11 вересня 2021 р. 20:12

Що буде з «Конярством України» після штучного банкрутства

Що буде з «Конярством України» після штучного банкрутства

«Конярство України» – одне з найбільших державних підприємств країни з десятками тисяч гектарів землі. Воно знаходиться у процедурі банкрутства, і борги продовжують зростати. Розрахуватися з кредиторами підприємство буде землею. Правоохоронці вважають, що підприємство навмисно загнали у штучні борги. Як і чому це сталося, розбирався Центр публічних розслідувань.

СБУ каже, банкрутство – фіктивне

В серпні 2020 Служба безпеки України повідомила (не називаючи підприємства), що виявила механізм доведення до фіктивного банкрутства «одного із найбільших державних підприємств у сфері тваринництва із розгалуженою мережею регіональних філій».

«Внаслідок оборудки зловмисники планували заволодіти 14 цілісними майновими комплексами». Зазначимо, що розпорядженням Кабміну Миколи Азарова від 1 грудня 2010 р. №2305-Р було передбачено приєднання до ДП «Конярство України» 18 державних підприємств, але сьогодні підрозділів – 14. У складі «Конярства України» колись самостійні державні кінні заводи стали філіями.

Перед деякою комерційною структурою, повідомляють правоохоронці, був штучно сформований борг у понад 60 мільйонів гривень. І погашення цього фіктивного боргу агрофірма вимагала за рахунок майна ДП. Та найцікавіший абзац повідомлення – той, де йдеться про часові рамки й механізм доведення до банкрутства:

«…протягом 2018-2019 років керівництво держпідприємства підписало кілька десятків завідомо збиткових договорів із підконтрольною їм агрофірмою. Посадовці сприяли укладанню контрактів про надання господарських послуг та закупівлю сільгосппродукції за завищеним цінами».

Правоохоронці провели 18 обшуків за місцями проживання та в офісах фігурантів провадження в Харківській, Кіровоградській, Полтавській, Одеській, Луганській, Київській областях та у столиці, повідомила СБУ. Вилучено бухгалтерську документацію, чорнові записи та інші докази протиправної діяльності.

Головним активом ДП «Конярство України» є земля – за різними оцінками, від 40 тисяч до 56 тисяч гектарів. Отримати її в порядку компенсації за борги – велика спокуса.

Але є одне «але». Справу про банкрутство ДП порушено ще у 2015 році!

Хто збанкрутував «Конярство України»?

Що ж відбулося у 2018-2019 роках? Згідно з даними аналітичної системи YouControl, у 2018 та 2019 керівником ДП «Конярство України» був Олександр Войний.

До призначення очільником ДП «Конярство України» він обіймав посаду директора одного з підрозділів підприємства – філії «Запорізький кінний завод №86» ДП «Конярство України». І туди ж повернувся після звільнення.

Звинувачення на адресу Войного висловлював іще в лютому 2020 наступний в.о. директора ДП «Конярство України» Костянтин Зінченко. За його словами, «підприємства-партнери, такі як «Олімпіас Груп», ТОВ «Сталь», завищували ціни за свою роботу та занижували врожайність по продукції. Таким чином, (філії ДП «Конярство України», – Ред.) «Дніпропетровський кінний завод» і «Запорізький кінний завод» заходили в кредиторські заборгованості на мільйонні суми… зараз уже перевіркою аудиторської служби виявлено розтрату і завищення та кредиторської заборгованості на 150 млн грн. Окрім того, Зінченко повідомляв, що один із засновників «Олімпіас Груп» - родич екскерівника філії «Запорізький кінний завод ДП «Конярство України» та екскерівника ДП «Конярство України» Олександра Войного.

Відповідно до аналітичної системи YouControl, засновником та бенефіціаром ТОВ «Олімпіас Груп» на той час був Сергій Войний.

ТОВ «Олімпіас Груп» у 2020 переписали на кіпрський офшор, але у 2017-20 роках її засновником і кінцевим бенефіціаром був Сергій Войний

І при тому це ТОВ увійшло до п’ятірки юридичних осіб, які ініціювали банкрутство держпідприємство ще у 2015 році. «Олімпіас Груп» заявило найбільшу суму заборгованості перед ним з боку «Конярства України» – 85 мільйонів гривень. Про це свідчать дані з Повної інформаційної довідки Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство.

Підприємство ймовірного родича директора ДП було ініціатором (одним із) банкрутства «Конярства України». Фрагмент Повної інформаційної довідки з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство

Вважати, що Войний на посаді керівника «Конярства України» потурав «дружнім» агрофірмам, змушують не лише звинувачення його наступника, Костянтина Зінченка. У відкритому доступі на сайті Держаудитслужби є звіт про стан справ у Філії «Запорізький кінний завод №86», що її очолював Войний до підвищення в керівники Держпідприємства і після звільнення з тієї посади.

