Порушення законів та звичаїв війни: понад 13 тисяч зареєстровано на півдні України

Обстріли міст, катування, розграбування національних цінностей на окупованій території, ведення війни забороненими методами й ще багато інших суттєвих правопорушень підпадають під найвідомішу кримінальну статтю за період повномасштабного вторгнення — порушення законів і звичаїв війни — ст. 438 Кримінального кодексу України. Згідно з чинним ККУ, за вчинення таких злочинів особам загрожує позбавлення волі на строк від 8 до 15 років або довічне позбавлення волі.

Центр публічних розслідувань дізнавався, скільки таких злочинів у 2023 році було зареєстровано на півдні. 

Андріївка на Херсонщині. Листопад 2023. Фото: Альбіна Карман

Статистика на Півдні 

За даними Херсонської обласної прокуратури, за 2023 рік зареєстровано 12 948 кримінальних проваджень за ст. 438 КК України "Порушення законів та звичаїв війни", вчинених на території Херсонської області. Жодної особи не затримано. До суду направлено 21 обвинувальний акт, три з них набрали чинності. 

За даними Миколаївської обласної прокуратури, в області зареєстровано 384 кримінальних провадження. За результатами розслідування до суду скеровано п’ять обвинувальних актів. Вироки станом на 14 березня 2024 року судами не ухвалювались, жодної особи не затримано. 

За даними Одеської обласної прокуратури, в області відкрито 78 кримінальних проваджень. Обвинувальних актів та вироків 0. 

Досвід Херсонщини 

Найбільший досвід роботи зі ст. 438 ККУ на півдні має Херсонська область. 

Пресслужба Херсонської обласної прокуратури у коментарі ЦПР повідомила, що найбільше вчинено воєнних злочинів, пов’язаних із розграбуванням та пошкодженням майна, невибірковими обстрілами цивільних об’єктів, позбавленням волі мирних жителів, вбивствами та спричиненнями тілесних ушкоджень. 

Наслідки підриву росіянами Каховської ГЕС. Фото: Альбіна Карман 

Унаслідок збройної агресії на Херсонщині наразі встановлено 1 347 цивільних осіб, які загинули, ще 2 548 людей отримали поранення. 

За результатами розслідування воєнних злочинів притягуються до кримінальної відповідальності 68 осіб. Серед них 42 – учасники збройних сил рф та інших незаконних воєнних формувань, а також особи вищого командування.

Судами ухвалено три обвинувальні вироки, які набрали чинності. У результаті визнано винними: 

Заступника командувача Чорноморського флоту рф з матеріально-технічного забезпечення Яснікова та командира 11-ї окремої інженерної бригади Південного військового округу Маркова. Їх засуджено заочно до 12 років позбавлення волі кожного за підрив дамби Північнокримського каналу.

На фото: Михайло Ясніков

Як писав Центр журналістських розслідувань, росіяни підірвали тимчасову дамбу з мішків з глиною і піском, а потім і перемичку на капітальній дамбі неподалік від адміністративної межі з АР Крим, а також – й те, чого не треба було для постачання води в Крим – перемичку, що з’єднувала Північнокримський канал з Краснознам’янським каналом, який зрошує Скадовський район Херсонської області. Через це почалось сильне підтоплення житлового сектору в селі Нова Маячка. Керував операцією генерал-майор Михайло Ясніков, полковник Дмитро Марков керував підпорядкованими йому солдатами. Він віддав наказ підірвати шлюзи гідровузла Головної водозабірної споруди і перегороджувальної споруди на 78 кілометрів каналу. Внаслідок таких дій було забезпечено постачання води з Каховського водосховища до окупованого Криму. Водночас це перешкоджало функціонуванню зрошувальних систем і аграрного сектору в Херсонській області. За результатами експертизи, розмір екологічного збитку внаслідок незаконного використання водних ресурсів протягом 43 діб становив 1,4 млрд грн. Крім того, у результаті пошкодження об’єктів Північнокримського каналу державі завдано матеріальної шкоди на суму 134 млн грн.

На фото: Дмитро Марков 

Старшого стрільця 3 відділення 3 взводу 3 роти 3 батальйону 129 полку в/ч 08819 "народної міліції ДНР" Артура Давтяна Суворовський районний суд міста Одеси засудив до 15 років позбавлення волі.

