"Будьте хоробрими. Сучасний світ любить сміливі ідеї та сміливих людей", - поради словенських активістів

1925

Бути хоробрим у ХХІ столітті означає не тільки захищати свої права і вмирати за Батьківщину, а й просувати найбожевільніші, здавалося б, ідеї, обстоювати їх, запалювати своїм вогнем оточуючих, знаходити однодумців і разом досягати дивовижних вершин.

Про це на прикладі небагатих регіонів Словенії коротко розповість ІзбірКом за результатами міжнародного навчального візиту, організованого Програмою "U-LEAD з Європою".

"Є кілька золотих правил написання та реалізації проектів, під які в Євросоюзі готові виділяти гранти. І неважливо, чи є ваша країна членом ЄС, чи поки що ні: повірте, словенці отримували гранти задовго до вступу до Союзу", - розповідає представник Центру Європейської перспективи в Словенії доктор Димитрій Пур. Ми сидимо біля справжнісінького каміна, дивимося на потріскування дров і хрустимо тонкими яблучними чіпсами, приготованими в дров'яній сушінні на еко-соціальній фермі в словенській глибинці. Власник ферми розповідає історію свого успішного проекту, в який спочатку вірив тільки він сам.

"Тут було село, що поступово зникало, з якого одна за одною виїжджали молоді сім'ї. Роботи не було, та й нічого цікавого теж: сенс сидіти все життя в селі, навіть мальовничому, якщо поруч - Австрія або Хорватія, перспективи, великі міста і купа всього цікавого? Колись на околиці села була ферма, але від неї залишилися тільки руїни. І ось я прийшов до мера з ідеєю відродити цю ферму, мені віддали руїни за символічну орендну плату, і почалася робота. Тепер, озираючись назад на кілька років, можу сказати, що найскладніше було активізувати людей у цьому селі, показати їм, що все можливо, треба тільки повірити і попрацювати", - каже Артур.

Тут пахне лавандою і розмарином

Сьогодні на його фермі працюють кілька десятків людей з навколишніх сіл, які вирощують тут яблука і різні трави для приправ: базилік, петрушку, солодкий перець, лаванду, розмарин, - від запаху, що здіймається від охайних грядок, навіть пізнім листопадом трохи паморочиться в голові. Потім трави сушать, подрібнюють і роблять із них приправи, мазі, лікувальні чаї. Усе доволі просто, але саме ця робота дає заробіток сільським жителям, які дедалі рідше залишають свої рідні місця назавжди: на фермі стало цікаво й перспективно.

Ферма продає приправи, олії, чаї

Утім, не травами єдиними виживає еко-соціальна установа: тут також тримають трохи тварин "для любові": кілька коней, корів, овець, собаку і кота, які потрібні для спілкування з туристами, насамперед дитячими делегаціями. І якщо членам нашої делегації не одразу стає зрозуміло, як можна годувати корів "заради любові", а не молока та м'яса, то місцеві залюбки пояснюють: сюди їдуть із міст по сільський колорит, смачну селянську їжу (наприклад, гарбузовий суп та яблучне повидло), тишу та чисте повітря.

"Влітку в нас повно туристів, багато дітей, які взагалі ніколи в місті можуть і не побачити справжню вівцю чи коня. А тут їх можна погладити і подивитися, як живеться сільським жителям. Це і є те, що називається зелений, або екологічний туризм, і в сучасному світі це дуже популярно. А заодно туристи купують і наші приправи, креми, мазі, чаї - тож потихеньку обороти є", - пояснює Артур.

Тут же, на фермі, є зал для заходів, який є майданчиком для спілкування:

"Раніше всі сиділи вдома і дивилися телевізор. Ми подумали, що так справа не піде, треба спілкуватися, цікавитися одне одним. Ми тут навіть проводимо уроки іноземних мов і різні лекції, тренінги. Можна сказати, що підтримуємо життя в цьому регіоні", - каже власник.

Цікаво, що коштом ферми фінансуються і два соцпрацівники, які доглядають літніх самотніх людей у селі, а нещодавно ферма виграла грант на відновлення однієї з будівель на її території, де розміститься будинок для літніх людей.

