Без карантину: українка зі Швеції розповідає, як скандинави протидіють коронавірусу

Цей текст для «Четвертої влади» написала соцпрацівниця, культурологиня і перекладачка Анна Топіліна, яка походить з України, але вже майже десять років мешкає у Швеції.

Після спалаху коронавірусної хвороби у світі Швеція ввела найм'якіші обмеження з-поміж європейських країн, а по суті – карантин тут не запровадили.

Самі шведи це рішення здебільшого підтримують – підтримка уряду зростає, але критики теж вистачає. Ми попросили Анну пояснити, як саме Швеція живе під час коронавірусної пандемії.

Не карантин, а запобіжні заходи

Швеція є однією з небагатьох країн, що обрала менш радикальний шлях боротьби з коронавірусом. Тут і досі немає загального карантину: працюють дитячі садочки та загальноосвітні школи, транспорт ходить за звичайним розкладом, більшість кафе, магазинів та торговельних центрів відкриті, працюють спортзали та інші заклади, а на вулицях немає людей у масках.

Можна вільно гуляти, ходити на роботу, до магазинів та жити як завжди. Лікарі навпаки закликають шведів якомога більше часу бути на свіжому повітрі – для зміцнення імунітету.

250 тисячне місто Мальме, Швеція (агломерація району Мальме – 605 тисяч). Площа 335 км кв.

Але це зовсім не означає, що Швеція повністю відмовилася від боротьби з пандемією. Від самого початку поширення вірусу шведський уряд оприлюднив низку обов'язкових до виконання вказівок.

Окрім стандартного миття рук і дотримання особистої гігієни та соціальної дистанції, уряд попросив громадян утриматися від перебування у натовпі, відвідування літніх родичів, подорожей Швецією та користування транспортом без особливої потреби.

А всіх, у кого є найменші симптоми застуди, попросили залишатися вдома, терміново спростивши умови отримання лікарняних відпусток.

Громадян, які можуть працювати з дому, перевели на дистанційну роботу. Також на дистанційне навчання перейшли коледжі, тобто старші школи для дітей 16-19 років, та університети.

До того ж, заборонили всі зібрання понад 50 учасників, скасували концерти, виставки, конференції, навчальні курси та інші публічні заходи. Уряд також заборонив відвідувати будинки опіки для літніх людей та лікарні. Водночас мешканці таких будинків можуть виходити звідти коли захочуть.

Люди на вулицях Мальме дотримуються дистанції, але без масок

Крім цього, відбулося багато дрібних змін:
1) автобуси почали запускати пасажирів через задні двері, щоб зменшити вірусне навантаження на водіїв;
2) ресторани та кафе прибрали половину столиків, щоб збільшити соціальну дистанцію;
3) магазини та інші публічні місця стали набагато ретельніше прибирати;
4) а в садочках і школах намагаються якомога більше часу проводити на свіжому повітрі та уникати великих зібрань (як, наприклад, спільний обід у їдальні, святкування, випускні).

Ці вимоги обов'язкові, але виконувати їх чи ні – на совісті самих громадян. Шведський уряд спирається на громадянську свідомість шведів та на їхній здоровий глузд, не вдаючись до контролю та покарання.

Єдине, за чим особливо стежить поліція, – це дотримання соціальної дистанції в закладах громадського харчування. Стосовно всього іншого свобода громадян не обмежується і вони мають право обирати, що саме буде кращим для них, виходячи зі своїх потреб та інтересів.

Чому шведи діють саме так

Шведська стратегія боротьби з пандемією – це передовсім стратегія експертів-епідеміологів.

Шведське суспільство побудоване таким чином, що питання щодо громадського здоров'я вирішують лише експерти-науковці. Вважається, що політикам для цього бракує кваліфікації та знань.

До того ж, є ризик, що політики приймуть популістичні рішення – тобто обумовлені не реальними потребами суспільства, а очікуваннями потенційних виборців.

Саме тому на чолі шведського фронту проти коронавірусу (а також проти усього світу, що запекло критикує «шведський експеримент») стоїть не політик, а експерт-науковець – головний епідеміолог країни Андерс Тегнель та близько п'ятдесяти експертів, що підтримують його рішення.

Кафе у Швеції відчинені, але в них менше столиків

Тегнель та інші відповідальні посадовці майже щодня на прес-конференціях відповідають на запитання та розповідають останні новини та загальні тенденції – комунікація навколо кризової ситуації є надзвичайно прозорою та доступною.

Чому ж експерти обрали саме такий шлях? По-перше, вважається, що шведська економіка не може собі дозволити зупинити роботу суспільства на тривалий час. Навіть помірні карантинні заходи у поєднанні зі світовою економічною кризою дуже негативно вплинули на шведську економіку та рівень безробіття.

І шведські науковці вважають, що масштабна економічна криза призведе до значно серйозніших наслідків для громадського здоров’я, ніж сам вірус. В тому числі, до колапсу системи охорони здоров'я.

