Війна підштовхнула скоріше все оцифровувати: як одеські музеї зберігають культурну спадщину

В Одесі Археологічний музей, Музей західного і східного мистецтва, а також Національний художній музей почали оцифровувати свої архіви та предмети культурної спадщини ще до повномасштабного вторгнення. Але саме війна змусила їх пришвидшити свою роботу, зробити свої колекції, які евакуювали до більш безпечних місць, доступними українцям і світові. 

Адже контент після оцифрування експонатів може бути корисним не лише для внутрішнього користування музею, але й бути представленим для всіх. Окрім історичної довідки, в цифровому форматі зберігається інформація про артефакт, в якому він вигляді, тощо.

Як музейники використовують можливість відновлення культурної спадщини та роблять віртуальні експозиції - в матеріалі Інтента.

Студентів залучили оцифровувати фонди

Одеський археологічний музей. Фото: Інтент

Музей з початку війни був зачинений, але планує своє відкриття в серпні цього року. Це буде виставка "Зміїний: острів, що боронять боги", де відвідувачам покажуть артефакти, знайдені на острові.

Артефакти, знайдені на Зміїному тепер вже на марках. Фото: Інтент

"Це наш перший проєкт з початку повномасштабного вторгнення — ми дуже скучили та незабаром розкажемо більше. Цей проєкт відбувається за підтримки фонду "Партнерство за сильну Україну", який фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції, та за менторства Одеського національного художнього музею", - повідомили в установі. 

Там зазначили, що науковці давно пов'язані зі Зміїним: працівники музею проводили на острові численні експедиції та навіть перші в незалежній Україні підводні розкопки.

В рамках виставкового проєкту музей разом з "Укрпоштою" випустив дев'ять марок, на яких зібрані зображення античних артефактів. Ці знахідки допомагають краще зрозуміти життя і культуру давніх народів, що населяли південь України. Також на виставці планують показати 3D зображення деяких музейних експонатів.

В.о. завідувачки відділу наукової обробки та зберігання фондів Марія Лобанова. Фото: Інтент

"Люди зможуть переглянути онлайн виставку. Деякі предмети знаходяться в безпечному місці, деякі небезпечно виставляти, вони дуже цінні, тому ми пропонуємо все подивитися у 3D форматі та описі. Якраз на марках у нас фотографії, які ми робили, оцифровуючи речі музею", - пояснила докторка філософії, в.о. завідувачки відділу наукової обробки та зберігання фондів Марія Лобанова.

Студенти на практиці допомагають музею оцифровувати картки. Фото: Інтент

Наразі оцифровано приблизно 25 тисяч предметів. Музей співпрацює з ЮНЕСКО та іншими фондами, намагаючись отримати об'єм пам'яті для зберігання цифрової інформації. 

Студенти на практиці допомагають музею оцифровувати картки. Фото: Інтент

Зазначимо, що установа має експонати навіть з Єгипту, це єдина Єгипетська колекція на півдні країни. І саме збереженням цієї колекції стурбовані в ЮНЕСКО.

Фото: Museum for Change

Зараз в музеї подалися на американський грант з 3D оцифрування, щоб показати найяскравіші експонати. 

Фото: Museum for Change

Нагадаємо, що громадська організація Museum for Change за підтримки ЮНЕСКО організувала в минулому році фотофіксацію експонатів Одеського археологічного музею. Спеціалісти відзняли колекцію скла, знайденого в античних містах Північного Причорномор'я та посуд Трипільської культури. 

Фото: Museum for Change

"Під час повномасштабної війни дуже важливо максимально вичерпно зберегти інформацію про колекції нашого музею, у яких є статус національного надбання. Фотографуючи наші артефакти, ми зберігаємо світлини у декількох форматах, у тому числі RAW, для можливості подальшої ідентифікації наших речей у разі надзвичайної ситуації. Під час цього проєкту ми сконцентрували увагу на колекціях з унікальних пам’яток Одещини та Півдня України", — зазначила Лобанова.

Фото: Museum for Change

За її словами, саме війна прискорила процес оцифрування: "Цифровізація – це не один великий проект. Це низка маленьких проектів, над якими ми працювали в рамках наукових тем нашого музею ще до війни. Тобто ми розуміли, що в сучасному світі простіше йде звіряння, обробка матеріалів, коли ми маємо електронну базу даних. Проблема була в тому, що в нас не було відповідного обладнання, яке дозволяло б це робити швидко. Мало співробітників. Коли почалася повномасштабна війна, це стало проводитися куди інтенсивніше, тому що ми хотіли максимально швидко та якісно задокументувати наші колекції. І ми досі працюємо", - каже вона.

