Село-примара: хто з російських окупантів несе особисту відповідальність

З перших днів повномасштабного вторгнення частина Миколаївщини опинилася під контролем рашистів. Офіційною датою визволення регіону вважають 10 листопада 2022 року. Під багатомісячною окупацією опинилось і село Тернові Поди, де російські військові замінували весь населений пункт і знищили джерела води. Хто стоїть за цими воєнними злочинами, з’ясовував "Центр публічних розслідувань".

У епіцентрі війни 

Тернові Поди – маленьке селище на кордоні Миколаївської та Херсонської областей. До повномасштабної війни тут проживали 70 людей. Зараз – лишилось шестеро. Всі інші виїхали. Ще одну пару цивільних вбило снарядом у власному подвір’ї. Під час битви за південь восени минулого року непримітне селище опинилось в епіцентрі кривавих боїв. А до того багато місяців населений пункт був під контролем окупантів. 

Ніна - мешканка Тернових Под. Фото: ЦПР

"Довго, довго вони були. Вони спочатку в село не заходили, засіли в лісосмугах і за каналом, навколо села. І вже як почали наступати наші українські війська, вони всі з-за каналу втекли в село. Це було десь у вересні (2022 року – ред.)", - розповідає  Ніна.

Хата після окупації. Фото ЦПР

З Тернових Под до Херсона по прямій всього декілька десятків кілометрів. Тому населений пункт був надважливим у рамках операції зі звільнення Херсона від російських окупантів. З початку вересня 2022 року українські захисники розпочали активний наступ у цьому регіоні. 

Це також підтверджували й так звані російські воєнкори. Наприклад, у телеграм-каналі "Военком Котенок" за 5 вересня минулого року є повідомлення про початок штурмових дій у районі Тернових Под. А вже за місяць 8 жовтня 2022-го Котенок, який більше схожий на російського військового, аніж воєнкора, підтвердив: на вказаній ділянці продовжуються бої, й українські війська володіють на цьому напрямку оперативною ініціативою. 

31 жовтня Інститут вивчення війни, аналізуючи зведення українського Генштабу, зробив висновки: Тернові Поди перебувають під контролем наших сил оборони, й наступ продовжується. А менше ніж за два тижні Херсон і майже всю Миколаївську область деокупували. При цьому селище Тернові Поди, як і інші населені пункти, де тривали запеклі бої, було повністю знищено.    

Зображення: Інститут вивчення війни (ISW) 

Повоєнне життя Тернових Под

Ніна разом з чоловіком повернулась в рідний будинок уже після звільнення – тут тримає господарство, собак та котів, які хвостиками бігають за людьми. В будинку вибиті вікна, але вцілілі стіни та дах, а це найголовніше. З благ цивілізації – лише електрика та мобільний зв'язок. Газ – у балонах. А також немає питної води, її привозять волонтери.  

"У людей немає води. Ніякої. Це ані питна, ані технічна вода. Бо порушені всі провідні труби, розбомблено й розграбовано приладдя, що було там. До цього в селі жили дуже добре. Вони нам розповідали, що тримали багато господарства. Люди працювали. Були дуже добре забезпечені, отримували достойну зарплату. Вони не жалілись, ніколи не було в них погано. Погано стало з приходом орків", - описує життя в селі волонтерка Наталя Чабанова.

До повномасштабної війни в Тернових Подах кожне домогосподарство тримало худобу та городи. А зараз на все село відносно вцілілі лише декілька будинків. Селище майже безлюдне й нагадує привид. Зараз Ніна з чоловіком прихистила у своєму житлі сусідку Тетяну. Її домівка повністю зруйнована обстрілами. Жити наразі там неможливо.

"Ми у 2015 році купили будинок. Думали, буде як дача. А так вийшло, що тепер ані будинку, ані дачі. Будинок розбомбили, розтрощили. Там знаходились ці асвабадітєлі в лапках. Тому що сараї побиті, все побите, дах розбитий у будинку. Були й меблі, був і посуд. Усе було. Я з міста сюди привезла все – й холодильник, і мікрохвильовку. Цього нічого немає. Я залишилась без усього", - ділиться Тетяна. 

