Воєнні злочини щодо цивільних у Миколаєві: кібератака на пам’ять

Чи пам’ятаємо ми цивільних, які загинули під час воєнних злочинів з боку рф у перший, другий, третій та навіть четвертий рік повномасштабної війни? Як зробити так, щоб це з одного боку не забувалося, а з іншого - не було додатковим болем? 

Мета цього дослідження - показати практики пам’яті на півдні України. Це другий наш матеріал, і він присвячений Миколаєву. До цього ми розбирали особливості меморіалізації в Одесі. Третій, заключний матеріал, буде присвячений Херсону.

Зараз будемо аналізувати позиції миколаївського місцевого самоврядування, військової адміністрації, митців та філософів, які безпосередньо займаються меморіалізацією. Також будемо розбирати, як реагують на нові місця пам’яті місцеві мешканці.

Миколаївська міська рада та комеморація

Через наш запит виявилося, що за період з 2022 по 2023 роки Миколаївська міська рада не може надати інформацію щодо ініціатив, які надсилали їй з приводу меморіалізації цивільних. Причина, як нам пояснили, в кібератаці на сервер, де зберігався електронний документообіг.

У подальший період, в серпні 2024 року, до голови Миколаївської міської ради Олександра Сєнкевича звернулися щодо загиблого під час атаки рф власника аграрної корпорації "Нібулон" Олексія Вадатурського. Родина попросила погодити встановити меморіальну дошку на честь Героя України та почесного громадянина міста - на перейменованій в його пам’ять вулиці - Вадатурського (зазначимо, що в Одесі теж є така вулиця).

"Станом на сьогодні, на зазначеній будівлі встановлена тимчасова меморіальна дошка", - відповіли нам у міськраді.

Фото: Інтент

Раніше, в червні 2024 року, урочисто відкрили мурал на честь загиблого.

Ми з'їздили у Миколаїв та подивилися, як зараз виглядають ці пам’ятні місця.

Фото: Інтент

“В цілому малюнок на стіні непоганий. Я б не стала фотографувати це для соцмереж, але виглядає пристойно як для нашого міста, де багато несмаку”. - каже мешканка Наталія.

А от фахівчиня Оксана Довгополова, кураторка платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, докторка філософських наук, професорка магістерської програми "Дослідження пам'яті та публічна історія" Київської школи економіки вважає, що мурали це не завжди влучна історія. Є набагато інших способів с точку зору бізнесу меморіалізувати топменеджмент. 

Нагадаємо, що 31 липня в 2022 році під час російського обстрілу Миколаєва в будинок Олексія Вадатурського прилетів снаряд. З початку війни він залишався в Миколаєві. За цей час окупанти розграбували зерносховища Нібулона в Херсоні, підбили буксир компанії та обстріляли елеватори. 

Інша заява до міськради надійшла 17 січня 2025 року від родини щодо встановлення дошки пам’яті загиблому неповнолітньому в миколаївській гімназії. Було запропоновано оформити куточок пам’яті за кошти родини.

Йдеться про 13-річного хлопця, який загинув під час російської атаки 19 липня 2024 року. Тоді "приліт" ракети Х-59 припав на житловий квартал - дитсадок, житлові будинки, дитячий майданчик. Відомо про чотирьох загиблих і 24 постраждалих. 

Станом на зараз “інформація щодо встановлення пам’ятного куточка в зазначеній гімназії відсутня”, - відповів нам заступник міського голови Юрій Андрієнко.

До гімназії нам потрапити не вдалося. Фото: Інтент

Що стосується ініціатив саме місцевого самоврядування, то в виконавчому комітеті нам відповіли, що “Миколаївська міська рада не веде окрему статистику щодо меморіалілізації військових, цивільних, оскільки військові, що боронили України теж у минулому були цивільними”. 

