіх важливих галузей.

Україна та Світовий банк

До Світового банку Україна вступила в 1992 році водночас зі вступом до МВФ. Світовий банк є другим після МВФ кредитором України. За роки співробітництва організація затвердила для України 71 позику загальним обсягом більш ніж 14,4 млрд доларів та 2,1 млрд євро, з яких було отримано 12,48 млрд доларів та 1,2 млрд євро. Ресурси Банку використовуються для підтримки державного бюджету, здійснення інституційних та структурних реформ, підготовки та реалізації довгострокових інвестиційних проєктів. 

З перших днів російського вторгнення в Україну у 2022 році Світовий банк почав надавати активну допомогу. У березні було затверджено пакет підтримки для України у розмірі понад 500 млн євро, спрямованих до держбюджету на покриття соціальних та гуманітарних витрат. Станом на 1 грудня 2022 року портфель МБРР в Україні складався з 21 проєкту на загальну суму 4,07 млрд доларів та 1,7 млрд євро. З метою надання підтримки Україні Світовий банк створив Цільовий фонд багатьох донорів, завдяки якому вдалося забезпечити фінансові транші від низки країн світу, зокрема США, Великобританії, Данії, Нідерландів тощо. 

Вже у грудні Світовий банк зробив кілька важливих повідомлень у контексті допомоги Україні. Віцепрезидент Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії Анна Б’єрде зазначила, що до кінця року організацією буде виділено Україні ще 1,7 млрд доларів. За словами Б’єрде, понад 50% усієї економічної допомоги, наданої Україні з початку війни, пройшло через Світовий банк. Дещо пізніше Світовий банк повідомив про створення Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України для допомоги уряду країни. Нарешті, під час зустрічі представників МОЗ та Світового банку було озвучено, що Банк у грудні ухвалить позику у 100 млн євро на відновлення зруйнованих росією лікарень. 

Світовий банк є однією з основ сучасної глобальної економічної системи. За десятиліття існування організації вдалося накопичити великий фінансовий потенціал. Тільки коштом власних фінансових можливостей Світовий банк спроможний швидко спрямувати гроші на допомогу певній країні. Більш того, авторитет Банку у світі настільки значний, що він має можливість під власні гарантії активізувати грошові потоки від розвинених країн. Кількість ініціатив, програм та проєктів, у яких регулярно бере участь Світовий банк, вражає. При цьому критика організації є досить інтенсивною та різноманітною. На думку критиків, поради, які надає Світовий банк країнам-кредиторам, частіше погіршують економічну ситуацію, ніж покращують її. Також зазначається, що у країнах-кредиторах Банку не тільки не вдається подолати бідність, але й розрив між багатими та бідними істотно збільшується. Критики стверджують, що на організацію мають серйозний вплив США, спроможні навіть блокувати кредити та гранти "неправильним" державам. І це далеко не повний список критичних закидів. З іншого боку, ніхто не може примусити країну позичати гроші у Світового банку. Якщо умови кредитування країну не влаштовують, вона може вести перемовини або вільна шукати інше джерело фінансування. Також не слід розраховувати на те, що десь у світі живуть фахівці, які осягнули божественну істину і гарантовано піднімуть будь-яку економіку з колін. Подібні сподівання блискуче спростувала фінансова криза 2007-08 років. Світовий банк потрібно сприймати таким, який він є. Це не джерело боротьби з бідністю, а глобальна організація з потужними фінансовими можливостями та зв’язками. Світовий банк готовий забезпечити фінансові вливання в економіку. Однак будь-які інвестиції, навіть грантові, мають свої наслідки. Тож кожна держава має сама вирішити, чи задовольняють її подальші розрахунки.

Олег Пархітько

Поділитися