Тетяна біля знищеної хати. Фото: ЦПР

Волонтери Наталя Чабанова та Олександр Огороднік регулярно відвідують Миколаївщину – десь раз на тиждень-два вони бусом привозять мешканцям регіону харчі, воду, одяг, посуд, медичні препарати та корми для тварин. У Тернові Поди вперше приїхали в березні 2023-го. Тоді в селі жили лише двоє мешканців.

Волонтер Олександр Огороднік. Фото: ЦПР

"Орки покрали й техніку, і пральні машини, й мікрохвильовки, й холодильники, телевізори. Вони крали і брали все, що могли. Люди залишились без всього", - згадує Наталя Чабанова.  

Російські військові облаштовували в житлових будинках цивільних вогневі точки, окопи, штаб, залишивши по собі купу сміття, мін, гранат, розтяжок, які здатні забрати життя навіть після того, як окупантів вибили з Миколаївщини. 

Отак зараз виглядають домівки в Тернових Подах. Фото: ЦПР

Мешканка Тернових Под Ніна підтверджує, що село ще повністю не розміновано, а в деякі хати досі страшно заходити.

Фото: ЦПР

"Були заміновані хати. Господарі приїхали, хотіли повернутись. Але коли вони зайшли до хати, знайшли міну. Вона була установлена навмисно, це було продумано, орками установлена міна під диваном. Городи всі заміновані. Всі посадки заміновані. Поля заміновані. Там стільки снарядів нерозірваних, ракет", - зазначає волонтерка Наталя Чабанова.

Воєнні злочини окупантів

Окрім мародерства й тотального мінування місцевості, в Тернових Подах російські окупанти наробили ще одну страшну біду – вони знищили всі джерела питної води для мешканців селища, засмітивши їх відходами. Наразі проблема з водою не вирішена й досі. 

"У селі вони позасмічували нам всі колонки. Понакидали туди свої відходи. Ті, що їли, коробки тощо. Якісь вони некультурні. Просто кидали, де бачили. Ми старались бути в хаті. Коли вони по вулиці ходили, ми не виходили", - розповідає мешканка Тернових Под Ніна.

Її слова підтверджує й волонтерка Наталя Чабанова: "Там є колодязі для води. Все забите якимось непотребом орківським. Це все зробили орки. Перед тим, як відходити, вони вирішили, що треба якось так зробити, щоб у людей не було чого пити чи їсти. Щоб були нестерпні умови проживання. Там багато їхніх кульків, їхнього сміття. Відходи їхні. Ще є трупи тварин, яких вони повбивали. Живність, яка залишилась, коли люди повтікали, вони її всю забрали. З’їдали як м’ясо, а всі відходи кидали в колодязь".

3 березня 2023 року в управлінні Національної поліції Миколаївської області повідомили про документування злочинів військових рф у Тернових Подах. Зокрема начальник слідчого управління поліції Едуард Соловйов розповів: "Під час чергового огляду місць дислокації окупантів правоохоронці виявили значну кількість зруйнованих будинків, засідки, боєприпаси та інші докази вчинення злочинів, що скоювали військові країни-агресора".

Наразі триває розслідування за статтею 438 Карного Кодексу, а саме "порушення законів та звичаїв війни". Слідство веде Служба безпеки України. 

Поки що достеменно невідомо, хто саме окупував Тернові Поди, перетворивши селище на руїну. Однак за слідами російських військових можна спробувати встановити деякі підрозділи окупантів.

За участі колаборантів з "днр"

Вже після звільнення Тернових Под російські пропагандисти створили 30 хвилинний фільм про так звану оборону цього крихітного населеного пункту. В ньому вони вказують, що бойовими діями тут керував "днрівець" з Макіївки з позивним Удав. 

"Позивний Удав. Народився в місті Макіївка Донецької області. У збройних силах починав з "народного ополчення" Донбасу з 2014 року. У збройних силах з моменту заснування "донецької народної республіки". За мобілізацією з 26 лютого (2022 року – ред.) добровільно прийшов і продовжив службу в одному з полків мобілізаційного резерву управління народної міліції "днр". Станом на зараз я командир кадрового батальйону збройних сил російської федерації, кістяком якого є ветерани бойових дій на Донбасі", - розповідає чоловік у пропагандистському фільмі.

