Коли регіони говорять разом: підсумки Форуму громадських організацій ^{Реклама}

Громадський сектор в Україні переживає етап дорослішання. Повномасштабна війна, євроінтеграційний курс та зростаючі запити з боку громад і міжнародних партнерів змусили громадські організації по-новому подивитися на власну роль. Якщо раніше багато ініціатив працювали локально й автономно, то сьогодні дедалі очевиднішою стає потреба в координації, спільному представленні інтересів та консолідації ресурсів.

Саме в цьому контексті наприкінці 2025 року з’явилася ідея створення Всеукраїнської асоціації регіональних громадських організацій — платформи, яка має об’єднати активні організації з різних областей, посилити їхній голос і створити умови для системної взаємодії на національному та міжнародному рівнях.

Форум у Львові як точка відліку

Поштовхом до формування асоціації став Форум регіональних асоціацій громадських організацій, що відбувся у Львові наприкінці листопада 2025 року. Захід був ініційований спілкою "Громадські ініціативи України" за підтримки Національного фонду демократії та у партнерстві з порталом "Громадський простір".

ФОТО: Громадські ініціативи України

Форум зібрав понад сотню учасників з різних регіонів України. До обговорення долучилися представники Чернігівської, Чернівецької, Кіровоградської, Полтавської, Запорізької та Одеської областей - регіонів із різним досвідом, контекстами й викликами, але зі схожими потребами у розвитку громадського сектору.

Ключовим результатом Форуму стало підписання меморандуму про наміри створення Всеукраїнської асоціації регіональних громадських організацій. Положення документа активно обговорювалися, уточнювалися й залишаються відкритими для доєднання нових регіонів.

Одещина: ініціатива з регіону

Однією з найактивніших на Форумі стала делегація з Одеської області. До неї увійшли представники десяти громадських організацій, які вже мають досвід співпраці та спільних обговорень на регіональному рівні.

ФОТО: Громадські ініціативи України

Зокрема, від Одещини участь у Форумі взяли громадські організації: "Зацікавлені", "Гарний настрій", простір "Вільна", "Ф1", "Академія молодіжного лідерства" (Чорноморськ), "Козацтво запорізьке", "Безпечний лан", "Міжнародний інтеграційний рух", "ДЦМ "ДОБРО", "Змістом", "ДСЦ Мауглі" та Молодіжна рада при Знам’янській сільській раді.

Для Одещини участь у Форумі не обмежилася обміном думками. Саме після нього остаточно сформувалося розуміння необхідності створення обласної асоціації громадських організацій  як першого кроку до включення регіону у всеукраїнську мережу.

"Для мене і для нашої організації це, передусім, можливість. Я переконана, що завдяки таким спілкам і об’єднанням асоціацій ми зможемо значно ефективніше реалізовувати свої ініціативи на місцевому рівні. Як організація, що працює у сфері превенції гендерно зумовленого насильства, ми зосереджуємо увагу на роботі з жінками та молоддю. У майбутньому плануємо розвивати проєкти превенції ГЗН серед молоді в громадах Одеського району. Такі можливості відкривають шлях і до національного, і до міжнародного рівня, адже питання захисту прав людини та підтримки вразливих груп є актуальними в усьому світі", — розповіла Інтенту менеджерка проєктів ГО "Ф1" Ірина Клевцевич.

Ірина Клевцевич. ФОТО: Громадські ініціативи України

Учасники ініціативної групи наголошують: в області зареєстровані тисячі громадських організацій, але реально активними є значно менше. При цьому навіть серед тих, хто працює, часто бракує координації, обміну досвідом та доступу до менторської підтримки.

Інструкція до того, як долучитися до Асоціації ОГС Одещини доступна за посиланням.

Навіщо асоціація громадському сектору

Створення асоціації розглядається не як ще одна організація, присутність якої в громадському секторі буде чисто формальним, а як інструмент. Передусім - для посилення спроможності громадського сектору.

