Різдвяні обряди в Україні

Різдвяні та новорічні свята в Україні багаті на традиції, які об'єднують давні обряди та сучасні звичаї. Завершується Різдвяний піст. Під час цих свят робиться акцент на сімейні зібрання за щедрим столом (12 пісних страв на Святвечір, смачні м’ясні страви на Різдво, а згодом – олів'є та інші вже "традиційні" страви на Новий Рік). Не слід забувати й колядування з вертепом на Різдво 25 грудня (раніше 7 січня), а також щедрування та посівання 31 грудня (Новий Рік) та 13-14 січня (Старий Новий Рік). Трішки пізніше – пірнання в ополонку на Водохрещення. Сьогодні Інтент розповість про різдвяні та новорічні традиції в Україні.

Нагадаємо, 24 грудня пройшов Святвечір. Традиції та обряди цього свята в Україні зберігають глибокий символізм, поєднуючи християнські канони з давніми народними звичаями. Цією подією відкривається довга череда зимових свят…

Основні обряди Святвечора

• Перша зірка: трапеза розпочинається лише з появою на небі першої зірки, яка сповіщає про народження Христа. До цього часу дотримуються суворого посту.

• Свята вечеря: родина збирається за столом, на який обов'язково подають 12 пісних страв (за кількістю апостолів або місяців року). Головними стравами є кутя (пшенична каша з маком та медом) та узвар.

За стіл в Святий вечір потрібно сідати тільки з появою першої зірки на небі.

Бажано перед тим, як почати вечеряти, прочитати молитву "Отче наш".

Під час вечері заборонено багато і голосно розмовляти, а також виходити з-за столу.

Неодруженим парубкам і незаміжнім дівчатам не можна сідати на кут стола, а то залишаться без пари.

Страви не можна запивати водою, тільки узваром.

ФОТО: !FEST

Поки вечеря не дійде до кінця, заборонено виходити з-за столу і особливо з дому, щоб не впустити нечисту силу в дім.

Обов’язково треба спробувати трохи від кожної з 12 страв, а ось сильно наїдатися і з’їдати страви цілком не можна – а то холодильник буде порожнім весь рік.

Також є звичай у Святвечір ділитися просвирою, або скибочками хліба з медом. Господар повинен обійти кожного члена сім’ї і пригостити його, сказавши побажання від себе конкретно цьому родичу.

• Дідух: у кутку під іконами ставлять обрядовий сніп із вівса, жита або пшениці – символ урожаю, добробуту та зв'язку з предками.

Так, бажано, щоб в Святий Вечір вечеря починалася з внесення в будинок снопа пшениці або жита. Цей сніп називають ще дідухом, колядою або дідом, і він уособлює добробут сім’ї. Сніп ставлять в кутку столу зі стравами.

• Оберіг від злих духів: під скатертину на чотири кути столу часто кладуть головки часнику, щоб захистити родину від хвороб та нечистої сили.

• Вшанування померлих: за традицією, на столі залишають тарілку з кутею та ложку для душ померлих родичів, які, за повір’ям, приходять вечеряти цього вечора.

Обрядові дії та розваги

• Колядування: після вечері або наступного дня діти та молодь ходять від хати до хати, співаючи колядки та бажаючи господарям достатку. У 2025 році за новим календарем основні святкування припадали на 24 грудня (Святвечір) та 25 грудня (Різдво).

• "Квоктання": діти під столом імітують звуки домашніх тварин (квокчуть, мекають), щоб у господарстві велася худоба та птиця.

• Відвідування хрещених: діти носять "вечерю" своїм хрещеним батькам, за що отримують подарунки та солодощі.

Як правило, у Святий вечір хрещеники носять своїм хрещеним батькам кошик з вечерею. У неї обов’язково потрібно покласти кутю та хліб. Все інше залишається на власний розсуд.

Під час вітання потрібно сказати: "Христос народжується!" і у відповідь — "Славимо його!" Після того, як дитина привіталася з хрещеними батьками, потрібно сказати: "Мама та тато вечерю надіслали. Доброго вечора!" та передати кошик з вечерею.

Взамін хрещені батьки дають дітям фрукти, солодощі, гроші чи подарунки.

Також є повір’я, що не можна додому забирати посуд, у якому була принесена вечеря. Тож, як правило, її приносили у красивому подарунковому посуді.

• Благословення худоби: господар виходить до хліва, пригощає тварин святковими стравами та благословляє їх на здоров’я.