Нам вдалось ідентифікувати колаборанта. Ним виявився Євген Миколайович Мельник 1988 року народження. На сайті "Миротворець" указана адреса реєстрації цього персонажу, а саме місто Макіївка, вулиця Грибниченко, 1, квартира 55. Нагадаємо, російські війська окупували Макіївку Донецької області ще у 2014-му. 

Євген Мельник. Фото з сайту "Миротворець"

Тоді Мельник активно підтримував окупантів, взявши до рук зброю. До початку війни чоловік працював на Макіївському коксохімі. Після окупації у 2014 році на відміну від великої кількості підприємств Донбасу макіївський коксохім продовжив роботу. Він забезпечував непідконтрольні Україні металургійні підприємства коксом. Вірогідно, постачав продукцію у рф. Може, саме за це й воював Євген Мельник?

Скрин зі сторінки "вконтакте"

У "вконтакте" Мельник зареєстрований під ім’ям Євген Вержбицький. Наразі його сторінка – це суцільний перелік некрологів полеглих торік бойовиків. Сам Мельник понад місяць в мережу не заходив. 

Скрин зі сторінки "вконтакте"

За інформацією ГУР, Євген Мельник станом на 2016 рік належав до в/ч 08805 з місцем дислокації в місті Макіївка. Він служив у першому мотострілецькому батальйоні п’ятої окремої мотострілецької бригади командиром роти. Це терористичне формування, створене восени 2014-го, підпорядковується південному військовому округу рф з центром у Ростові-на-Дону.

Скрин зі сторінки "вконтакте"

Влітку 2021 року в соцмережі "вконтакте" людина, підписана як "Ваш сутенер", опублікувала інформацію про набір до в/ч 08805. Вочевидь, уже тоді готувались до великої війни. Та й нікнейм для подібної роботи відповідний. Новоприбулим бойовикам обіцяли зимове та літнє обмундирування, триразове харчування й матеріальне забезпечення в розмірі 24 тисяч рублів на місяць. Тобто приблизно 9 тисяч гривень на той час.

Але окрім "днрівців" Миколаївщину окупували й регулярні війська рф.

Десантники з Криму та Костроми

У фільмі про так звану оборону Тернових Под пропагандисти "засвітили" низку деталей, які проливають світло: хто ще окупував населений пункт у Миколаївській області.  

Так, бойовик і колаборант Євген Мельник заявив, що велику допомогу їм ще надавали підрозділи десантних військ, які забезпечували стик на правому фланзі.

Російськими десантниками, які допомагали донецьким бойовикам утримувати Тернові Поди, можуть бути військові двох полків. А саме 331-го гвардійського парашутно-десантного та 56-го гвардійського десантно-штурмового полків. Про знищення командних пунктів цих російських військових силами оборони України на так званому Херсонському напрямку повідомив Інститут вивчення війни 1 вересня 2022 року.   

56-й гвардійський десантно-штурмовий полк з 2021 року дислокується в анексованому Криму в місті Феодосія. Саме цей полк захоплював південь України й зокрема місто Херсон, рухаючись з Кримського півострову на початку повномасштабної війни. За полком закріплений полігон "Старокримський", до якого в липні поточного року завітали невідомі БПЛА. Як наслідок – більше доби детонував і вибухав величезний склад з боєприпасами. 

Командиром 56-го десантно-штурмового полку є підполковник Юрій Питіков, який очолив воєнне формування в Феодосії у 21-му році. У соцмережі "вконтакте" нескладно знайти сторінку Питікова. Там викладено декілька старих особистих фото. Ми запитали в підполковника, навіщо російські військові знищили джерела води в Тернових Подах і розграбували будинки цивільних. 

