Дивовижний Південь: найвідоміші водоспади узбережжя Криму

Водоспади – унікальні природні об’єкти, які дивують та захоплюють своєю невгамовною силою та красою. В усі часи людство приваблювали потужні нескінченні водні потоки, надихаючи й стаючи частиною народних звичаїв, міфів та легенд. Заворожує гра бризок та світла на фоні стрімких скель.

У Криму мальовничі водоспади зосереджені переважно на південному схилі Головної гряди гірського масиву півострова. Усього на кримському узбережжі нараховується понад 100 водоспадів та каскадів, більшість з яких є сезонними. Кожен водоспад має свою унікальну історію. З деякими з них Інтент познайомить у постійній рубриці "Дивовижний Південь".

Водоспад Учан-Су – перлина Кримського півострова

"Кремасто Неро", "Ауткінський", "Ялтинський" – таке різноманіття назв має найвідоміший водоспад у Криму – Учан-Су, який є найвищим в Україні. Протягом довгого часу вважалося, що висота водоспаду складає 98,5 метрів. Але останні результати замірів свідчать, що Учан-Су має висоту 116 метрів. Це справжнє диво природи розташоване серед величних скель та вікових сосен на висоті близько 390 метрів над рівнем моря, за 7-8 км від Ялти, на однойменній річці з південного боку гори Ай-Петрі.

Водоспад Учан-Су. ФОТО: snap.com.ua

Учан-Су з давніх давен овіяний легендами. За версією однієї з них, колись на цьому місці не було жодної краплі води. Появі водоспаду сприяло викрадення духом гір однієї з найкрасивіших дівчат цієї місцевості – Зейнаб. Красуня була настільки веселою та легкою, що її прозвали Учан. Гірський дух, господар Кримських гір, почув спів гарної дівчини й був зачарований її красою. Він викрав її та забрав далеко в гори. В той самий час у селі, звідки родом була Зейнаб, почалася посуха, яку влаштував демон мору, і люди потерпали від нестачі води.

Дівчина сумувала за рідними й прохала духа гір відпустити її. Дух зрештою виконав її прохання, попередньо перетворивши Зейнаб на річку. Водні потоки стрімко потекли з гірських вершин і понесли життя в посушливу долину. Однак на шляху річки з’явилася перешкода – скеля. Її поставив злісний демон мору, який хотів зупинити водну течію. Проте річка, кидаючись із висоти, подолала усі перепони. Де протікали її води – відновлювалося життя. Річку та водоспад, що виник із її потоків, люди назвали Учан-Су. З кримськотатарської ця назва перекладається як "вода, що летить".

При падінні Учан-Су створює два каскади. Біля підніжжя першого розташована статуя орла, яка приховує під собою водозабірні споруди. Завдяки ним вода через Могабінське водосховище потрапляє до Ялти. Біля підніжжя іншого каскаду потужні водні струмені без перешкоди розбиваються о скелі.

Є таке повір’я, що води цього водоспаду надають допомогу місцевим жителям у передбаченні погоди. Так, якщо вода чиста та прозора, а небо в той час похмуре – це не стане перешкодою для гірської прогулянки. Але якщо вода мутна, з домішками глини та неспокійна – це перша ознака негоди.

Поруч із водоспадом Учан-Су є оглядовий майданчик, з якого відкривається незабутній краєвид не лише на водоспад, але й на весь Ялтинський гірничо-лісовий природний заповідник.

Найбільш повноводним Учан-Су буває у період танення снігів, але й у розпал червневих злив шум його бурхливих потоків чутно навіть за сотні кілометрів. З настанням сильної спеки він починає пересихати, але восени водоспад знову наповнюється дощовими водами та набуває свого звичного вигляду. Відвідувати Учан-Су краще навесні та восени, коли він стає повноводним і проглядається навіть із Ялти. У морозні дні струмені водоспаду застигають, перетворюючись на льодові глиби, що нагадують гігантські сталактити. У цей час Учан-Су привертає увагу, перш за все, альпіністів. Так, у 80-х роках XX століття замерзлий водоспад вперше підкорив легендарний альпініст та мандрівник Юрій Лишаєв на прізвисько "Фантик".

Ще однією незаперечною перевагою місцевості, де розташований знаменитий ялтинський водоспад, є унікальний високостовбурний сосновий ліс, який оточує Учан-Су. Ліс переважно складається з сосни Палласа. Цей лісовий масив, що простягається на південному схилі гори Ай-Петрі, славиться здатністю очищати повітря та створює неповторний мікроклімат. Саме тому відпочинок біля водоспаду перетворюється не лише на дозвілля, сповнене яскравих вражень, а й є цілющим. У 1947 році водоспад Учан-Су отримав статус заповідної зони, а з 1973 року був оголошений частиною території Ялтинського державного гірсько-лісового заповідника.

