Монобільшість соціалістів та ривок ультраправих — як минули позачергові вибори в Португалії

У неділю, 30 січня 2022, португальці обирали новий склад парламенту — Асамблеї Республіки. Ці вибори були достроковими, адже 4 листопада 2021 президент країни Марселу Ребелу ді Соза розпустив однопалатний парламент через неспроможність ухвалити бюджет на 2022 рік. Прем’єр-міністр Антоніо Коста від Соціалістичної партії сподівався на підтримку Компартії та Лівого блоку, але ті у свою чергу об’єднались з правими партіями та відхилили проєкт державного кошторису від соціалістів. Незважаючи на те, що аналітики назвали цей бюджет «найбільш лівим за останні роки», крайнім лівим партіям цього не вистачило. Це вперше з часів встановлення демократичного ладу в Португалії 1974 року, коли бюджет було відхилено. Напередодні виборів Антоніо Коста сподівався, що виборці покарають ліві партії за спричинення кризи і дадуть соціалістам абсолютну більшість, до якої їм не вистачило восьми місць у 2019 році.

В Асамблеї Республіки засідають 230 депутатів, 226 обираються в географічних виборчих округах, які відповідають вісімнадцяти округам Португалії та автономним регіонам на Азорських островах та Мадейрі. Кількість депутатів від округа залежить від його розмірів: так, найменший (Порталегре) обирає двох депутатів, а найбільший (Лісабон) — аж 48. Чотири місця, що залишились, обирають португальські громадяни, які проживають за кордоном – два представляють тих, хто проживає в решті Європи, а два інших – тих, хто живе за межами Європи.

Прогнози та сподівання прем’єра справдились: Соціалістична партія (PS) отримала 41,5% голосів, що гарантувало їй 119 місць із 230, 
включаючи 2 місця від громадян за кордоном, на відміну від 108 минулого скликання. Прем’єр-міністр уже заявив, що "абсолютна більшість не означає абсолютну владу", але робить переговори про коаліцію необов’язковими.

Для кращого розуміння програм варто зазначити, що всі португальські партії сповідують дещо «правіші» погляди, ніж можна подумати з назви. Так, PS скоріше ближча до британських лейбористів чи німецьких соціал-демократів. У програмі португальських соціалістів багато уваги приділяється правам робітників: від базових вимог встановлення гідної мінімальної зарплатні та боротьби з безробіттям, особливо серед молоді, до бажання на законодавчому рівні зміцнити права тих, хто працює онлайн, найголовніше з яких – можливість не працювати понаднормово, «закрити віртуальні офісні двері».

Також соціалісти прагнуть збільшити глобальний мінімальний податок для транснаціональних корпорацій, включаючи цифрових гігантів, з 15% до 21%. Угоду про нього на Давоському форумі 2021 року підписали 136 країн, щоб ТНК було важче уникнути оподаткування, реєструючись в країні з низьким відсотком.

У самій Португалії партія також обіцяє боротися з униканням сплат через офшори та обкласти податками компанії, що забруднюють довкілля, включаючи пластикові відходи. До речі, велика увага в програмі PS приділена й екології. Соціалісти наголошують на важливості дотримання Європейського зеленого курсу – ініціативи, прийнятої в ЄС 2019 року, спрямованої на досягнення нульових викидів парникових газів у європейських країнах до 2050.

Антоніо Костас, лідер Соціалістичної партії, прем’єр Португалії з 2015 року

Соціал-демократична партія (PSD) посіла другу позицію з 27,8% голосів, що забезпечило їй 73 місця (включно з 2 із закордонного округу) в Асамблеї Республіки, у порівнянні з 79 минулого скликання. Вона насправді є ближчою до британських консерваторів чи німецького Християнсько-демократичного союзу, а в Європарламенті входить до Європейської народної партії, тож також знаходиться правіше, ніж про це каже її назва. Ця партія також підтримує ініціативи із захисту довкілля, і навіть пропонує привести Португалію до вуглецевої нейтральності (відсутності викидів СО2) до 2045. Також соцдеми виступають за реформи в Міністерстві сільського господарства та галузі взагалі. Це включає підтримку екологічно чистих ініціатив та полегшення відшкодування фермерам втрачених з певних причин вкладень.