По-друге, на думку шведських експертів, карантин як такий не має сенсу, оскільки більшості людей рано чи пізно доведеться перехворіти на коронавірус. Аби не перевантажити лікарні, варто розтягнути цей процес у часі, але для цього достатньо і помірних запобіжних засобів.

Однак від початку поширення вірусу в Швеції тривають публічні дискусії щодо шведської стратегії. Критики державного курсу пишуть, що треба запроваджувати більш суворі карантинні заходи, та засуджують шведську владу. Але публічне обговорення, критика та відповідь на цю критику є звичайним та необхідним для демократичного суспільства процесом.

Що відбувається в результаті

21 квітня у Швеції зареєстровано 15 300 підтверджених випадків зараження коронавірусом. З цих випадків приблизно 1150 хворих потребували лікування у реанімації, а 1765 людей померло.

Найбільше хворих зареєстровано в регіоні Стокгольм та Вестра Йоталанд, а в інших регіонах ситуація набагато краща. Більшості померлих було понад 80 років, а хворіють представники всіх вікових груп.

Ця статистика може на перший погляд налякати, бо вона здається набагато гіршою, ніж статистика сусідніх скандинавських країн, що рано запровадили карантинні заходи. Однак для цього є свої причини.

Андерс Тегнель пояснює велику кількість померлих літніх людей тим, що у Стокгольмі вірус від початку потрапив до будинків опіки та розповсюдився там серед нійбільш вразливої групи ризику.

До того ж, Тегнель стверджує, що Швеція набагато точніше підраховує статистику і що порівнювати дані різних країн, зібрані за різних умов та різним чином, немає сенсу.

Вулиці Мальме в суботу

Швеція не робить масових тестувань, тому кількість людей, що перехворіли на коронавірус без наслідків, невідома. Якщо людина захворіла на щось, що за симптомами нагадує коронавірус, основна рекомендація для неї – залишатися вдома у повній ізоляції, не контактувати з системою охорони здоров'я та лікуватися самотужки, доки це можливо.

Звертатися за допомогою запрошують лише тих, хто має утруднене дихання та інші серйозні симптоми (серйозним симптомом не вважається, наприклад, висока температура). Лише таких пацієнтів тестують на коронавірус.

Але потрапляння до лікарні чи навіть до реанімації зовсім не означає смерть. Понад 80% людей, які лежали в реанімації з коронавірусом, вижили та одужали, згідно з даними регіону Стокгольм. Науковці та лікарі з оптимізмом дивляться на стан справ у системі охорони здоров’я. Лікарням часто бракує персоналу та захисного спорядження, але кількість хворих ще жодного разу не досягла критичної – тобто у реанімаційних палатах і досі завжди є місця.

Андерс Тегнель припускає, виходячи зі статистичних даних та випадкового тестування, що у регіоні Стокгольм на кінець травня третина населення перехворіє на коронавірус. А станом на зараз на даний момент експерти вважають, що справжня кількість тих, хто перехворів на COVID-19 дорівнює кількості підтверджених випадків, помноженій на десять – тобто приблизно 150 тисяч людей.

Із цього можна зробити висновок, що реальна смертність не є настільки великою, як це можна побачити у матеріалах критиків.
Чи можливо перенести шведську модель у інші умови
Основою всієї шведської стратегії є в першу чергу громадська свідомість жителів та їхня довіра до вказівок влади та готовність їх виконувати.

На користь Швеції грає багато демографічних факторів: тут досить низька густота населення, різні покоління рідко живуть разом (діти в середньому переїжджають від батьків у 19-20 років, а літні люди живуть самі та рідко доглядають онуків), у великих містах понад 40% людей живуть самі.

До того ж, соціальні звички тут зовсім інші, ніж у Східній чи Південній Європі. Все це, разом із чудовими гігієнічними звичками та високим рівнем медицини допомагає уповільнити розповсюдження вірусу без радикальних дій.

Дитячий майданчик в житловому кварталі Мальме

Цікаво, що самі шведи в основному підтримують курс своєї держави. Цим можна завдячувати, по-перше, педагогічній та виваженій комунікації уряду з громадськістю, а, по-друге, особливостями менталітету.
Шведи – індивідуалісти, яким до вподоби, коли з ними спілкуються як із дорослими розумними людьми та дозволяють робити власний вибір, спираючись на наукові факти. Навіть від літніх людей тут не почути класичного «уряд нас вбиває», скоріше – озвучене бажання самим вирішувати свою долю.

Що буде далі

Управління охорони здоров'я Швеції обережно припускає, що країна вже досягла піку захворюваності та що кількість хворих поступово почне знижуватися. Проте цю динаміку неможливо точно передбачити, оскільки йдеться про невідомий раніше вірус і досить унікальну для сучасного світу ситуацію.

Хоча Андерс Тегнель у одному зі своїх останніх інтерв'ю сказав, що вельми ймовірно, що вже влітку можна буде вільно подорожувати Швецією та жити звичним чином.