Оскільки вважається, що в Святий Вечір кожна тварина може розмовляти з Богом, то господарі повинні обійти все своє господарство (собак, котів, коней, корів, свиней тощо). Необхідно подякувати кожній тварині та пригостити чимось смачним, щоб при розмові з Богом тварина відповіла, що їй добре живеться у цього господаря.

Дати у 2025 році

Згідно з новоюліанським календарем, Святвечір відзначають 24 грудня, а Різдво – 25 грудня. Громади, що дотримуються юліанського календаря, святкують 6 січня Святвечір, а 7 січня – Різдво.

Другий Святвечір (Голодна кутя) у 2025 році за новим стилем припадає на 5 січня. 

Голодна кутя – це назва другої Святої вечері, яка відзначається напередодні Водохреща (за старим стилем – 18 січня, за новим – 5 січня). Вона є завершенням різдвяно-новорічного циклу, супроводжується суворим постом і пісними стравами, а головна відмінність від "Багатої куті" – скромність і піст, оскільки до вечері не додають масла чи вершків, а зерно варять на воді, підсолоджуючи медом. Після різдвяних та новорічних багатих страв – треба й відпочити…

Різдвяна кутя. ФОТО: !FEST

Різдво в Україні

В основі святкування християнська традиція відзначати народження Ісуса Христа. Християнство прийшло на українські землі 988 року з хрещенням Київської Русі Володимиром Великим. З того часу Різдво стало одним із головних релігійних свят.

Традиції святкування Різдва в Україні припадають на 25 грудня за Григоріанським календарем або 7 січня — по-Юліанському. Вони багаті на звичаї та символіку. Одна з головних традицій свята — Святий Вечір із приготуванням 12 пісних страв, які символізують 12 апостолів.

Коли святкують Різдво в Україні, звучать старовинні колядки та переливчасті мелодії дзвонів у церквах, закінчився піст й столи ломляться від традиційних частувань. З наближенням свята у селах та містах відчувається дух народного гуляння. Будинки наповнюються ароматом вареників, які готують за старовинними рецептами, витає запах свіжоспеченої куті – символу здоров'я, багатства та удачі у новому році. Вечорами збираються сім'ї за одним столом, де вшановується народження Христа, розповідаються старі історії та народжуються нові спогади.

Різдво або Коляда розпочинає двотижневі свята (святки), які тривають до 6 січня.

Справа в тому, що Свято Різдва згодом замінило Коляду, проте залишило нам у спадок давні народні обряди, які несуть в собі елементи святкового, радісного настрою, надію на новий щедрий урожай, здійснення мрій та бажань і, звичайно, колядки та щедрівки.

Підготовка до свята

Полягає у релігійних приготуваннях, кулінарних традиціях та прикрасі будинків. Починається за кілька тижнів до свята. Першим і важливим кроком є Різдвяний піст, який розпочинається наприкінці листопада та триває до передсвяткового вечора. Він йде 40 днів. У цей час віряни утримуються від вживання м'яса, молочних та інших продуктів тваринного походження. Вважається, що піст очищає тіло та готує дух до важливого свята, посилюючи молитву.

Другою за важливістю вважається прибирання та прикраса будинку. Це символізує готовність прийняти новий рік та нові блага. Встановлюється Різдвяна ялинка, її прикрашають іграшками, світильниками, солодощами.

ФОТО: Інтент / Наталя Довбиш

Тепер прикрашають ялинку іграшками, а раніше – саморобними янголятами, сніжинками, солодощами, кольоровими стрічками. На гілочки ставили воскові свічки на підставках, щоб ялинка не спалахнула. Нині їхнє місце зайняли гірлянди. Пізніше серед різдвяних прикрас з'явилися іграшки з фольги та тканинні прикраси у вигляді лялечок та янголят. Мешканці західної України часто ставили під ялинку вертеп із паперовими чи дерев'яними фігурками. Серед сучасних прикрас популярні різдвяні віночки з гілок хвої, а також іграшки на кшталт патріотизму – з тризубом, Петриківським розписом чи елементами вишивки.

Поступово традиція прикраси солодощами та фруктами пішла на другий план. На заміну прийшли скляні іграшки. Порівняно зі справжніми яблуками та апельсинами, вони менше важать і не обтягують гілки.