У соціальній сфері PSD пропонує збільшити відпустку для догляду за новонародженим з 20 до 26 тижнів, 50% з яких мають обов’язково минути з обома батьками, а в перший рік дитини передбачити часткову дистанційну роботу. Пенсійне законодавство також планують переглянути: наприклад, декриміналізувати достроковий вихід на пенсію.

Наразі пенсійний вік у Португалії становить 66,6 років, а за кожний місяць раніше цього терміну громадянина «штрафують» на 0,5% від майбутніх виплат. Соціал-демократи хочуть полегшити й отримання допомоги по безробіттю для постраждалих через надзвичайний стан чи стихійне лихо.

Велику увагу у PSD приділяють науковому розвитку країни: пропонують інвестувати у сфери STEM (наука, технології, інженерія та математика), а до 2026 навчати 20% активного населення в областях цифрових технологій та штучного інтелекту. До того ж соцдеми хочуть оцифрувати культурну спадщину та сферу юстиції. У програмі PSD закладений і аналог нашої медичної реформи із забезпеченням кожного португальця сімейним лікарем, запровадженням догляду за психічним здоров’ям, здоров’ям ротової порожнини, паліативної допомоги та наглядом у кінці життя.

Руй Ріо, лідер Соціал-демократичної партії

Парламентські вибори в Ісландії: серед депутатів - багато жінок і "пірати"

Третє місце обійняла ультраправа партія Chega! ("Досить!") та показала різкий приріст підтримки населення, отримавши 7,15% голосів, які дадуть їй 12 місць у парламенті, замість усього одного в минулому складі. Ця партія сама позиціонує себе як консервативна, реформаторська, ліберальна та націоналістична.

Що стосується ліберальності, то в її програмі дійсно є пункти про підтримку вільного ринку, який, на їхню думку, працює краще в умовах саморегулювання без державного контролю. Так само Chega робить акцент на "самовідповідальності" як громадян, так і Португалії, на противагу покладанню на інших у вирішенні питань. Утім, така думка знаходить розвиток в ідеях далеких від тих, що ми звикли наразі сприймати європейськими. Наприклад, Chega закликає створити Міністерство сім’ї та робить акцент на тому, що тільки "традиційна" сім’я, тобто у якій народжуються діти, є найважливішою ланкою суспільства. Крім того, у програмі партії закладено необхідність "відслідковувати та примусово закривати місця для богослужінь, які прямо чи опосередковано пропагують поведінку, яка не сумісна із західною культурою та ідентичністю". Заяви лідера Chega Андре Вентури проти іммігрантів та ромської меншини в Португалії призвели до того, що зараз законність партії оскаржується в суді на тій підставі, що вона порушила португальську конституцію, яка забороняє існування расистських організацій або асоціацій, що пропагують фашистську ідеологію.

Андре Вентура, лідер партії "Chega!" реагує на те, що хтось кричить «Фашист!» поки він залишає трибуну в португальському парламенті

Четвертий результат отримала партія "Ліберальна Ініціатива" (IL), набравши 4,98%, що забезпечать їй 8 мандатів у Асамблеї — на 7 більше, ніж минулого разу. Ця партія сповідує класичний лібералізм, що межує з лібертаріанством. Найвищою цінністю в IL вважають особисту свободу, навколо якої й ґрунтуються політичні принципи партії. Тут виступають за дотримання всіх прав людини, включно з приватною власністю, мирними зібраннями, розпоряджатися своїм тілом. IL підтримує свободу совісті, думки, самовираження, ЗМІ та захищає автономію меншин, "визнаючи, що найменшою з меншин є особистість". Наряду з цим у "Ліберальній Ініціативі" нагадують про особисту відповідальність кожного за те, яким чином вони розпоряджаються своєю свободою.