Щоб потрапити до Учан-Су, потрібно рухатися Ялтинсько-Бахчисарайським шосе до зупинки, яка так і зветься: "Водоспад Учан-Су".

Водоспад Джур-Джур – місце зустрічі закоханих душ

Поблизу селища Генеральське, що знаходиться неподалік від міста Алушти, у долині річки Улу-Узень впродовж багатьох років утворилася кам’яниста ущелина Хапхал. Схили її вкриті лісами, у складі яких зустрічаються різноманітні листяні дерева та багатовікові дуби та сосни. Протікаючи гірською місцевістю, річка створює незвичайні каскади та бурхливі пороги, водоспади та глибокі котловани. Одним із таких надзвичайних творінь природи є водоспад Джур-Джур, який по праву вважається найповноводнішим на Кримському узбережжі. Водоспад височіє приблизно на 470 метрів над рівнем моря та має загальну висоту 15 метрів.

Водоспад Джур-Джур. ФОТО: uk.wikipedia.org

На відміну від інших водоспадів, які наповнюються в основному за рахунок дощів та талої води, Джур-Джур ніколи не пересихає та завжди залишається повноводним. Це тому, що знаходиться він у середній течії високогірної річки Східний Улу-Узень та отримує живлення від неї. Це забезпечує стабільний потік води, який досягає 270 літрів за секунду.

Назва річки Улу-Узень – пізніша татарська варіація. В часи перебування греків на Кримському півострові її називали Мегапотамо – "великий потік". Відшукати початок річки – не проста задача. Проте відомо, що основне річище виникло з джерел у підніжжя південного схилу гірського масиву Тирке. У своїй верхній течії Улу-Узень за тривалий час створила в горах глибоку, важкопрохідну, але дуже мальовничу ущелину. Основу гірської породи у цих місцях складають м’які та пористі вапнякові відкладення, тому річка доволі легко проклала собі дорогу.

Джур-Джур вражає своєю потужністю та пишнотою в будь-яку пору року, чим і приваблює туристів. Саме тому він отримав таку назву від кримських татар, що в перекладі з місцевої говірки звучить як "вічно дзюркотливий".

Як завжди, не обійшлося і без легенд, які пов’язані з появою цього унікального природного явища. За одним із легендарних оповідань, у стародавні роки в невеличкому селі поблизу ущелини Великого Чатирдага жив майстер із каменерізної справи на ім’я Джур-Джур. Він був закоханий у гарну дівчину зі свого села. На прояв своєї любові Джур-Джур хотів зробити щось величне, що могло би стати символом його почуттів. Він прийняв рішення висікти водоспад на скелях ущелини, щоб його кохана могла милуватися цією красою та згадувати про нього.

Протягом багатьох місяців днями та ночами невтомно працював майстер, висікаючи та формуючи зі скелі водоспад. Нарешті, після важкої праці, робота була завершена. Однак кохана Джур-Джура не оцінила його зусиль, почуття майстра залишилися нероздільними. Самотній та розгублений каменеріз дивився на творіння своїх рук, яке він зробив з такою старанністю, і з його очей почали бігти сльози. Поступово вони стали перетворюватися на струмені води, які й поклали початок водоспаду Джур-Джур. З того часу вода продовжує падати зі скелі як символ сліз та смутку великого майстра-каменеріза. А стародавня сумна історія додає загадковості та містичної краси цьому місцю, все більше приваблюючи туристів і любителів легенд.

Існує ще одна захоплююча легенда, що пов’язана з водоспадом Джур-джур. Вона розповідає про те, як він став місцем зустрічі душ закоханих. Стародавні місцеві жителі вірили, що кришталева вода водоспаду має особливі магічні властивості та може допомогти закоханим душам знайти одне одного в цьому або наступних світах. Кажуть, якщо закохана пара зайде під струмені водоспаду Джур-Джур і здійснить обмивання його водами, її стосунки стануть міцними та непорушними. Саме тому подорож до водоспаду для багатьох закоханих є ритуалом, що символізує сильні почуття та бажання назавжди бути разом.

Водоспади Яузлар – оправа кримської перлини

Водоспади Яузлар (верхній та нижній) розташовані на річці Яузлар – лівій притоці Учан-Су над відомим однойменним ялтинським водоспадом на схилі гірського масиву Ай-Петрі. Висота водоспадів складає близько шести метрів. Назва Яузлар перекладається з кримськотатарської як "рот, вуста, гирло".

