15 листопада 2018 р. 09:25

Останні прямі: як організовано вибори в Грузії і чим вони цікаві для України

2298

Останні прямі: як організовано вибори в Грузії і чим вони цікаві для України

ІзбірКом розповідає про те, як влаштована система влади і виборів у Грузії.

Нещодавно в Грузії відбувся перший тур президентських виборів, цікавий одразу кількома особливостями: по-перше, уже в грудні Грузія отримає нового президента, який, найімовірніше, буквально вирве перемогу в суперника через незначний розрив рейтингів, а, по-друге, це останні прямі вибори президента: наступного очільника реформуваної держави обиратимуть не безпосередньо виборці, а виборча колегія. Оскільки за останні роки Грузія стала ближчою жителям Одещини, а ці вибори можуть обіцяти певний реванш екс-голові Одеської облдержадміністрації та колишньому президенту грузинської держави Міхеїлу Саакашилі, Ізбірком вирішив розповісти про те, як влаштована система влади та виборів у цій країні.

Зараз Грузія готується до другого туру президентських виборів, призначеного на 28 листопада. Опозиційне об'єднання "Сила в єдності" (за неї "вболіває" і колишній очільник Одеської області) пророкує перемогу свого кандидата Грігола Вашадзе, тоді як у правлячій партії "Грузинська мрія" роблять аналогічні заяви щодо перемоги свого кандидата, вірніше, кандидатки - Саломе Зурабішвілі.

Зазначимо, що в першому турі виборів С. Зурабішвілі отримала підтримку 38%. Зурабішвілі отримала підтримку 38,64% виборців, випередивши свого суперника лише на 0,9%.

Худо те, що в провладній партії вже заявили, що, якщо опозиціонер Г. Вашадзе виграє ці вибори, це буде реальним кроком до початку громадянської війни, а завдання їхніх опонентів - привезти в Грузію М. Саакашвілі та звільнити колишніх чиновників з ув'язнення. Тож загострення пристрастей у країні нітрохи не менше за українське, якщо не більше.

Президентські повноваження: все менше і менше

Нині президента обирають шляхом всенародного голосування строком на п'ять років і, як і в нас, одна людина не може бути обрана президентом більше, ніж два терміни поспіль. Треба сказати, що, на відміну від України, де двічі обратися зміг тільки один президент - Леонід Кучма, - Грузія, незважаючи на воєнні дії початку 90-х, двічі обирала своїх лідерів на два строки поспіль: спочатку двічі обрався Едуард Шеварднадзе (в 1995 і в 2000), а після нього - Міхеїл Саакашвілі (в 2004 і 2008 роках). Чинного главу держави звуть Георгій Маргвелашвілі, його обрали 2013 року, і на другий термін балотуватися він не став, підтримавши незалежну депутатку парламенту та екс-главу Міністерства закордонних справ Саломе Зурабішвілі.

Термін повноважень Георгія Маргвелашвілі вже закінчується. ФОТО: newposts.ge

Саме представників цієї політичної сили ЗМІ називають умовно-проросійськими, хоча зарубіжні експерти неодноразово заявляли, що "проросійськість" нинішньої правлячої партії Грузії вельми відносна, хоча, безумовно, опозиція налаштована значно войовничіше по відношенню до РФ.

Що стосується повноважень нинішнього глави держави, то їх то звужували, то розширювали кілька разів шляхом внесення змін до Конституції. Нинішній лідер країни має вже обмежені повноваження, які набули чинності 2013 року. Згідно з останніми змінами до Основного закону країни, реальні важелі управління виконавчою владою перебувають у прем'єр-міністра, хоча президент залишається главою держави і верховним головнокомандувачем Збройних сил країни. При цьому саме глава держави висуває кандидатуру прем'єр-міністра і призначає його, що є формальною процедурою його участі в цьому процесі, тому що в разі, якщо президент не дасть згоду на призначення прем'єра, його автоматично вважатимуть призначеним.