Далі буде трохи подробиць із звіту про держфінаудит запорізької філії. 

Звідки бралися борги у «Конярства України»?

Держфінаудит філії «Запорізький кінний завод №86» охоплював два роки – з 1 жовтня 2017 до 30 вересня 2019. За цей час заборгованість філії перед агрофірмою родича Олександра Войного, ТОВ «Олімпіас Груп», зросла майже на 16 мільйонів гривень, і склала понад 25 мільйонів.

Аудитори, до речі, звертають увагу, що кінцевий бенефіціарний власник «Олімпіас Груп» має таке саме прізвище, як і директор Філії.

Також аудитори зазначають, що сягнула 24 мільйонів заборгованість Філії «Запорізький кінний завод №86» перед ТОВ «Агрогрупа Деметра». Це іще один ініціатор банкрутства ДП «Конярство України», як видно зі скріншоту із Комітетом кредиторів, наведеному вище. З «Агрогрупою Деметра» Філія під проводом Войного співпрацювала і до його підвищення до в.о. директора усього ДП, і після, все глибше занурюючись у борги.

Механізм утворення цих боргів детально описаний у звіті. У філії є земля в постійному користуванні. Здати в оренду її не можна, а обробляти повністю власними силами філія не в змозі. Керівник філії підписує угоду з приватною агрофірмою. Та обробляє землю і отримує за це гроші від філії. Потім приватна агрофірма купує у держпідприємства в особі філії врожай, який сама виростила. В цьому кругообігу грошей виходило так, що філія ще й лишалася винна грошей партнерам, пишуть держаудитори.

Філія майже не розпоряджалася коштами, що надходили від реалізації врожаю, оскільки їх одразу виплачували за виконання сільгоспробіт

Тобто агрофірма авансом платила за майбутній врожай, а філія одразу виплачувала їй ці гроші за обробку землі. Фірма надавала зворотну допомогу – а потім філія повертала її рештою грошей за залишок врожаю.

Водночас, згідно з аудитом, урожайність на ланах філії була на 30-40% нібито нижчою, ніж у інших господарствах району. Та скільки насправді приватні аграрії збирали врожаю, невідомо: філія не зважувала вантажівки «партнерів» на виході! На додаток ціни, за якими зерно й технічні культури купували ці «підприємства-партнери», були також значно нижчими від середніх по області.

Що відбувалося на Луганщині?

ЦПР спробував довідатися про стан справ у філіях-кінних заводах Луганської області: Деркульському, Лимарівському, Новоолександрівському та Стрілецькому.

У Луганській обласній держадміністрації нам пояснили, що до управління філіями-кінними заводами влада на місцях стосунку не має – ними керує безпосередньо Державне підприємство «Конярство України». У Головному управлінні нацполіції в Луганській області, так само як і в Управлінні СБУ в Донецькій і Луганських областях, відмовилися від коментарів, повідомивши, що справу про доведення до фіктивного банкрутства «Конярства України» розслідують у Києві.

До кожної з філій ДП «Конярство України» на Луганщині редакція направила запити на публічну інформацію. Ми хотіли дізнатися про поголів’я коней на заводах, про кількість землі, що знаходиться у постійному користуванні філій. А також про те, хто й на яких умовах цю землю обробляє, і чи є філії наразі прибутковими.

Відповідь філії «Лимарівський кінний завод №61» майже дослівно співпадає з іншими трьома листами

В усіх чотирьох філіях редакція отримала відмови. Керівники пояснили, що надати відповіді не можуть, адже розпорядниками такої інформації є не вони, а керівництво Держпідприємства «Конярство України», до якого нам порадили звернутися.

Завдання виявилося нелегким, адже сайту в одного з найбільших державних підприємств немає. «Конярство України» втратило своє доменне ім’я, і тепер за адресою його колишнього сайту konukr.com.ua – інтернет-казино. Відповідно, і листи на e-mail info@konukr.com.ua не дійдуть до адресата.

 

Телефони, які знаходилися через системи пошуку бізнес-інформації не відповідають. Тиша навіть за номером, зазначеним у звіті про фінансовий стан підприємства станом на 1 січня 2021 на сайті Мінекономіки (воно нині курує ДП «Конярство України»). Наявна лише поштова адреса, та, надіславши за нею листа, ми не мали можливості пересвідчитися, чи його хтось отримав.