Скрин зі сторінки "вконтакте"

Щоправда, схоже, російський окупант у "вконтакте" заходить нечасто. Тож повідомлення поки що він не прочитав. А ось його родичка з Московської області Олена Питікова - скоріш за все, мати - регулярно відвідує "вконтакте". Ми надіслали їй повідомлення. Вона його прочитала, але вирішила не відповідати.

Те, що в Тернових Подах могли бути окупанти саме з Криму, також підтверджує знайдений в одній з окупованих колись хат сухпай російських військових. Росармії його постачає компанія "М’ясокомбінат "Дружба народів"з юридичною адресою: Крим, Червоногвардійській район, село Петрівка. 

Фото: ЦПР

А ось 331-й гвардійський парашутно-десантний полк, військовослужбовці якого можуть бути причетними до окупації Миколаївщини, здобув в Україні вельми недобру славу. Саме десантники вказаного полку на початку повномасштабного вторгнення наступали на Київ, окупувавши зокрема Бучу. Після звільнення цього населеного пункту весь світ здригнувся від жорстокості скоєних російськими окупантами злочинів. 

Але наступ на Київ не пройшов дарма для російських десантників. В Україні 331-й полк поніс величезні втрати. Зокрема під Києвом загинув командувач полком полковник Сергій Сухарьов. 

Загиблий Сергій Сухарьов. Скрин з відео

Саме його, до речі, вважають причетним до розстрілу українських військових під Іловайськом під час виходу з оточення зеленим коридором ще у 2014 році.

Місце дислокації полку – місто Кострома.        

Росгвардійці з Північного Кавказу та Краснодару

В Тернових Под російські військові залишили по собі купу сміття, за яким також можна ідентифікувати окупантів. У одному з будинків, де, за словами місцевих, жили російські військові, досі зберігся напис на стіні: "Аллах 30.09.22". В іншій кімнаті будинку також є напис "Аллах". Ще в одній хаті ми знайшли напис: "Зеленський шакал". 

Фото: ЦПР

З цього можемо зробити висновок, що, скоріш за все, частина окупантів, які перебували в Тернових Подах, сповідувала мусульманство. Також серед сміття, залишеного окупантами в селищі, є пляшки з-під води, яку виготовили на Кавказі, а саме в місті Нальчик (Кабардино-Балкарія) та селі Сірноводське Чеченської республіки. Тож, вірогідно, окупанти приїхали в Україну з Кавказу.

Фото: ЦПР

У пропагандистському фільмі про російських військових у Тернових Подах "засвітили" кадри з "мотолигою" окупантів, на якій є надпис: "Мінводи". Мінеральні води – російське місто на північному Кавказі у Ставропольському краї.   

Cкрин з відео

Фото: ЦПР

Проаналізувавши новини з Мінеральних Вод, з’ясовуємо, що з того регіону на війну в Україну переважно відправляють росгвардійців. Наприклад, у жовтні минулого року командир групи спецпризначення росгвардії з Мінвод Олексій М. отримав нагороду за участь у так званій "сво". Скоріш за все, мова про Олексія Міщенка.

Олексій Міщенко. Фото з мережі

Крім цього, в одній з захоплених у минулому році хат на Миколаївщині зберігся напис "Шторм-Юг". 

Фото: ЦПР

У структурі росгвардії існує загін мобільного особливого призначення, так званий омон, "Шторм-південь" з місцем дислокації у Краснодарі.  Командує південним округом росгвардійців генерал-лейтенант Ігор Турченюк 1959 року народження. 

Ігор Турченюк. Фото з мережі

Цю особу за агресію проти України низка країн внесла до санкційних списків.  

Пресслужба росгвардії південного округу регулярно публікуєновини про нагороди росгвардійцям, які відзначились у ході так званої "сво". Щоправда, відомство переважно приховує кількість і особи нагороджених. 

Тож, цілком вірогідно, що в Тернових Подах хазяйнували ще й росгвардійці з Кавказу. 

Наприкінці фільму про героїчне бігство окупантів з Тернових Под автори зазначили, що російські військові отримали від керівництва нагороди, в тому числі посмертно.

Сподіваємось, станом на зараз усі окупанти отримують відзнаки лише посмертно. 

Олена Чернишова