Партія «Ліберальна ініціатива» розпочала виборчу кампанію зі спортивного заходу на пляжі Матосіньюш, у якому взяв участь очільник партії Жоан Котрім Фігейредо

Киргизстан обрав парламент за новою Конституцією: менше депутатів та повноважень

Наступними йдуть дві партії, яких виборці дійсно "покарали", як і сподівався Антоніо Коста: Лівий Блок та Унітарна Демократична Коаліція, що включає комуністів та зелених. Лівий Блок (ВЕ) отримав трохи більше голосів, 4,46%, та матиме 5 місць у цьому скликанні в порівнянні з 19 після виборів 2019. Ця партія була заснована як альтернатива Компартії та зібрала в собі різноманітних активістів лівого крила. У своїй програмі Блок звинувачує панівні партії в недостатньому соціальному забезпеченні громадян та пропонує підвищити мінімальну заробітну плату та скасувати вже згадувані покарання за ранній вихід на пенсію. Окрім того, у Лівому Блоці виступають за збільшення інвестицій у систему охорони здоров’я та вжиття конкретних заходів для зменшення кількості викидів, наприклад, шляхом розширення мережі громадського транспорту. Тут привертають увагу до житлової кризи, яка посилилася з пандемією COVID-19, і пропонують ввести регулювання цін на оренду житла та будувати нові будинки. У той самий час ця партія гостро негативно відгукується про приватний сектор економіки та застерігає від обрання абсолютної більшості, згадуючи досвід фашистського режиму, що панував у Португалії до 1974 року.

Унітарна Демократична Коаліція (CDU), яку ще позначають "PCP-PEV", маючи на увазі Комуністичну партію Португалії та Екологічну партію зелених, хоча й набрала 4,39% голосів виборців, матиме на одне місце більше за ВЕ — 6, що все одно вдвічі менше, ніж у минулому скликанні. Додаткове місце у Коаліції з’явилось завдяки португальській системі конвертації голосів у місця, через яку вона "забрала" місце у CDS-PP (Соціал-демократичний центр/Народна партія), що йшла наступною.

У багатьох пунктах програма CDU збігається з Лівим Блоком. Так, тут теж виступають за підвищення зарплат, розвиток громадського транспорту, який хочуть зробити безкоштовним, вирішення житлової кризи тими ж методами. Як і соціалісти, комуністи хочуть розширити мережу будинків для людей похилого віку та перенести "тягар податків" на великі підприємства та корпорації. В економіці Коаліція хоче бачити більше державного виробництва та інвестицій, у сфері охорони здоров’я планує збільшити кількість медперсоналу, а в школах — обмежити кількість учнів у класі до 19 в молодшій школі та 22 в середній. Окрім того, як і в усіх партіях, тут наголошують на необхідності боротися зі змінами клімату.

Генеральний секретар Компартії Жеронімо ді Соза по центру та Жозе Луїс Феррейра, виконавчий комісар Екологічної партії — зліва

Усього по одному місцю в новому складі Асамблеї Республіки отримають партії "Люди-Тварини-Природа" (РАN) та "Livre" ("Вільна"). PAN заявляють, що хочуть змінити цивілізаційну парадигму та переконати громадян, що експлуатувати тварин не можна так само, як і людей. У цій партії звертають увагу на застарілість португальського законодавства у сфері прав тварин. Наприклад, жорстоке поводження з твариною розглядається тільки як замах на майно її власника. PAN пропонує закріпити в Конституції права тварин на життя і добробут, що зробить можливим криміналізувати замахи на їхнє життя чи жорстоке поводження. Окрім того, партія виступає за заборону розважальних закладів з використанням тварин, а поки змін до законів не внесено, боротися за дотримання хоча б наявних норм.

Партія "Livre" виступає за більшість ініціатив, висловлених у програмах інших лівих партій: побудову вже згаданого державного житла, збільшення зарплат, інвестиції у сферу охорони здоров’я та освіти, які б покращили умови в першу чергу для працівників, дотримання принципів Зеленого пакту, боротьба з домашнім насильством та за права тварин.

