Ракетний удар по Одесі: історія виживання і відновлення будинку на Військовому узвозі

У ніч з 22 на 23 липня 2023 року росіяни вдарили по центру Одеси ракетами. Окупанти використали тоді щонайменше п'ять видів ракет всіх типів базування: "Калібри", "Онікси", Х-22 та Іскандер-К, а також застосували балістичні Іскандер-М. Сили протиповітряної оборони спромоглися знищити більшість ракет, але ті що не били завдали руйнувань портовій інфраструктурі, щонайменше шести житловим, в тому числі багатоквартирним будинкам, а на Соборній площі Одеси російська ракета влучила у Спасо-Преображенський собор.

З того часу минув вже понад рік й за відновленням собору спостерігає багато хто - й мерія, і ЮНЕСКО, й навіть уряд Італії. А що ж з менш відомими пам’ятками архітектури -  будинками, в яких на відміну від Собору жили одесити й до яких вони прагнуть повернутись? Саме це й намагався з’ясувати Інтент.

Одним з будинків, у який влучила російська ракета став будинок №18 на Військовому узвозі. На відновлення будинку у лютому 2024 року під час сесії Одеської міської ради виділили 4 мільйони гривень, а невдовзі оголосили тендер на Prozorro, який виграла будівельна компанія "ОдесГоловПостач", запропонувавши відновити будинок за 3 618 278 гривень.

Фото: Федір Ткач

Нагадаємо, саме "ОдесГоловПостач" відомий скандальною історією з ремонтом Київського райсуду, який міськрада прагнула відремонтувати за бюджетні кошти, але через активні протести громадськості змушена була скасувати тендер. За даними сервісу YouControl, компанія зареєстрована у 1998 році. Наразі власником її є Олександр Фрідман. До 3 кварталу 2021 року серед власників ще стояло ім'я Сергія Чаплика, якого ЗМІ пов'язували у 2016 році із компанією ПрАТ "Енерго-будівельна компанія "Союз", що тривалий час оперувала у сфері будівництва електромереж та електричних підстанцій у російській федерації та була зареєстрована в москві у 2007 році.

У 2021 році компанія фігурувала у матеріалі  Центру публічних розслідувань, як один з основних отримувачів дорожніх підрядів від Управління дорожнього господарства (УДГ) Одеської міської ради.

Згідно із проєктною документацією на Прозорро консерваційні роботи, які стосуються даху і фасаду будинку, наразі тривають і мають завершитись до кінця осені поточного року.

Основною цінністю будинку за адресою Військовий узвіз, 18, відомого також як будинок Чижевича є його стиль неоренесанс, прикладів якого в Одесі збереглося не багато, а також, що це єдина робота архітектора Брунса, яка збереглась дотепер. 

Фото: Федір Ткач

Історичні житлові будівлі Одеси здебільшого робили з черепашника (місцевого матеріалу, доволі крихкого). З нього звели й будинок Чижевича. Тож ракетну атаку він не витримав — повністю зруйнувався.

Додаткової історичної цінності споруда набуває за рахунок імені свого першого власника – Осипа Чижевича. Адже громадський діяч і посадовець Осип Чижевич залишив по собі доволі детальні спогади про життя Одеси другої половини XIX століття. 

"Спогади Чижевича — це згадка про народне життя Одеси, тісно пов'язане з власне життям простих громадян. Часто – це критика дій влади, критика така по-доброму, але тим не менш, яка нам дозволяє відтворити реальну історію Одеси, реальний образ, а не офіційний, який тоді мусили писати історики", — зазначив в коментарі Суспільному краєзнавець Тарас Гончарук.

Фото: Федір Ткач

Інтент вирішив поспілкуватись із жителем будинку Федором Ткачем аби дізнатись, як відновлюється будинок та хто допомагає мешканцям повернутись у рідну оселю.

Де ви перебували в день, а точніше в ніч атаки чи пам'ятаєте ви як це було?

Ми були вдома: я, дружина, та молодша донька. Пролунав сигнал повітряної тривоги, це було день близько першої чи другої години ночі, й ми перейшли за дві стіни - ми так робимо завжди коли немає часу вийти у сховище. В нас є паркінг навпроти будинку, який працює як укриття, але не завжди туди побіжиш тим більш, що моя дружина пересувається на милицях, тому ми просто перейшли до спальні. Лиш ми встигли сховатись, як буквально за дві три хвилини почули три дуже гучних вибухи. Потім ми вже дізналися, що то ракети влучили на вулицю Приморську, що під нами й у порт, а далі зловісна тиша й раптом ракета вдарила по нашому будинку. На щастя всі живі, хоча майже всі сусіди були вдома - ніч. Зараз я розповідаю це трохи відсторонено, але тоді дуже було страшно. 

