19 квітня 2019 р. 13:48
Рецепт фінського щастя: гендерна рівність, розподіл повноважень і сильний парламентаризм
2239
ІзбірКом розбирався, як влаштована система влади і виборів у Фінляндії.
Роздерта протиріччями, сварками і витягнута в нервову струну Україна очікувано непросто переживає президентські вибори, а журналісти і люди, які тією чи іншою мірою вивчають політичну ситуацію постійно, зізнаються один одному, що з великою напругою дивляться на парламентські вибори в жовтні: суперечностей і конфліктом буде ще більше. Тим часом в одній мало знайомій, але загадковій для нас країні - Фінляндії - нещодавно відбулися вибори до парламенту, які відзначаються кількома важливими відмінними рисами порівняно з усіма попередніми. ІзбірКом пропонує читачам трохи відволіктися від українського політикуму і поцікавитися тим, як влаштована система влади і виборів у державі, що посідає перше місце у Всесвітньому рейтингу щастя (Україна посідає в ньому 133 місце зі 156 країн).
Фінський парламентаризм
Отже, 14 квітня фіни обирали парламент (Едускунта). У Фінляндії він, як і в Україні, однопалатний, а депутатів тут 200, які працюють у країні з населенням у 5 з половиною мільйонів осіб. Вибори до цього органу відбуваються кожні чотири роки.
Щоб стати кандидатом у депутати, потрібно бути або членом партії, що висуває своїх представників на виборах, або обиратися від об'єднання виборців, до якого входить щонайменше сто осіб.
Водночас голосувати на парламентських виборах мають право дієздатні громадяни, які досягли 18 років, - як і в нас.
Важливо зазначити, що Фінляндія - парламентсько-президентська країна, як і Україна. Це означає, що парламент у Фінляндії обирає уряд - Державну раду, ухвалює державний бюджет, схвалює міжнародні угоди та ухвалює інші державно важливі питання.
Будівля парламенту. ФОТО: eduskunta.fi
Вибори відбуваються на партійній основі, тобто, за відкритими списками, і цього разу до парламенту потрапили вісім партій і по одному представнику від "Руху зараз" і від блоку "За Аланди". Крім того, вперше в історії фінського парламентаризму жодна партія не отримала понад 20% голосів. Соціал-демократи отримали 17,7%, націоналістична партія "Справжні фіни" - 17,5%, "Національна коаліція" - 17%. Таким чином, очевидної більшості ні в кого немає, і уряд формуватимуть шляхом коаліційних договорів.
На парламентських виборах країну ділять на 13 округів, а також один округ створено на Аландських островах, які мають фіксоване представництво (1 мандат, за який цього разу боролися три блоки).
Цього разу на 200 депутатських місць претендували 2468 кандидатів, із них чоловіків - 1432 і жінок - 1036. Якщо поцікавитися, хто ці люди, то з'ясується, що близько 40% кандидатів є депутатами муніципальних рад, а близько 6,5% - депутати нинішнього скликання.
І, звісно ж, особливість, про яку писали навіть українські ЗМІ, - новий парламент став "найжіночішим" за всю історію, оскільки жінки отримали майже половину депутатських мандатів (92), до цього рекордне число місць - 85 - вони отримали у 2011 році. Наймолодшій володарці мандата Ііріс Суомела - 24 роки, вона вже встигла попрацювати заступницею голови міської ради Тампере.
ФОТО: iirissuomela.fi
Головою парламенту є Паула Сінікка Рісікко, яка, втім, незабаром піде у відставку після вступу в повноваження нового парламенту. До речі, вона - п'ята жінка на цій посаді починаючи з 1907 року, коли у Фінляндії з'явився свій парламент.
ФОТО: yle.fi
Не є новиною для європейської країни ще одна тенденція, що простежується з року в рік, - зростання симпатій до націоналістичної партії "Справжні фіни", яка на своїх перших виборах 2003 року набрала 1 %, 2011-го - 19 %, а потім трохи пішла на спад: 17,5 % 2015-го і 17,5 % на цих виборах.
До речі, варто відзначити високу явку фінів, яка на виборах тиждень тому склала 72%.
Є у Фінляндії і певний поділ країни на симпатиків тієї чи іншої політсили (так-так, це не українська особливість, але, тим не менш, європейські держави не намагаються зробити з цієї особливості трагедію). Так от, найбільшою підтримкою соціал-демократи користуються на південному сході країни, а прибережні райони голосують за Шведську народну партію.
