09 січня 2025 р. 23:06
Подільськ: 7 цікавих фактів про місто
1142
Зображення: Інтент
Подільськ - місто в Україні, адміністративний центр Подільської міської громади та Подільського району Одеської області, важливий осередок південно-східної частини історичного регіону Поділля. Станом на 4 серпня 2023 року населення Подільська становило близько 40 тисяч осіб.
Інтент продовжує розказувати про цікавинки міст Одеської області, після Білгород-Дністровська та Рені розповідь про Подільськ.
Зображення: Інтент
1. Подільськ - третя назва
У травні 1935 року селище і залізнична станція Бірзула (назва запозичена від старого села Бірзула, нині в смузі села Любомирка Куяльницької сільської територіальної громади, розташованого за 2-3 кілометри західніше залізничної станції в долині річки Ягорлик) отримало назву Котовськ за більшовиком Григорія Котовського (замолоду кримінального злочинця), який зробив військову та політичну кар'єру при встановленні радянської влади в Україні.
12 травня 2016 року місто Котовськ, у рамках декомунізації, було перейменовано на Подільськ, зважаючи на те, що розташоване воно на південному сході Подільської височини, у межах історичного Поділля.
2. Кордон Речі Посполитої та Османської імперії
Зображення: kraeved.od.ua
В давнину річки часто ставали природними кордонами між державами і Ягорлик не став виключенням. Саме тут проходив кордон між Річчю Посполитою та Османською імперією, а тому територія сучасного села Любомирка, що розділена річкою, знаходилася в різних державних утвореннях та в окремих поселеннях.
Любомиркою звалася та частина теперішнього села, яка розташована на правому березі Ягорлика та належала до Брацлавського воєводства Речі Посполитої, власниками якої довгий час були польські магнати – князі Любомирські.
Інша частина сьогоднішньої Любомирки, ліворуч Ягорлика, відносилася до контрольованого Османською імперією Кримського Ханства, у васальній залежності якого знаходилася Єдисанська орда, що займала південні степи між пониззям Дніпра, Південним Бугом і Дністром, від узбережжя Чорного моря до річки Кодими.
В різних джерелах це село мало назви Бурса, Бирза, Бурзул, Бєрзола, Бірзулово (Бірзула). Після Яського мирного договору 1791 року землі між Бугом і Дністром перейшли під порядкування Російської імперії. В 1802 році була утворена Херсонська губернія, до якої увійшли землі Єдисана, в тому числі й Бурса (Бірзула).
Внаслідок другого поділу Речі Посполитої 1793 року. територія Брацлавського воєводства була захоплена Російською імперією і на його територіальній основі у квітні 1793 року створено Брацлавське намісництво. В 1796 році після ліквідації намісництв в російській імперії частина Брацлавщини, до якої входила Любомирка, увійшла до складу Подільської губернії.
3. Перше паровозне депо в Україні
Привокзальна площа. Фото: Мій Подільськ/facebook
17 травня 1863 року розпочалося будівництво залізниці Балта - Одеса в районі Бірзули. 18 грудня 1865 року введена в експлуатацію залізнична лінія Балта - Одеса через станцію Бірзула. У серпні 1868 року на новоспоруджену станцію Бірзула прибули два паротяги. У жовтні 1868 року розпочалася їхня експлуатація, що сприяло відкриттю першого в Україні паровозного депо.
В центрі, на реконструйованій привокзальній площі у 2020 році була встановлена стела, як візитівка міста, на якій зображено його символи - паротяг, теплотяг, електротяг і сучасний швидкісний потяг.
Зараз Подільськ - це сортувальна залізнична станція Одеської дирекції Одеської залізниці на електрифікованій лінії Побережжя - Мигаєве, що є частиною швидкісної магістралі Київ - Жмеринка - Одеса між станціями Побережжя та Чубівка. Розташована в середмісті міста Подільськ.
4. Подільськ та дипломатія
5 грудня 1918 року Бірзулу звільнили війська Української Центральної Ради. В Бірзулі розташовувався штаб Головнокомандувача УНР Симона Петлюри.