Меморіал біля Миколаївської ОВА: місце, яке потребує догляду 

Цікава відповідь на наш запит щодо меморіалізації прийшла від Миколаївської ОВА. Голова адміністрації Віталій Кім доручив це управлінню інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю. Там нам надали Концепцію пілотного проєкту меморіалізації місць пам’яті російсько-української війни на … Київщині. 

Зазначимо, що Миколаївській ОВА є що сказати про загиблих цивільних. 29 березня 2022 року росіяни вдарили по Миколаєву крилатою ракетою. Удар припав на четвертий поверх Миколаївської обласної військової адміністрації, залишивши прірву з 9-го по 1-й поверхи в її центральній частині.

“П’ять днів рятувальники проводили роботи з пошуку постраждалих та тіл загиблих, розбирали завали, ліквідовуючи наслідки. У цей день росія вбила 37 людей, які прийшли на роботу. Кожен з них мав плани на майбутнє, а вдома на них чекали рідні та близькі”, - згадує ДСНС України у Миколаївській області. 

У минулому році на роковини загибелі співробітників ОВА, обласної ради, Господарського суду, військовослужбовців різних підрозділів, які здійснювали охорону кварталу, Віталій Кім написав у телеграмі: "Пам'ятаємо...Помстимося за кожного".

Фото: https://t.me/mykolaivskaODA/8861

Згодом, 29 серпня 2024 року, там встановили меморіал, присвячений людям, які віддали своє життя за свободу України. У центрі меморіалу вирізаний силует родини — матері з дітьми, які знаходяться під захистом військових. З обох боків встановили дерева, на які вішають стрічки та жетони з іменами загиблих. 

“Крізь цей силует можна побачити будівлю Миколаївської обласної ради та Миколаївської ОВА, в яку 29 березня 2022 року влучила російська ракета. У меморіал встановили лампадки синього, жовтого та червоного кольорів, а поруч з ним розмістили фото загиблих і встановили синьо-жовті прапорці”, - зазначили в Миколаївській облраді.

Фото: Миколаївська обласна рада

Ми відвідали цей меморіал, який поєднує в собі пам’ять про цивільних і військових загиблих.

Фото: Інтент

Можна сказати, що сюди дійсно приходять поговорити про те, що сталося. Сама по собі розтрощена будівля ОВА стала вже пам’ятником і дуже гучно промовляє. Ми бачили, як люди групками відвідували це місце і чули, як вони згадують, що вони відчували, коли почалося повномасштабне вторгнення.

Біля символу родини приносять дитячі іграшки. Фото: Інтент

Фото: Інтент

Але зауважимо, що за таким меморіалом треба постійно слідкувати комунальникам. Ми знайшли розбиті лампадки та рамки з фотографіями загиблих. 

Вуличні художні ініціативи

Поговоримо про вуличні художні ініціативи. Вони в Миколаєві, як в Одесі і Херсоні, також є. В основному це надписи, вірші та малюнки на вікнах, забитих фанерами. Таки собі маркери війни, де жертвами стають звичайні люди.

Фото: Інтент

Фото: Інтент

Замість висновків 

Хочеться, щоб практики пам’яті ретельно обговорювалися в громаді та робили свої терапевтичні дії. Бо запит на лікування травми є, каже Оксана Довгополова.

Оксана Довгополова. Фото: Фейсбук-сторінка Оксани Довгополової

Якщо проаналізувати меморіальні практики на Півдні, то виявляється, що влада в Миколаєві не розрізняє меморіалізацію щодо військових і цивільних в повномасштабній війні, на відміну від керівництва Одеси. Але меморіали пам’яті в цих двох містах, по суті загиблих військових і цивільних, об’єднали. Причому в Миколаєві це виглядає найбільш органічно, судячи з відгуків, які ми почули. Але хочемо звернути особливу увагу місцевої влади на ретельному догляді за цими чутливими місцями пам’яті.

Цей журналістський матеріал створено в рамках проєкту «Важлива інформація для місцевих громад в Україні», реалізованого Fondation Hirondelle та IRMI за підтримки Swiss Solidarity. Висловлені думки належать винятково автору.

Ната Чернецька