Фото: Федір Ткач

Будинок сильно постраждав?

Звісно житло сильно постраждало в усіх. Двері, вікна в усьому будинку вилетіли. Й ті, що виходили на Військовій узвіз й ті, що виходили на двір - така була вибухова сила, що вони просто повилітали. Вхідні двері, двері там в сарайчиках наших, які є у мешканців. Горище впало, але нас врятувало те, що наш будинок маленький й нібито закопаний у землю - з одного боку в нас земляний вал на якому стоїть Будинок вчених, точніше оцей ресторанчик від будинку вчених. З іншого боку земляний вал, на якому стоїть садочок, а з третього боку земляний вал, на якому стоїть школа №43. Ми так зрозуміли, що земля забрала цю силу удару. Зараз журналісти провели вже розслідування й ми навіть знаємо хто з російських офіцерів мав відношення до цієї атаки, хто  саме натискав на гашетки та кнопки аби запустити ці ракети. Власне до нас прилетів "Онікс" з Криму. Ось така дурна ракета, яка призначена для боротьби з кораблями. Я не знаю куди вони цілили, але не влучили. Усі сусіди жартували, що якби на той час ще стояв пам’ятник Катерині то ракета його б й знесла. Бо траєкторія польоту була така.

Чи зверталися ви до когось по допомогу, аби відновити ваші оселі?

Так мерія повністю компенсувала нові вікна та нові двері усім сусідам, хто звернувся. Ми самі знаходили фірму, яка замінить вікна-двері, надавали в мерію чеки й нам відшкодовували усі затрати. Окрім того, дві європейських фірми за власною ініціативою допомогли. Одна дала 100 євро на постраждалу оселю, інша дала 300 євро. Вони стали першими хто допоміг. Ми зверталися по допомогу у систему єВідновлення й це виявилась єдина структура, яка ніяк не працює. Принаймні в нашому випадку. Жодної реакції на нас не було, а все інше спрацювало.

Фото: Федір Ткач

Де ви живете зараз та чи допомагала вам міська влада з тимчасовим житлом?

Ми повернулися в наш будинок. Зробили там ремонт власними зусиллями, разом з сусідами, бо в нас ОСББ за свій кошт. На першу зиму, ось ця зима що була з 2023 на 2024 рік ми закрили будівлю найпростішим дахом, а навесні вже прийшли до нас представники фірми, яка проводить відновлювальні роботи й вони на сьогодні перший етап завершили - вони відновили стіни й зробили покрівлю. Тобто найпростіші роботи. Річ у тім, що наш будинок - це пам’ятка архітектури тож планується відновити його фасад та інші історичні елементи. Утім зараз про це не йдеться роблять першочерговий найпростіший ремонт. Зараз ми тут живемо самі. Ніхто з сусідів поки більше не повернувся. Щодо тимчасового житла, то ми переїхали до родичів - в нас була можливість, а тим сусідам, в кого такої можливості не було надали житло. Наприклад, сусідка наша живе досі у гуртожитку, бо вона не може зараз повернутись. В неї немає коштів зробити, якийсь ремонт у квартирі. Ми ж вирішили повернутись, бо в нас багато пов’язано з роботою з містом проживання саме в центрі. До того ж наша квартира найменше постраждала тому ми змогли відновитися так швидко. 

Фото: Федір Ткач

А взагалі є якісь відомості про те коли завершать відновлення будинку?

Поки все розпливчате. Нам сказали, що запланований наступний етап відновлення будинку - внутрішні роботи. Там багато таких робіт, я так розумію. Ми чекаємо. Перший етап ми також довго чекали, але слава Богу дочекалися. У нас в одних сусідів після удару була фактично яма замість квартири, а зараз там стіни, вікна, тобто можна повертатись й робити якийсь ремонт там і жити. Тож я вважаю, що ми ще в кращому становищі ніж інші люди, що постраждали від тих клятих москальських ракет.

Ми створили цей матеріал як учасники мережі "Вікно Відновлення". Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Кирило Бойко