Тут спілкуються однодумці

Таких чи трохи інших проєктів по всій Словенії - сотні. Вони доволі різні, але їх об'єднує головна мета: вдихнути нове життя в непромислові регіони, в села, що зникають, та в прикордонні області, мешканці яких у кращому разі їздять на заробітки вдень, повертаючись додому на ніч, а в гіршому - покидають домівку назавжди або на довгі роки. Тож завдання місцевої влади, активістів, бізнесменів - дати робочі місця та зробити ці населені пункти цікавими для молоді.

Ще один сміливий проєкт - оглядова вежа Vinarium на кордоні чотирьох держав: Словенії, Австрії, Хорватії та Угорщини. Це найвища оглядова вежа в Словенії, вона розташована в селищі Лендавське Горице і відкрилася у вересні 2015 року. На її будівництво витратили грантові кошти Євросоюзу, тож її вартість склала 1,8 млн євро. Висота вежі - 53,5 метра, і одразу ж після закінчення її будівництва вона стала неймовірно популярною серед туристів.

З погодою часом не щастить, але виглядає вежа все одно цікаво

"Я був із тих скептиків, хто казав, що це шалено дорого і не окупиться. Нічого особливого в цій вежі начебто немає, коштує майже два мільйони, ну хто поїде дивитися на пейзажі? Так думав я і, на щастя, так не думав місцевий муніципалітет і грантодавці. Бо за вартості 5 євро з людини ця вежа окупилася менш ніж за два роки: від туристів немає відбою, оглядовий майданчик буває порожнім тільки в сильний туман, а у винотеці, що внизу, не встигають продавати місцеве вино та сувеніри. Тепер тут будуватимуть ще якісь атракціони та крамниці з місцевою сільською їжею: сирами, винами, м'ясними виробами, хлібом, - бо туристів багато, і вони готові купувати місцеву продукцію, що тільки плюс тутешнім жителям. Я не вірив, багато хто не вірив, а вони проявили сміливість і виграли", - зізнається Димитрій Пур.

У 2016 році Словенська туристична організація нагородила муніципалітет Лендави за проєкт вежі Vinarium премією sejalec, яка вручається найбільш інноваційним туристичним проєктам.

Не менш амбітний проект - "Ворота в Прекмур'є" (місцевість у Словенії). Це новий туристичний кластер на березі штучного озера, яке утворилося колись на місці виробленого щебеневого кар'єру. Тут уже облаштували зону відпочинку, спортивний майданчик, пляж і розмістили виставковий центр - переможець всесвітньої виставки в Мілані. Щоб побудувати "Ворота", муніципалітет містечка Мурська Собота подав заявку на співфінансування з європейськими фондами за механізмом інтегрованих територіальних інвестицій і виграв її. Відкриття кластера планується в березні наступного року, поки в центрі повним ходом тривають роботи:

"Тут буде ресторан місцевої кухні, виставки, кінозал, інформаційні стенди та багато іншого. На території ще облаштуємо місця для пікніка та прогулянкові зони. Виставковий центр, який нам привезли з Мілана, має дуже сучасний і незвичний вигляд. Але ми віримо, що це дасть серйозний поштовх для розвитку нашого регіону", - кажуть співробітники.

Виставковий центр створено в сучасному стилі

У Словенії впевнені, що місцевий колорит, відтворення старовинних ремесел і хенд-мейду, фольклор і гастрофести поступово зроблять свою справу: з одного боку, перетворять депресивні регіони на туристичні центри, з іншого боку - дадуть роботу та перспективи місцевим жителям. Місцева влада готова вкладати кошти та сили на написання грантових проєктів у будь-які цікаві ідеї: головне - не швидкий прибуток, а результат на багато років.

"Повторюся знову і знову: будьте сміливими. Я бачу кілька золотих правил написання виграшних грантових проєктів. Перше - у вас має бути велика ідея. Як то кажуть, маленьке село - але велика ідея. Друге - команда однодумців. Одна людина мало що може зробити, команда - практично все. Третє - підтримка муніципалітету. Місцева влада має допомагати активістам, громадським організаціям і всім, хто приходить з ідеями. І четверте - хоробрість. Навіть якщо ніхто не вірить, вірте ви", - радить Димитрій Пур.