05 червня 2024 р. 23:12

"Давайте наближати перемогу разом!", - херсонська художниця та волонтерка Владислава Фальченко

11849

Фото надала співрозмовниця

Фото надала співрозмовниця

Завдяки своїй творчості Владислава тільки за останні пів року зібрала на потреби українських захисників понад 150 000 гривень. Майже два роки вона волонтерить, пише картини й розмальовує елементи зброї, щоб потім продати їх за донати на благодійних аукціонах та інтернет-зборах. На вилучені кошти мисткиня разом з іншими волонтерами купує броню, дрони та інші необхідні нашим захисникам речі.

Я відчувала, що маю бути корисною

Владиславу війна застала в рідному місті, евакуюватися дівчина не стала. Вона та її родина вирішили попри ризик і небезпеку залишатись вдома. В той час митці Херсона й країни в цілому почали активно єднатись з метою підтримки захисників та відкрили власний фронт – культурний, Влада не могла лишатись осторонь. Під впливом подій навколо художниця почала відтворювати свої емоції на папері, що і стало початком її волонтерського шляху.

"Я не могла інакше, бо відчувала, що маю бути корисною, маю також боротись, але по-іншому. Адже моя зброя – пензлі та фарби. Живопис – це те, що я можу, тому й почала писати задля підтримки бойового духу наших хлопців та людей в окупації. А вже пізніше, коли на передову пішов мій знайомий, подумала, що ці роботи можуть принести ще й практичну користь", - згадує Владислава.

Тоді це було на власний страх і ризик

Першу роботу Владислава написала в березні 2022 року, вже в окупованому Херсоні, під звуки вибухів та на тлі хаосу. В ній художниця відобразила Україну, до якої, наче з пекла, свої руки тягне росія.


Фото надала співрозмовниця

Назви робота не має, тільки підпис з творчим псевдонімом художниці – MADRED, але вона й без того красномовна. Тим більше писати подібне в окупації було справді небезпечно, в будь-який момент могли нагрянути небажані гості, що мало б серйозні наслідки. Та Владу це не лякало.

 "Так, тоді це було на власний страх і ризик. Але то останнє, про що думалось в той період. Та сила загальноукраїнського єднання, національної боротьби та біль, якого щодня все більше завдавали окупанти надихали діяти. Страху точно не було, було тільки бажання допомогти захисникам вигнати цю нечисть з нашої землі", – розповідає мисткиня.

Ескіз роботи досі залишається вдома у художниці як нагадування, що все було не дарма.

Хочеться робити більше, і більше

Загалом за два роки для благодійних цілей Владислава написала близько 20 робіт, які було представлено не лише у її власних благодійних зборах, а й у сумісних волонтерських проєктах. Їх створено з використанням різних технік – традиційних, змішаних і звісно цифрових. Останні особливо допомагають привернути увагу молоді, яка є переважною аудиторією соцмереж, де мисткиня веде збори. Художниця спочатку робить ескізи на папері, а потім допрацьовує їх в цифровому форматі. 

Не менш важливе значення мають і роботи написані традиційно, на полотнах акрилом, аквареллю на відповідному папері та в техніці монотип. Майже в кожній є українські етнічні та міфологічні мотиви. Владислава захоплюється вивченням міфології й етнокультури власної та інших народів. Під цим впливом зроблені "Духи пір року", "Журба та любов" й "Берегиня". 

Дівчина каже: "Постійно експериментую, поєднуючи різні техніки, образи та різного роду елементи, аби мої роботи були якомога виразнішими та цікавими. І коли бачу, що вони не тільки подобаються аудиторії, а й допомагають нашим Збройним Силам, хочеться робити більше, і більше".


"Духи пір року". Фото надала співрозмовниця


"Журба та любов". Фото надала співрозмовниця


"Берегиня". Фото надала співрозмовниця

Потрібно нагадувати про Херсонщину 

Також Владислава пише роботи із зображенням краєвидів Херсонщини, її відомими туристичними локаціями та символами. Так було створено диптих "Аджигольський маяк" та "Олешківські піски".


Фото: Анна Шаповал

"Зараз моя мета – не тільки допомагати захисникам, а й нагадувати про Херсонщину всім і всюди. Адже частина нашої прекрасної області лишається окупованою… Але головне пам'ятати, це тимчасово", – говорить художниця.

Окрім цього Влада перетворила в артоб'єкт гільзу 155 мм снаряда. Мисткиня розписала її, зобразивши коней Пржевальського, які біжать вільним степом заповідника Асканія-Нова, південних птахів та іншими характерними символами. І ця робота також допомогла зібрати кошти на потреби ЗСУ у спільному з харківськими волонтерами аукціоні.


Фото надала співрозмовниця

Попереду багато планів

Від початку повномасштабного вторгнення Владислава долучилась до цілої низки благодійних проєктів, метою яких є допомога українським військовим. Зокрема, створювала артбуки та скетчі разом з командою української мистецької спільноти "Mal’oviy"  для волонтерського комьюніті Vatra та благодійні артзбірники з Lunavis. Вилучені кошти також спрямовували на різні українські фонди, серед яких "Повернись живим". 

А буквально за пів року ведення власних зборів мисткині вдалося зібрати понад 150 000 гривень, які було передано на придбання дрона Dji Mavic 3T та броні для захисників. Також минулого місяця було закрито черговий аукціон-збір, в якому за донати люди могли отримати в подарунок роботу художниці. Збір Владислава вела на своїй сторінці в соціальній мережі Instagram на купівлю ще одного Dji Mavic 3T. Поки активних зборів немає, але мисткиня розповідає, що разом з іншими знайомими волонтерами вже мають запит на тепловізори, яких військовим дуже не вистачає, чекають відповіді хлопців і щодо інших потреб. Отже, новому збору бути. Можливо навіть з особливим артоб'єктом, про який мріє художниця.

"Маю мрію – отримати від хлопців з передової ящик з-під боєприпасів, розписати його та виставити на аукціон-збір. Окрім цього, вже скоро отримаю нову гільзу, яку також перетворю на щось особливе. Ідей багато, однодумців і помічників також, тож будемо втілювати. А поки нагадую, кожен донат – важлива допомога. Пам'ятайте, зробити свій внесок можна ще й, поширюючи інформацію. Давайте наближати перемогу разом!". 

Анна Шаповал

Поділитися