Цифровізація фотоплівок з архівних роскопок. Фото: Інтент

Нагадаємо, що у вересні 2023 року внаслідок тривалих обстрілів рф на стелі Одеського археологічного музею утворились тріщини, конструкція яких не витримала і частково обвалилась. 20 липня після нічної атаки росіян в музеї були пошкоджені вікна та двері. 

"Раніше ми знімали на звичайні фотоапарати, зараз із фотографом ми можемо зняти у спецфоматі, який зберігає максимальну кількість метаданих і цей формат використовується у міжнародних судах, – пояснила Лобанова. - Тобто, якщо щось станеться неприємне – ми зможемо довести, що це наш артефакт".

Фотограф оцифровує артефакти музею. Фото: Інтент

Зараз відбувається музейна практика і студенти сканують старі плівки з архівних розкопок. У музеї цим займається три співробітники і звичайно їх сил на цифровізацію не вистачає. Науковці сподіваються, що оброблена інформація переросте в офлайн та онлайн виставки і люди зможуть це побачити на власні очі.

Блекаути тормозять оцифрування 

Одеський музей західного і східного мистецтва. Фото: Інтент

Одеський музей західного і східного мистецтва відзначив своє сторіччя 8 червня 2024 року. На початок свого існування колекція музею формувалась з невеликих приватних зборів. Наразі музей володіє численними творами живопису, скульптури, графіки, декоративно-ужиткового мистецтва з різних куточків світу. Це шедеври європейських майстрів XVI-XX століть, включаючи роботи таких художників, як Франс Хальс, Шарль Коте, Караваджо, Алессандро Маньяско, Франческо Граначчі, Бернардо Строцці, Пʼєр Міньяра. Окрім європейського мистецтва, музей має колекцію східного мистецтва, що включає експонати з Китаю, Японії, Індії та інших країн. Це унікальні зразки китайської порцеляни, японської гравюри, індійських мініатюр.

Спецпогашення поштової марки, випущеної Укрпоштою до 100-річчя музею. Фото: Одеський музей західного і східного мистецтва

Колекція, яка на початок війни була частково евакуювана, зараз їздить у Німеччину та Австрію. А що таке цифровізація там знають за часів, коли запустили онлайн 3D-тур.

Фото з 3D-туру Інтенту надав музей

"Самий перший 3D тур музеєм в нас розробили ще 10-11 років тому і ми були першою культуроною інституцією Одеси, де подібне відбулося", - розповідає спеціалістка з маркетингу та комунікацій Одеського музею західного і східного мистецтва Юлія Ткачук.

В музеї є книжкові сканери та 3D сканер. Наразі там ведуть роботи з оцифрування експонатів. Колекція нараховує понад 10 000 предметів. 

Фото: Суспільне

За словами Ткачук, колекцію сканують, фотографують, у кожного артефакта є свій номер: "В нас є сайт, проте на жаль там проходять технічні роботи з початку повномасштабного вторгнення. Це питання не можемо поки що вирішити. Там є наша колекція, де можна знайти і картини, і скульптури, і декоративно-вжиткові речі. Там є їхня історія, анотація. Також є гіди по музею – українською та англійською мовами".

Незважаючи на те, що сайт зараз тимчасово не працює, існує фб-сторінка, Інстаграм та тг-канал, де музей показує свої колекції. 

"Війна підштовхує до пошуку нових засобів комунікації. Соцмережі рятують. Часто люди просять надіслати якусь роботу – ми надсилаємо. В якісній цифровій фотографії, з усіма анотаціями, з нашою дослідницькою статтею. Також питають фотокартки з наших залів з ностальгією", - каже Ткачук. 

Фото експонатів Інтенту надав музей 

Зараз музей займається збіркою матеріалів до конференції у цифровому форматі. Процесом керує заступниця директора з наукової роботи Ірина Глєбова. Нагадаємо, що саме вона здобула засновану у 1989 році престижну італійську премію "Золоте яблуко". Премія присуджується жінкам усього світу за особливі здобутки в професії. 

"Це нова для нас діяльність. Це буде збірка матеріалів до конференції, які ми випустимо у цифровому форматі. Проте роботи та дослідження наших співробітників постійно публікують наукові та мистецтвознавчі онлайн-журнали не тільки України, а й інших країн світу", - каже комунікаційниця музею.

В майбутньому планується випустити каталоги музею в цифровому форматі. "Це дуже кропітка та довга підготовка, а також сама робота зі створення. Для цього треба ще багато часу", - пояснила Юлія.

На наше питання, що заважає цифровізації музею, Ткачук відповіла, що більше всього це відсутність електроенергії: "На генераторах довго не попрацюєш. Коли немає світла то немає інтернету, це затримає нашу роботу".