ІНФОГРАФІКА: dynamic.hs.fi
Виконавча влада
Уряд Фінляндії називається Державна рада. Як і в нас, прем'єр-міністра обирає парламент, а потім формально призначає президент. Президент призначає інших міністрів за пропозицією прем'єр-міністра.
Цікаво, що після виборів до парламенту на офіційному сайті Державної ради з'явилася детальна інформація для виборців про те, як саме відбувається висунення кандидатури прем'єра. Так, кандидата обирають прем'єр-міністром, якщо його підтримує більше половини депутатів на відкритому голосуванні. Якщо кандидат не набрав необхідної більшості, інший кандидат висувається відповідно до тієї ж процедури. Якщо друга кандидатура також не отримає підтримки, прем'єр-міністра обирають третім відкритим голосуванням у парламенті. У цьому випадку обирають кандидата, який отримав просто найбільшу кількість голосів.
Міністри, яких призначає президент з подачі прем'єра, "мають бути фінськими громадянами, відомими своєю чесністю і здатністю служити".
Перед вступом на посаду член уряду приймає присягу і заявляють про це на першому пленарному засіданні уряду.
Наразі посаду прем'єр-міністра обіймає Юха Сіпіля - член партії "Фінляндський Центр", однак після формування нової коаліції він піде у відставку.
ФОТО: vnk.f
Роль президента
Президент є главою держави Фінляндія, якого обирають раз на шість років, причому, як і в Україні, одну й ту саму людину можуть обирати на цю посаду не більш ніж двічі. Якщо жоден із кандидатів не набрав більше половини голосів на першому етапі голосування, то проводиться другий етап за участю двох кандидатів, які отримали найбільше голосів на першому етапі голосування. Переможець цього етапу стає президентом. Утім, усе, як у нас.
Зате відмінна риса - те, що кандидатів на посаду президента можуть висувати лише ті партії, у яких у парламенті є щонайменше один депутат, а також особи з правом голосу, які створили об'єднання виборців, до якого має входити щонайменше 20 тисяч осіб. Ще один цікавий момент - кандидатом має бути людина, яка є громадянином Фінляндії за народженням.
З 1 березня 2012 року цю посаду обіймає Саулі Нійністьо, який переміг на президентських виборах 5 лютого 2012 року і на виборах 28 січня 2018 року. Він - представник партії "Національна коаліція", яка здобула перемогу на парламентських виборах 2011 року і є правоцентристською за своєю ідеологією.
ФОТО: savonsanomat.fi
Розповімо цікавий факт: одного разу фінський лідер прийшов послухати дискусію про рівноправ'я, в якій брала участь його дружина Єнні Хаукіо, письменниця і громадська діячка. Місця всім не вистачило, і президент розташувався з іншими людьми на сходинках. Утім, поруч із ним усе-таки розпізнали кількох охоронців, проте ситуація все ж вельми показова.
ФОТО: Minna Holopainen/Twitter
Обов'язки президента країни на міжнародній арені полягають у такому: призначати послів і консулів до іноземних держав; приймати вірчі грамоти іноземних послів; укладення договорів, союзів з іноземними державами за схваленням фінським парламентом; президент уповноважений оголошувати у країні мобілізацію, запроваджувати в країні воєнний стан, оголошувати війну. Як і в Україні, глава держави є Верховним головнокомандувачем збройних сил країни.
Він також має право законодавчої ініціативи, підписує ухвалені парламентом закони або ветує їх, а також підписує укази і розпорядження.
Місцева влада
На місцевому рівні Фінляндія ділиться на комуни, в яких є муніципалітети (kunnanvaltuusto). Члени муніципалітету обираються на муніципальних виборах раз на чотири роки. Кількість членів муніципалітету залежить від того, скільки в комуні жителів. Для того, щоб голосувати на місцевих виборах, виборець має проживати в ній щонайменше 51 день до дня виборів і жити у Фінляндії щонайменше два роки. При цьому бути фінським громадянином зовсім не обов'язково.
Як і в Україні, у Фінляндії відбувається постійний процес децентралізації. Так, у 2004 році в країні налічувалося 444 комуни (аналоги наших об'єднаних територіальних громад), у 2010 році - 342, у 2012 році - 336, тобто відбувається процес постійного укрупнення. У підсумку планується довести кількість комун до 69.
Євгенія Генова