Президент має право розпускати уряд, але не має права без згоди парламенту призначати новий Кабінет міністрів. Крім того, всі правові акти президента, крім тих, що видаються у воєнний час, мають бути підкріплені підписом прем'єр-міністра.

А ось із 2024 року в Грузії взагалі скасовуються прямі президентські вибори. Главу держави обиратиме виборча колегія з 300 делегатів. До неї увійдуть 150 депутатів парламенту і 150 представників місцевих органів влади.

Парламент, що переїжджає

Вища законодавча влада в Грузії належить парламенту. Депутати збираються на дві сесії: весняну (лютий-червень) і осінню (вересень-грудень). Як і в Україні, грузинський парламент - однопалатний і складається зі 150 депутатів. З них 77 обираються за списками, а 73 - від одномандатних округів строком на 4 роки на основі загального голосування.

Водночас чергові парламентські вибори в Грузії 2020 року відбудуться за змішаною мажоритарно-пропорційною системою. Під час цих виборів знижується прохідний бар'єр до парламенту з 5% до 3%, а також допускається створення передвиборчих блоків.

Голова парламенту Іраклій Кобахідзе. ФОТО: bpn.ge

Цікаво, що, окрім любові до змін до Конституції, у цій країні не проти змінювати місцезнаходження своїх депутатів. Так, до 2012 року парламент перебував у Тбілісі, столиці держави. Потім його перевели в нову будівлю в місті Кутаїсі. І ось тепер депутати мають намір у Тбілісі, хоча там поки що дозволено проводити лише комітетські слухання. А в будівлі в Кутаїсі розмістяться Центр оперативного управління невідкладної допомоги, єдиний центр обслуговування патрульної поліції, регіональний центр Академії МВС і агентство обслуговування.

Поки ще стара будівля парламенту. ФОТО: parliament.ge

Зовні парламент має вражаючий вигляд. ФОТО: theculturetrip.com

Уряд і мери

Вищу виконавчу владу в державі представляє Кабінет міністрів. Прем'єр-міністра призначає парламент за поданням президента. До 2008 року до Кабміну входили чотири державні міністри і тринадцять міністрів. Після переобрання президента М. Саакашвілі на другий термін кількість державних міністрів зменшили до трьох. Треба зазначити, що держміністр - фігура вища за звичайного міністра, але нижча за прем'єра.

Ніка Гілаурі - прем'єр-міністр Грузії. ФОТО: interpressnews.ge

До речі, рік тому в Грузії проходили місцеві вибори. Органи місцевого самоврядування тут називаються сакребуло, крім них, грузини також обрали мерів 64 міст і муніципалітетів.

Голосувати на них, як і в Україні, мають право зареєстровані в конкретних регіонах громадяни, яким до дня голосування виповнилося 18 років.

Вибори в сакребуло міст і районів проводяться за змішаною системою. Частина депутатів обирається за пропорційною системою (за партійними списками), а частина - в одномандатному окрузі (за мажоритарною системою). За пропорційною системою проходять кандидати від партій, які набрали понад 4% голосів, а за мажоритарною системою - кандидати, які набрали найбільше голосів. Що стосується мерів, то їм, як і українським колегам, доводиться або набирати понад 50% голосів, або змагатися у другому турі.

...

Отже, вже за два тижні Грузія отримає нового президента. Це буде або Саломе Зурабішвілі, яка народилася в Парижі і все життя працювала дипломатом, а також главою грузинського МЗС, звільнившись після того, як публічно розкритикувала М. Саакашвілі, або ж Грігол Вашадзе, уродженець Тбілісі, який також є дипломатом і теж очолював МЗС Грузії. Чи обернеться суперництво двох дипломатів серйозним внутрішнім конфліктом і чи повернеться на батьківщину колишній очільник Одещини, - дізнаємося вже скоро.

Євгенія Генова

Поділитися