Скриншот з відео Lviv Media

За матеріалами справи, 24 лютого 2022 року чоловік добровільно прибув до пункту збору мобілізованих в окупованому Донецьку, звідки через Новоазовськ був направлений до Джанкоя. На початку березня 2022 року Давтяна направили на тимчасово окуповану територію України — в Каховський район Херсонської області, де він по 20 березня знаходився на непрацюючій автозаправці біля автодороги Херсон-Генічеськ. Давтян чергував на контрольних пропускних пунктів на перехресті доріг в напрямку Херсона і Нової Каховки, перевіряв документи місцевих жителів на предмет виявлення військовослужбовців ЗСУ. 14 березня 2022 року Давтян разом з іншими невстановленими військовослужбовцями "народної міліції ДНР" скоїли збройний напад на родину в Каховському районі й пограбували її на суму понад 36 мільйонів гривень. Близько 6 ранку солдати у кількості 18 осіб на двох машинах заїхали на подвірʼя. Давтян залишився на вулиці спостерігати за обстановкою. Його товариші в цей час зайшли всередину будинку, де погрожуючи господарю вогнепальною зброєю, заволоділи 800 тисяч доларів готівкою, чотирма чоловічими годинниками, трьома мобільними телефонами марки Apple та іншими речами. Також солдати забрали собі три автомобілі, які виявили у домоволодінні. Господаря будинку вивезли до Нової Каховки й близько 14 години того дня відпустили. 26 жовтня 2022 року обвинувачений був узятий у полон військовослужбовцями ЗСУ під час бойового зіткнення неподалік селища Червоні Партизани Ясинуватського району Донецької області. У судовому засіданні в режимі відеоконференції він повністю визнав провину.

Командира тактичної групи 378 окремого батальйону оперативного призначення військ національної гвардії рф Володимира Ануфрієва заочно засудили до 12 років позбавлення волі за наказ будь-якими можливими способами розігнати мирну акцію протесту у Новій Каховці Херсонської області. 

Фото: zmina

Внаслідок нападів російських військових у той день на мітингу вогнепальні та уламкові поранення отримали троє людей, йдеться у тексті вироку. За інформацією слідства, 26 лютого 2022 року Володимир Ануфрієв та його підлеглі зайняли будівлю Новокаховської міської ради Херсонської області. Тоді він став так званим комендантом міста. Щоб показати незгоду з діями окупантів, місцеві мешканці неодноразово виходили на акції протесту. Одна з них відбулася 6 березня. Містяни зібралися біля кінотеатру "Юність" та мирною ходою пішли до будівлі, де розміщувалися представники окупаційної влади. У цей час Ануфрієв, сидячи у захопленому кабінеті в міськраді, викликав до себе двох працівників адміністрації та звинуватив їх у підготовці цієї демонстрації. Сказав, що буде тримати за це їх у своєму кабінеті, а якщо на мітингу будуть провокації, він особисто віддасть наказ на їх знищення. У цей час, за словами свідків, до кабінету зайшли інші військові. Вони повідомили Ануфрієву, що до акції доєднується все більше містян, а ситуація стає неконтрольованою. Тоді Ануфрієв віддав наказ розігнати мітинг будь-яким шляхом. Проти цивільних містян використовували вогнепальну зброю, гумові кийки, світло-шумові та димові гранати та сльозогінний газ.

Катування на Херсонщині

Найчастіше під кваліфікацію статті 438 ККУ підпадають обстріли цивільної інфраструктури та, зокрема на Херсонщині — катування цивільного населення російськими військами. 

Вхід до біляївської школи на Херсонщині, в приміщенні якої російські військові незаконно утримували цивільних мешканців. Фото: Сергій Кочмарський, ZMINA

Центр прав людини "ZMINA" у 2023 році представив кілька звітів щодо катівень, в яких російські військові утримували мирних жителів на Херсонщині. Зокрема, йдеться про катівню, яку росіяни облаштували в школі села Біляївка. Правозахисникам відомо про щонайменше 20 людей, яких там утримували у 2022 році. 

"Чотирьох з незаконно утримуваних вже немає в живих: двоє померли безпосередньо під час утримання, за свідченнями інших полонених, внаслідок катування представниками рф. Ще двоє померли після звільнення: один скоїв самогубство, інший — літній чоловік — помер природною смертю, що в обох випадках могло стати наслідком перенесених катувань та жорстокого поводження", — йдеться у звіті.  

Приміщення, в якому утримували цивільних мешканців у селі Біляївка. Фото: Сергій Кочмарський, ZMINA

Читайте також, як документують воєнні злочини на Одещині документатори ініціативи "Трибунал для путіна" в рамках роботи громадської приймальні УГСПЛ в м.Одеса, що працює на базі Одеської обласної організації ВГО "Комітет виборців України".

Скільки справ розглянуто по Україні 

Загалом в Україні, за даними Державної судової адміністрації, які ЦПР отримав у відповідь на запит, за 2023 рік 180 кримінальних проваджень за ст. 438 ККУ перебувають на розгляді в судах, з них розглянуто — 50, винесено 40 вироків і засуджено 55 осіб. 

Враховуючи, що всього визначено 314 осіб, щодо яких кримінальні провадження перебувають на розгляді, а засуджено лише 55, то потенційні 259 осіб, які могли скоїти важкі злочини досі не покарані. 

Альбіна Карман