Автономні регіони Мадейра та Азорські острови провели до Асамблеї Республіки відповідно 3 та 2 депутатів від об'єднання PPD/PSD.CDS-PР, тобто Соціал-демократичної партії та "Демократичного та соціального центру — Народної партії". Остання дотримується правоцентристських поглядів, дуже подібних до соцдемів, а в 2015 році їхній блок "Португалія вперед" зайняв аж 107 місць. Як бачимо, внаслідок поділу блоку, Соціал-демократична партія отримала значно кращі результати на нових виборах і стала головною опозиційною силою Португалії.

Президент Португалії

Голову держави португальці обирають загальним, прямим, таємним голосуванням. Кандидатури мають подати від 7,5 до 15 тисяч виборців, а Президентом може стати будь-який громадянин, що досяг 35 років. Утім, у цій республіці її очільник наділений дуже обмеженими повноваженнями.

Президент Португалії також обіймає посаду Головнокомандувача ЗС, головує в Державній Раді (дорадчий орган) та Вищій Раді національної оборони, призначає та звільняє Прем’єр-міністра. Самостійно очільник країни може встановлювати дату виборів, вводити в силу закони, виконавчі акти, резолюції та декрети, прийняті парламентом чи урядом, виносити питання національного значення на референдум, оголошувати про надзвичайні ситуації, що несуть загрозу республіці, скликати позачергові засідання Асамблеї та нагороджувати громадян відзнаками, згідно із законодавством.

У зовнішній політиці голова держави має свободу дій в акредитації іноземних дипломатичних представників. Навіть призначення португальських послів і надзвичайних представників за кордоном має відбуватись за поданням уряду. Також, після того, як вони були належним чином прийняті, президент ратифікує міжнародні договори.

Набагато більше задач португальський президент виконує з певними обмеженнями. Так, за порадою прем’єра, він призначає чи звільняє членів уряду, а коли прем’єр його попросить, то головує в Раді Міністрів. Тільки порадившись з Державною Радою та Асамблеєю Республіки або законодавчою асамблеєю автономії, президент може розпустити відповідний парламент.

Після консультацій з урядом очільник держави може призначати чи звільняти Президента Ревізійного суду, Генерального прокурора, начальника Генерального штабу Збройних Сил та представників республіки в автономних регіонах.

І лише за пропозицією уряду, після консультації з Державною радою та з дозволу Асамблеї Республіки Президент Португалії може оголосити війну у разі неминучої агресії та укласти мир. Оголошення облогового або надзвичайного стану також вимагає попередньої консультації з урядом і дозволу парламенту.

Що точно налякало б наших президентів, так це норма про те, що Президент республіки навіть не може залишати територію Португалії без згоди Асамблеї Республіки. У цьому немає потреби, якщо голова держави перебуває закордоном транзитом або з неофіційним візитом тривалістю не більше п’яти днів. Однак про такі випадки він повідомляє парламент заздалегідь. Недотримання цих правил веде до автоматичної втрати посади.

Парламентські вибори в Естонії: справжній гендерний баланс

Чинний Президент Португалії — Марселу Ребелу ді Соза.

Йому 73 роки, і він обіймає цю посаду з 2016 року, коли переміг у першому турі з 52% голосів. Тоді він змушений був припинити членство в Соціал-демократичній партії. У січні 2021 за нього віддали голоси 60,7 % виборців. Оскільки це його другий термін поспіль, на наступних виборах ді Соза вже не зможе балотуватись.

У березні 2020, у зв’язку з пандемією COVID-19, він оголосив у країні надзвичайний стан вперше за 46 років демократичного режиму.

Незважаючи на всі кризи, з якими стикається Португалія, які посилились під час пандемії, вона залишається чи не найстабільнішою в політичному плані країною Південної Європи. Крайні праві та ліві партії можуть змінюватися місцями, примножувати в рази свої результати чи втрачати підтримку, але більшість місць в Асамблеї Республіки вже декілька десятиліть розподіляється між соціалістами та соціал-демократами. І хоча в когось наявність соціалістичної монобільшості викликає побоювання, це дозволить державі швидко вийти з "бюджетної" кризи, а на наступних виборах громадяни зможуть оцінити дієвість такого складу парламенту.

Автор: Олексій Воронко

Фото: euronews