Будинок починають прикрашати за тиждень до Святвечора. За традицією, цю роль виконували діти та молоді дівчата. Адже прикрасою вважається не лише ялинка та дідух (сніп), а й різний декор із соломи. З неї робили павуків, зірки, хрестики, янголів. Такі прикраси нагадують об'ємні конструкції у вигляді ромбів. Їх робили із 12 рівноцінних соломинок, які наперед занурювали у воду, щоб вони не тріскалися.

Звичаї та традиції на Різдво

У різдвяний Святвечір сніданок та обід не передбачені. Цього дня не можна шити, в'язати та фізично працювати. У різдвяний ранок заведено вітати один одного фразою: "Христос народився!". У відповідь треба сказати: "Славімо його!". З ранку у церкві відбувається богослужіння. Цього дня ходять по гостях та навідуються до родичів. 

Щоб правильно святкувати Різдво, шанують традиційні релігійні обряди та пристосовуються до сучасних реалій: ходять на ярмарки, концерти та тематичні заходи. Багато людей відвідують церковні служби, які проводяться у ніч на Різдво та у сам день свята.

ФОТО: Етнохата

Колядування — найважливіша традиція, під час якої групи дітей та молоді ходять будинками, співають різдвяні пісні (колядки), бажають господарям щастя, здоров'я та процвітання. За це їх пригощають солодощами та дрібними подарунками.

При колядуванні заведено вбиратися в різноманітні костюми і вітати кожного зустрічного з Різдвом.

Слово "Коляда" має три значення: Коляда – назва свята, Коляда – дідух або різдвяний сніп і коляда – пісня-колядка. А ще – вважалося, що Коляда – це давньоукраїнська богиня неба, яка народжує сонце.

Різдвяні пісні починають співати зі Святвечора. Колядники беруть із собою зірку, яка закріплюється на оздобленій палиці. Це символ Вифлеємської зірки, що підтверджує народження Христа. Навколо – дзвінкий сміх та веселощі: дітлахи та молодь ходять по дворах, співаючи колядки та розігруючи жартівливі спектаклі. Коли різдвяна пісня закінчилася, господарі будинку мають віддячити колядникам солодощами та монетами.

Колись кожна українська родина вважала за честь, що колядники її не оминули і прийшли привітати з Різдвом.

Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся, 
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.
Застеляйте столи, та все килимами, радуйся,
Ой, радуйся, земле, Син Божий народився.

ФОТО: depositphotos

Ще одна різдвяна традиція відома під назвою Вертеп або ляльковий театр. Він створюється в спеціальній коробці. Йосип і Марія схиляються над колискою Спасителя, що народився. Учасники Вертепу розігрують спектаклі у різдвяній тематиці. Театр може бути ляльковим або живим, де ролі виконують реальні люди.

Також є така традиція: опівночі, в ніч з 6 на 7 січня, необхідно відчинити вікна і двері, щоб Різдво увійшло в дім.

Оскільки на Різдво закінчується піст, то прийнято готувати 12 страв, але вже не пісних.

Увечері на Різдво знову за вечерею збирається вся родина, щоб відсвяткувати народження Христа.

Також в Різдво в церквах проводиться 3 богослужіння: опівночі, на світанку і вдень, тому необхідно відвідати церкву, якщо ви віруюча людина.

У цей день прийнято розповідати дітям біблійні історії про народження Христа і всіляко їх духовно просвіщати.

Перед тим, як святкувати Різдво, потрібно подбати про покупку подарунків. Ця традиція теж прийшла з давніх-давен. Спочатку подарунки вручалися лише дітям. Це робилося для того, аби дітлахи пов'язували приємні радощі з народженням Христа. Сьогодні презентами обмінюються і дорослі. 

Як святкують Різдво, молоді дівчата часто гадають. Їм цікаво підняти завісу майбутнього та дізнатися, що приготувала доля. Ворожіння тривають протягом усіх Святок, починаючи зі Святого вечора і закінчуючи Хрещенням Господнім. Для проведення обрядів використовують різну атрибутику: сніг, молоко, віск, сірники, прикраси та інше.

Слід зазначити, що Святки тривають 12 днів від дня народження Христа. У цей період проходять ворожіння, щедрування, різні гуляння. Існує повір'я, що різдвяної ночі відкриваються небеса. Можна вийти у двір уночі та звернутися до вищих сил із найпотаємнішим бажанням. Воно має стосуватися тільки вас, і аж ніяк не шкодити оточенню. І тоді мрія точно здійсниться.

Володимир Шкаєв