Нагадаємо, що музей зазнав ушкоджень під час обстрілу рф 20 липня 2023 року.

Показати те, що ніхто не бачив

Одеський національний художній музей. Фото: Інтент

"Одеський національний художній музей створений 1899 року з ініціативи  тодішнього одеського міського голови, мецената і колекціонера Григорія Маразлі. Музей володіє визначною колекцією предметів мистецтва і розташований у центрі Одеси, старовинному палаці. Своєрідне відродження ОХМ як важливої культурної точки на карті міста та країни почалося 2017 року, коли його очолив художник Олександр Ройтбурд (1961-2021). 2021 року музей отримав статус національного. Незважаючи на значне скорочення фінансування, штату співробітників та пошкодження будівлі від атаки російської ракети, музей продовжує виставкову, наукову та освітню діяльність під час повномасштабної війни", - зазначається на сайті міста. 

В лютому 2023 року музей повідомив про публікацію наукового архіву у цифровому вигляді на спеціальній мультимедійній онлайн-платформі українською та англійською мовами. 

Оцифровані матеріали з архіву. Фото: Інтент

Співробітники музею описали та оцифрували важливі документи з історії музею, фотографії, експозиційні плани та афіші, статті, матеріали про видатних працівників, мультимедійні матеріали про художників та мистецьке життя Одеси різних епох — загалом понад 5400 файлів з більш ніж 30 музейних фондів. 

"Традиційно наукові архіви українських музеїв мають закритий режим доступу, який складно подолати навіть вченим. Ми раді долучитися до небагатьох українських колег, що змінили цю практику, і стати відкритими не тільки для дослідників, але й для широкого загалу. Особливо важливо оцифровувати та публікувати архівні матеріали під час війни, коли фізичні носії інформації знаходяться під загрозою знищення. Це також важливий крок для відкритості та доступності історичних досліджень, зокрема в рамках деколонізаційного дискурсу", — наголошує колишній голова наукового відділу музею Кирило Ліпатов.

Серед представлених на платформі матеріалів: колекція скляних фотонегативів 1910-1950-х років; невідомі твори, фото та відео, рукописи, документація мистецьких подій художника Олександра Ройтбурда; документальні матеріали про зміни музейних експозицій протягом різних епох; нові персональні фонди. 

Реалізація проєкту стала можливою завдяки фінансуванню зі Стабілізаційного фонду культури та освіти 2022 року Федерального міністерства закордонних справ Німеччини та Goethe-Institut  — ініціативи для підтримки культурних та освітніх організацій, що постраждали від війни проти України.

Зараз завдяки фінансуванню з Надзвичайного фонду спадщини ЮНЕСКО планується оцифрувати 3000 карток музею, повідомляє ГО Museum for Change. Наукові співробітники щодня переносять інформацію про твори мистецтва в цифровий каталог, щоби вберегти її від фізичного знищення. 

Фото: Museum for Change

"Ми продовжуємо процес оцифрування нашої колекції, який розпочали весною 2022 року. Для музейної команди це не тільки питання нового формату збереження інформації, але й створення умов, за яких закордонні та українські дослідники можуть ознайомитися з нашою колекцією. В цьому проєкті хотіли зафіксувати не тільки найяскравіші роботи та ті, що були представлені в експозиції, але і роботи, які ми довгий час не експонували", — каже керівник науково-просвітницького відділу Володимир Дамаскін.

Фото: Museum for Change

Зазначимо, що Центр цифровізації музеїв (Львів) також допомагає Одеському художньому музею оцифровувати колекції та автоматизувати процеси за міжнародними стандартами. 

Нагадаємо, в ніч проти 6 листопада 2023 року, майже в День народження музею (виповнилось 124 роки), російська ракета влучила в асфальт біля установи. Найбільше музей постраждав у тих місцях, де колись були вікна і які лагодили від попереднього ракетного удару.

Одеський художній музей після "привітання" від росіян. Фото: Інтент

"Приблизно половина залів музею була пошкоджена, пошкоджені стеля та стіни", – казала тоді керівниця музею Катерина Кулай. 

Одеський художній музей після "привітання" від росіян. Фото: Інтент

В 2022 році за чотири дні до російського вторгнення ОХМ провів захід, запропонувавши відвідувачам безкоштовно прийти до музею. "Наукові дослідження стверджують – відвідування музею заспокоює та допомагає впоратися зі стресом" - таким був тоді анонс. Зараз музеї, які займаються відновленням культурних фондів, заспокоюють і себе, і поцінювачів мистецтва, роблячи українську спадщину доступною українцям і світові.

Ми створили цей матеріал як учасники мережі "Вікно Відновлення". Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win. 

Ната Чернецька