Об’єднання дозволяє:

• представляти інтереси регіональних ГО на національному та міжнародному рівнях;

• формувати спільну позицію у діалозі з владою, донорами та європейськими партнерами;

• створювати умови для менторства молодих організацій;

• спрощувати партнерство і реалізацію спільних проєктів;

• виходити за межі обласних центрів і працювати з віддаленими громадами.

Особливо важливою ця модель є для молодих і невеликих організацій, яким складно самостійно виходити на національний або міжнародний рівень. В межах асоціації вони отримують доступ до досвіду, контактів і підтримки більш спроможних партнерів.

ФОТО: Громадські ініціативи України

Окремий акцент - на роботі з громадами Одеської області. За межами Одеси залишаються десятки громад, де є активні люди й потреба у громадських ініціативах, але бракує ресурсів, знань і комунікації.

Асоціація має стати каналом, через який можливості - освітні, проєктні, грантові - доходять до таких громад. Йдеться не лише про фінансування, а й про розвиток молодіжних ініціатив, роботу з вразливими групами, превенцію насильства, соціальну згуртованість.

Інституційний вимір: як асоціація змінює правила гри

Одна з ключових відмінностей асоціацій від окремих організацій - інституційна сталість. Йдеться не лише про формальну реєстрацію, а про появу зрозумілих правил взаємодії всередині громадського сектору. Саме цього сьогодні бракує багатьом регіональним ініціативам.

Учасники Форуму неодноразово наголошували: асоціація має стати простором, де великі й малі організації не конкурують між собою за увагу донорів, а доповнюють одна одну. Для цього передбачаються прозорі механізми ухвалення рішень, ротаційне представництво та спільне формування порядку денного.

ФОТО: Громадські ініціативи України

Важливим елементом також є адвокація. Коли громадські організації звертаються до органів влади поодинці, їхній голос часто губиться. Натомість асоціація може виступати консолідованим представником регіону, у діалозі з міністерствами, профільними відомствами та міжнародними партнерами.

Європейський контекст і міжнародні партнери

Окремий блок дискусій на Форумі був присвячений європейському досвіду. Учасники мали змогу ознайомитися з прикладами багаторічної роботи асоціацій громадських організацій у країнах ЄС, зокрема в Польщі, де подібні об’єднання формувалися десятиліттями.

"Для мене особливо значущим відкриттям під час форуму був досвід регіональних асоціацій Польщі. Як було організовано розподілене лідерство - правління польських асоціацій складається з членів, а керуюча і проєктна команда асоціації - з найманих працівників. Тоді нема "перетягування влади" на кілька найактивніших організацій і команда працює на всю асоціацію. 

Польські асоціації організовували регулярні зустрічі членів асоціації в невеликих містечках і селах - це допомагає підняти видимість регіональних ОГС та показують залученість всього регіону, а не тільки 1 великого обласного міста. 

При цьому польські асоціації йшли до справжнього впливу на країну 20 років, і зараз мають представників у всіх комісіях і органах, які суттєво впливають на розвиток країни.

Нам ще довго йти до такого впливу, але це буде цікавий шлях", - поділилась своїми думками виконавча директорка ГО "Змістом" Ольга Константінова.

Ольга Константінова. ФОТО: Громадські ініціативи України

Для міжнародних донорів та інституцій асоціації є зрозумілим і надійним партнером. Вони спрощують комунікацію, дозволяють оцінити спроможність цілого регіону та забезпечують прозорість використання ресурсів. У цьому сенсі створення Всеукраїнської асоціації напряму пов’язане з євроінтеграційним курсом України.

Роль регіонів у загальнонаціональному процесі

Попри різний досвід і контексти, представники регіонів, які долучилися до Форуму, говорили про схожі виклики. Це нестача стабільного фінансування, відсутність системного менторства, складнощі у взаємодії з органами влади та низька видимість регіональних ініціатив на національному рівні.

ФОТО: Громадські ініціативи України

Саме тому модель асоціації будується "знизу вгору": від локальних об’єднань в областях до всеукраїнської платформи. Такий підхід дозволяє зберегти регіональну специфіку й водночас сформувати спільне бачення розвитку громадянського суспільства.