Директор ДП «Конярство України» Євген Веретюк при спробі поговорити сказав, що розмовляти зараз не може та пообіцяв перетелефонувати. Попри наші подальші намагання, поспілкуватися з ним так і не вийшло: трубку він не брав.

Хто такий Веретюк і до чого тут Азаров

Виконуючим обов’язки директора ДП «Конярство України» Євген Веретюк був призначений у середині липня 2020. З 2012 року Веретюк обіймав посаду гендиректора ПАТ «ВКП «Металіст», зареєстрованого в тимчасово окупованому місті Макіївка. Він значився керівником підприємства на окупованій території станом ще й на початок 2018 року, згідно з останніми відомостями, наданими цим акціонерним товариством Агентству з розвитку інфраструктури фондового ринку України (АРІФРУ), і, як повідомляє YouControl, посідає її досі.

Останні відомості, подані до АРІФРУ: Євген Веретюк призначений гендиректором на підприємстві, що працює на тимчасово окупованій території в 2018

За даними аналітичної системи YouControl, в.о. директора ДП «Конярство України», посідає посаду до теперішнього часу

При цьому Веретюк лишався на окупованій території й особисто керував запуском заводу з виробництва труб «Металіст» у 2016 році, про що свідчать як фото з «посадовцями республіки», так і відеосюжети на пропагандистських ТБ-каналах угруповання «ДНР».

Гендиректор заводу «Металіст» Євген Веретюк (крайній ліворуч) та «міністр доходів і зборів ДНР» Олександр Тимофеєв на прізвисько «Ташкент» (крайній праворуч, на передньому плані) під час запуску заводу. Скріншот із репортажу пропагандистського телеканалу угруповання «ДНР» «Юніон»

Окрім того, Веретюк був помічником народного депутата Олексія Азарова, сина тодішнього прем’єр-міністра Миколи Азарова. 

Тож у численних публікаціях на «антикорупційних» сайтах стала поширюватися інформація, ніби призначення Євгена Веретюка лобіював наближений до Азарова «донецький» Костянтин Згара, якого в тих статтях називали «конюхом Януковича». (Наприклад, на сайтах «Правдошукач»«Антикор»«Стопкор».)

І от майже водночас із призначенням Веретюка у директорське крісло «Конярства України» почалися обшуки правоохоронців у філіях ДП. Можна було б припустити, що такі рішучі дії зупинять падіння держпідприємства у боргову прірву. Але ні.

У Звіті про фінансові результати ДП за 2020 рік на сайті Мінекономіки йдеться, що чистий фінансовий результат підприємства – збиток у 92,3 мільйони гривень. Для порівняння: у попередньому 2019 році збиток був на 55 мільйонів менший, – 37,3 млн грн.

Шкура майже вбитого ведмедя

Справу про банкрутство ДП «Конярство України» порушено в 2015, та судові перипетії тривають досі. Однак банкрутом держпідприємство ще не визнане. Отже існує теоретична можливість, що кредитоспроможність його буде відновлена, а філії-конезаводи будуть збережені.

Однак сьогодні все вказує на те, що керівництво ДП або не спроможне вивести підприємство на прибуткову роботу, або просто не зацікавлене в порятунку «Конярства України». У ЗМІ неодноразово висловлювалася думка, що об’єднання урядом Миколи Азарова прибуткових кінних заводів у єдине держпідприємство було вчинене для подальшого банкрутства їх всіх одним махом. І заволодіння колосальним земельним фондом у понад 40 тисяч гектарів.

У звіті про держфінаудит запорізької філії, яка приносила збитки на десятки мільйонів гривень, аудитори пишуть (стор. 14): «Філію було створено на базі Державного підприємства «Запорізький кінний завод №86» (надалі – ДП «ЗКЗ №86»), яке перед реорганізацією працювало прибутково. Так, результатом діяльності ДП «ЗКЗ №86» у 2008 році 2 млн 401 тис. грн, у 2009 – 3 млн 24 тис. грн, за І півріччя 2010 року – 682 тис. грн».

Тепер же ДП «Конярство України» працює зі збитками: 37,3 млн у 2019, 92,3 млн у 2020. І, можливо, фінансовий результат 2021 року буде ще гіршим.

Зв’язок теперішнього в.о. керівника ДП «Конярство України» Євгена Веретюка з родиною Азарових у поєднанні з різким зростанням збитків ДП може вказувати на те, що підприємство продовжують вести до остаточного знищення.

Автор: Олександр Бєлокобильський 

Матеріал підготовлено в рамках роботи Центру публічних розслідувань

Поділитися