6 лютого 1919 року на станції Бірзула проходили перемовини Ради Народних Міністрів УНР, в особі міністра агітації та пропаганди Остапенко з начальником штабу французької групи військ в Україні полковником Фрейденбергом. Українці від представників Антанти вимагали визнання їх самостійності та допущення на міжнародну конференцію в Парижі, сприяння в проведенні в Україні соціальних реформ. Перемовини виявилися безрезультатними.
У квітні 1919 року Бірзула знову була захоплена більшовиками.
5. Мавзолей у Подільську
Мавзолеїв на території колишнього СРСР були три. Цікаво, що мавзолей Леніна у москві був не перший. Першим був у Вінниці, де з 1881 року зберігалося забальзамоване тіло Миколи Пирогова, видатного українського та російського науковця, хірурга та педагога. Другим був забальзамований Ленін у москві. А ось третій мавзолей виник на території сучасного Подільська.
Фото: Вікіпедія
Наступного дня після вбивства Григорія Котовського, 7 серпня 1925 року, до Бірзули відрядили групу медиків, яку очолив професор Володимир Воробйов (той самий, що бальзамував Леніна), для здійснення бальзамування тіла Котовського. Протягом кількох днів лікарі успішно виконали своє завдання. Паралельно з тим у міському парку Бірзули було споруджено невелику підземну усипальницю, куди було поміщено тіло.
1934 року над підземною усипальницею було споруджено надземний меморіал, присвячений подіям громадянської війни та встановленню радянської влади. Наступного року місто перейменували у Котовськ. Під час німецько-нацистської окупації пам'ятник і склеп-мавзолей було зруйновано, а ордени та почесну зброю комбрига було вкрадено.
У рамках закону про декомунізацію Подільська міська рада у вересні 2016 року ухвалила рішення про перепоховання Григорія Котовського на міському цвинтарі № 1. Однак, це рішення лишається не виконаним, оскільки міська рада має отримати дозвіл від родичів на перепоховання. Сама ж споруда відповідно до пояснення Міністерства культури України не підпадає під дію закону про декомунізацію, оскільки є місцем поховання. Протягом тривалого часу мавзолей був закритий для відвідувачів, оскільки перебував у занедбаному стані. 2018 року було проведено реконструкцію комплексу за кошти міського бюджету.
6. Гості міста
Загалом місто відвідали три російські імператори: Микола I, Олександр II та Микола II, а також генсеки Микита Хрущов та Леонід Брежнєв.
Жоден з президентів України місто не відвідував, але на початку 90-х років минулого століття під час організаційної поїздки в Окни у Котовську загубився один із засновників сучасної України, лідер Народного руху України В'ячеслав Чорновіл. Політик знайшовся наступного дня на квартирі комуніста, який згодом став членом Руху.
7. Особистості
В місті народилося чимало цікавих людей.
Леонід Григорашенко - молдавський графік і живописець, заслужений діяч мистецтв.
Ростислав Ладієв - український вчений в галузі автоматизації хімічних виробництв.
Олександр Корембліт - український письменник, поет, журналіст, Член Української асоціації письменників, член Національної спілки журналістів України, Відмінник освіти України.
Володимир Мунтян - заслужений майстер спорту з футболу, півзахисник київського "Динамо" і збірної СРСР. Сім разів ставав чемпіоном СРСР, що є рекордом радянського футболу (разом з Олегом Блохіним). Двічі вигравав Кубок СРСР, володар Кубка Кубків УЄФА та Суперкубка УЄФА, учасник чемпіонату світу 1970 року. Після завершення кар'єри гравця тренував українські та закордонні футбольні клуби, під його керівництвом збірна Гвінеї пробилася у фінальну частину Кубка Африки 1998 року.
Гліб Ватагін. Фото: Вікіпедія
Гліб Ватагін - українець за походженням, італійський фізик, член Академії в Римі. Створив велику наукову школу в Бразилії, де жив у 1939—1956 роках і організував Інститут фізики космічних променів. Запропонував статистичну теорію множинної генерації частинок космічних променів. У 1920 році емігрував до Італії, де в 1922 році з відзнакою здобув ступінь з фізики, а в 1924 році з математики. У 1934 році Гліб Ватагін прийняв запрошення університету Сан-Паулу та переїхав до Бразилії.