Водоспад на річці Яузлар. ФОТО: o-go-go.com

Яузлар – маловодна річка, але вона створює на своєму шляху безліч порогів та водоспадів, найбільш ефектних у сезон дощів та весняного танення снігів. Усього водоспадів 12, але найбільш відомими з них є Яузлар. Вони створені двома каскадами – верхнім та нижнім. Верхній водоспад, що видовбав силою своїх вод глибоку ущелину, не пересихає навіть влітку та зберігає свій вигляд цілий рік. Особливо виразний вигляд має Нижній Яузлар. Вода тут видовбала у скелі глибокий колодязь, у якому в період маловоддя в просвіті струменів води можна побачити поглиблення. На дні цих ніш лежать камені-ядра, що під час повноводдя обертаються та висвердлюють котлован все глибше та глибше. Основне річище Яузлар формують два витоки – лівий і правий зливові яри, розділені східною частиною хребта Горпано-Сталони. Нижче річка приймає правий приток Шапку-Узень.

Щоб дійти до водоспадів Яузлар, від автобусної зупинки "Галявина казок" треба піти повз зоопарк. Трохи вище праворуч почнеться стежка з позначкою "Боткинська стежка". Вона веде наверх до великого майданчика, потім шлях продовжується через невеликий міст. Далі через сосновий ліс прямуємо на початок Боткинської стежки, відмічений відповідним каменем-вказівником. По дорозі зустрінеться струмок Ай-Димитрій, потім стежка веде до ущелини Буфілья-Дере, поруч з якою й буде водоспад Нижній Яузлар. Далі від мосту через річку треба піднятися приблизно на 100 метрів вже до Верхнього Яузлара.

Срібні струмені – музичний водоспад

Водоспад Срібні струмені в Криму розташований на річці Сари-Узень, неподалік села Соколине та Великого каньйону. Навколо нього розкинувся багатовіковий буковий ліс.

Водоспад Срібні струмені. ФОТО: trips.com.ua

Свою назву водоспад отримав завдяки зовнішньому вигляду у формі величезного музичного інструмента, що сяє, з якого неспішно збігають струмені кришталевої води, нагадуючи срібні струни. Дивлячись на водоспад, складається враження, що на ньому дійсно хтось грає, і чарівна мелодія цього музичного інструменту чутна всім жителям лісу. Оригінальності Срібним струменям надає величезна нависла шапка зеленого моху, завдяки якій водоспад стає помітним для мандрівників ще здалеку.

Як і більшість водоспадів Криму, Срібні струмені дуже залежить від пори року та кількості атмосферних опадів. Навесні або після сильних злив водоспад зазвичай сильний і бурхливий. Ситуація змінюється в суху жарку літню погоду. У цей час вода з водоспаду стікає парочкою тоненьких цівок. У холодний період вода, що стікає по округлій шапці зеленого моху, потрапляє в порожнину просторого грота. Взимку вода застигає та перетворюється на бурульки, а водоспад називають "Кришталевим".

Щоб дістатися водоспаду, слід рухатися по трасі з Бахчисарая або Ялти (через Ай-Петринську яйлу) у напрямку села Соколине. Не доїжджаючи до села Соколине з боку Ай-Петрі, ви побачите вказівники на "Великий каньйон Криму". Автомобіль можна залишити на спеціально обладнаній стоянці поблизу Великого каньйону, далі – пішки за вказівниками. Громадським транспортом з Бахчисарая або Ялти можна дістатися на автобусі, який курсує до села Соколине або до зупинки "Великий каньйон". Від стоянки біля Великого каньйону до водоспаду веде впорядкована стежка через мальовничий буковий ліс. Піший шлях займає небагато часу – від головної стежки до водоспаду близько 200 метрів. Сам водоспад знаходиться трохи вище за течією від озера, яке теж дуже привабливе.

Водоспад Су-Учхан – найзагадковіший

Водоспад Су-Учхан вважають одним із найзагадковіших місць у Криму. Він знаходиться поблизу села Перевальне. Утворився він на річці Кизилкобинка, яка протікає у надрах Долгоруківської яйли. До речі, ця річка причетна до народження не тільки водоспаду, а й знаменитої Червоної печери (Кизил-Коба). Кизилкобинка перетинає всю печеру та виходить на поверхню, бурхливо спускаючись по схилу гори Базар-Оба. Окрім того, у даній місцевості, глибоко під землею, знаходяться точки перетину тектонічних розломів, що вселяє в деяких людей віру в надприродну силу цих надзвичайних місць. Кожного року в день Святого Водохрещення сюди приїжджає велика кількість вірян з метою обмивання у водах водоспаду, а також отримання цілющої енергії.