Для людей роль громадського сектору не завжди очевидна. Формально в державі є три гілки влади, є медіа, які часто називають "четвертою владою", але поруч із ними постійно працює ще одна важлива складова - громадянське суспільство. Воно не лише існує, а й регулярно доводить свою ефективність, особливо в кризових ситуаціях. Простою мовою громадський сектор можна порівняти з імунною системою організму: він швидко реагує на проблеми, закриває гострі потреби, тестує рішення. Водночас його завдання - не підміняти собою державу, а передавати напрацьовані механізми органам місцевого самоврядування та інституціям, які мають забезпечувати сталі рішення.

До 2022 року залученість людей до системної громадської діяльності в Україні залишалася низькою. Повномасштабна війна змінила цю ситуацію, але переважно за рахунок волонтерських ініціатив і разових форм участі. Українці охоче донатять або допомагають у конкретних ситуаціях, однак постійна громадська робота для багатьох досі залишається додатковою активністю - поряд з основною роботою та повсякденним життям. Це створює виклик для розвитку громадського сектору як сталої системи.

"Наші організації об’єднує спільність цінностей і однодумність. Насамперед — чітке розуміння мети. Ми намагаємося дивитися далі за горизонт і мислити стратегічно. Для нас важливо знаходити спільноти, які не лише постійно планують і говорять про майбутні досягнення, а вже сьогодні готові діяти.

Це корисно й для інших, адже люди зазвичай гуртуються навколо тих, хто прийняв рішення вистояти і діє, попри труднощі. Коли ми об’єднуємо зусилля і стоїмо пліч-о-пліч перед викликами сьогодення, жодна "буря" нас не поглине. У такому об’єднанні немає зайвих — кожен важливий", - розповідає Представник Одеського Округу Міжнародної громадської організації "Козацтво Запорозьке" Олександр Бажан.

Олександр Бажан. ФОТО: Громадські ініціативи України

Відповіддю на цей виклик стає дорослішання самого сектору - усвідомлення необхідності об’єднання, співпраці та довгострокового планування. Побудова такої структури потребує довіри і часу, можливо, десятиліть. Але саме вона дозволяє людині, яка хоче долучитися навіть на кілька годин, чітко розуміти, куди звернутися і як бути корисною. У перспективі місія багатьох громадських організацій полягає не в нескінченному існуванні, а в тому, щоб вирішити конкретну проблему і зробити так, аби потреба в їхній роботі зникла.

Наступні кроки

Наразі процес перебуває на етапі формування. В Одеській області триває залучення нових організацій до ініціативи, готується проведення стратегічної сесії, запланованої на лютий – березень 2026 року. Її мета: спільно визначити місію, принципи роботи та пріоритети обласної асоціації.

"Насамперед це про знайомство, синхронізацію і нетворкінг. Думаю, до спільних проєктів ми дійдемо вже у 2027 році — і це буде чудовим результатом. А цей рік потрібен для вибудови самої структури. Дуже важливо просто дізнатися одне про одного, адже навіть в Одесі було багато зустрічей, де учасники громадського сектору майже не знайомі між собою. Є певне ядро організацій, які регулярно беруть участь у кластерах і заходах, але водночас багато ініціатив залишаються поза цими процесами, хоча вони виконують надзвичайно важливу місію для розвитку Одеси й Одеської області", - розповідає голова ГО "Добропільський центр молоді "ДОБРО" Володимир Орос.

Володимир Орос. ФОТО: Громадські ініціативи України

До осені 2026 року учасники планують ухвалити рішення щодо формалізації об’єднання, розробити внутрішні правила та окреслити перші спільні проєкти. Також попередньо розглядається можливість проведення наступного всеукраїнського форуму, який дозволить долучитися новим регіонам.

ФОТО: Громадські ініціативи України

Громадський сектор часто порівнюють із системою швидкого реагування — тією частиною суспільства, яка першою бачить проблеми й шукає рішення. Але для того, щоб ці рішення ставали системними, потрібна співпраця, довіра й об’єднання зусиль.

Сергій Лозовський