Водоспад Су-Учхан. ФОТО: o-go-go.com

У перекладі з кримськотатарської Су-Учхан означає "вода, що падає". Водоспад має також ще дві менш поширені назви – Суботхан та Сутишкан. Він є найбільшим з серії водних каскадів на річці Кизилкобинка. Висота його досягає 25-метрової позначки. Су-Учхан має вигляд одного потужного широкого струменя води, навкруги якого спадають більш тонкі цівки. У місці падіння води на землю лежить великий камінь, оброслий мохом. Він утворює своєрідний грот, вода в якому залишається незмінною. Натомість сам Су-Учхан пересихає влітку та замерзає в зимовий період. Це пов’язано з тим, що водоспад живиться гірськими джерелами, які влітку слабшають, а взимку замерзають.

Від селища Перевальне до водоспаду Су-Учхан можна пройти пішки. Шлях займає близько 25-30 хвилин. Але першу подорож таким маршрутом краще здійснити в супроводі гіда або у складі екскурсійної програми, щоб не заблукати.

Водоспад Кобалар (Козирок) – водоспад з харчуванням

На струмку Кобалар-Су за три кілометри від селища Передове розташувався один із найгарніших водоспадів півострова Крим – водоспад Кобалар.

Водоспад Кобалар (Козирок). ФОТО: snap.com.ua

На шляху до Байдарської долини струмок протікає долиною Кобалар Дере, яка оточена з усіх боків горами. Зриваючись із висоти близько 14 метрів, водний потік падає в кристально прозоре озеро біля підніжжя скелі, утворюючи водяну завісу. Через своєрідний виступ водоспаду туристи дали цьому місцю назву – Козирок. Оригінальна назва водоспаду Кобалар у перекладі з тюркської мови звучить як "печерний яр".

Кобалар відноситься до так званих ефемерних водоспадів. Цей тип водних потоків відрізняється своєю тимчасовістю та недовговічністю. Спостерігати такий водоспад можна лише у зимово-весняний період. З’являється він виключно внаслідок інтенсивних дощів та танення снігів, що спускаються зі сніжних вершин. У теплу та спекотну пору року струмок Кобалар-Су втрачає свій об’єм, що перетворює водну завісу водоспаду спочатку у потічок, що втрачає силу, а потім й зовсім вичерпується та зникає.

Місце розташування Кобалару представляє також історичну цінність. Вище водоспаду в скелях балки в результаті археологічних розкопок вченими були виявлені стоянки Фатьма-Коба та Шан-коба, які відносяться до 30 місць перебування древніх людей епохи мезоліту, знайдених на території Кримського півострову.

Від Козирка можна прогулятися до ще кількох красивих водоспадів, які розташовані вище за течією на притоках струмка.

З незапам’ятних часів і практично до 18 століття в околицях водоспаду можна було знайти безліч равликів, які слугували їжею для місцевих жителів. Біля водоспаду равликів готували на вогні, варили супи. Завдяки такому харчуванню люди мали можливість врятуватися від голоду. Прилавки ринків Ялти, Балаклави, Севастополя були заповнені цими молюсками.

До Кобалару можна дістатися туристичною стежкою, що веде від с. Перевальне. В його околицях є обладнані для відпочинку місця, на яких можна не тільки насолодитись прекрасним видом, а й влаштувати пікнік на природі.

Водоспад Головкінського – найближчий до Алушти

Водоспад Головкінського розташований на півдні Криму. Він включає Верхній водоспад та каскад водоспадів в ущелині Яман-Дере на висоті 550 метрів. Водні потоки, що переходять один в інший, мають середню висоту падіння води 4-5 метрів. Найбільший з каскаду водоспадів заввишки 12 метрів отримав назву на честь колишнього ректора Новоросійського університету (нині Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова) знаменитого кримського вченого-гідрогеолога М. О. Головкінського, який його відкрив та вперше описав.

Водоспад Головкінського. ФОТО: www.tkg.org.ua

Яман-Дере – скеляста важкодоступна ущелина річки Узень-Баш з крутими лісистими схилами на північному боці гірського масиву Бабуган-яйли. З тюркської ця назва перекладається як "зла, погана ущелина". Тут, у верхів’ях гірської річки Узень-Баш, і знаходиться ефектний каскад водоспадів. Струми, що спускаються з обривів Бабугану, зливаються воєдино в ущелині Яман-Дере та скидають свої води по кам’яних сходах, які складаються з восьми природних терас. Водоспад Головкінського розташований на 200 метрів нижче цієї каскадної системи. Він має відносно невеликі об’єми. Середній річний розхід води становить 176 л/сек. Наприкінці літа води в ньому зазвичай буває небагато. Проте навесні водоспад постає у повній красі – білі бурхливі пінисті водні потоки гармонійно виділяються на темно-зеленому тлі скель, рясно вкритих мохом.

Водоспад Головкінського знаходиться на території заповідника та патрулюється охороною. Підійти або під’їхати до початку стежки, що веде до ущелини з водоспадами, можна лісовими дорогами з сіл Ізобільне чи Виноградне або з міста Алушти.

Юлія Сичова