Пауза "зернової угоди" та відлуння війни в Молдові: підсумки тижня

Минув ще один тиждень, багатий на події. Росія після "зернового шантажу", що тривав майже місяць, заявила про намір відновити участь у зерновій угоді. На думку представників української влади, таке рішення рф прийняла, оскільки зрозуміла, що "зерновий коридор" працюватиме і без її участі, тож такі дії виявилися безрезультатними.

Однак обстріли зі сторони рф не припиняються, більше того, мають негативний вплив і на низку інших держав.

"Прильоти" до Молдови

Повномасштабна війна, яку розв’язала росія проти України, минулого тижня безпосередньо зачепила і сусідню з Україною Молдову - одна з російських ракет впала на її територію та пошкодила кілька будинків. В Міністерстві внутрішніх справ Молдови зазначили, що росіяни атакували Дністровську гідроелектростанцію на території України, яка знаходиться на відстані 10 кілометрів від молдовської Наславчанської ГЕС. Постраждалих внаслідок падіння ракети немає, проте в декількох будинках вибило вікна.

Реакція Молдови не змусила на себе чекати - керівництво країни оголосило посла росії Олега Васнєцова персоною нон грата та вислало з країни. 

"Громадяни Молдови все більше відчувають на собі згубні наслідки війни. Атаки на українську енергетичну інфраструктуру також породжують зростаючі загрози енергетичній безпеці країни", - зазначили в Міністерстві закордонних справ Молдови.

Як повідомляє Вloomberg, після ударів по українських енергетичних об’єктах Молдова відчула дефіцит електроенергії, оскільки 30% електроенергії Молдова отримувала з України.

"Кожна бомба, що впала на українську електростанцію, – це бомба, що впала і на молдавське електропостачання", – заявляв міністр закордонних справ Молдови Ніку Попеску.

Водночас ситуація погіршилася після того, як розташована у Придністров'ї електростанція, яка забезпечувала Молдові близько 70% необхідної електроенергії, припинила виробництво через скорочення поставок російського газу - 1 жовтня 2022 року "Газпром" скоротив поставки в Молдову на 30% та погрожує подальшим скороченням в листопаді. 

"Це ще один яскравий приклад того, що росія використовує свої енергетичні ресурси як зброю", – заявляла Єврокомісарка з енергетики Кадрі Сімсон. 

Відсутність ракетоносіїв в Чорному морі

Цього тижня вперше за час повномасштабного вторгнення українські військові періодично почали помічати, що на чергуванні в Чорному морі нема російських ракетоносіїв.

Так, вдень 1 листопада ЗСУ не зафіксували на чергування жодного російського ракетоносія. Про це повідомили в пресслужбі ОК "Південь". Станом на 12:00 російське угруповання складалося із шести кораблів. Серед них не було жодного носія крилатих ракет "Калібр".

О 6:00 росіяни тримали на чергуванні сім кораблів та вісім "Калібрів".

Наступного дня російська армія повернула в Чорне море корабель з ракетами типу "Калібр". Серед десяти кораблів, які маневрували біля кримського узбережжя, зафіксували один надводний ракетоносій, споряджений вісьмома "Калібрами".

3 листопада вороже корабельне угруповання у Чорному морі зменшилось до семи кораблів. Серед них один великий десантний корабель та залишився один надводний ракетоносій із вісьмома "Калібрами" на борту.

На ранок 6 листопада в оперативному командуванні "Південь" повідомили, що Чорному морі на чергуванні перебувають три кораблі угруповання російських військ, знову без ракетоносіїв. 

Вочевидь ворог побоюється, що кораблі будуть пошкоджені штормом, що вирує наразі в Чорному морі. Але шторм небезпечний не лише для ворожих кораблів, але й для одеситів та мешканців області, адже шторм зриває з кріплень морські міни, яких зараз багато в морі, та виносить їх до узбережжя.  

Обстріли та новини про відключення світла 

Минулий тиждень був відносно спокійним для жителів Одещини. Лише 31 жовтня в небі над Одещиною було збито дві ворожі ракети та 2 листопада вранці ворог намагався нанести ракетний удар по області трьома ракетами. Усі були збиті нашими підрозділами ППО над морем.

Однак атаки російської армії на об'єкти енергетичної інфраструктури в країні не припиняються, тож в компанії "ДТЕК Одеські електромережі" повідомили про вдосконалення графіків стабілізаційних вимкнень. 

"Якщо російська ракета або дрон пошкодили якийсь важливий об'єкт, звичайно важко спрогнозувати, коли це станеться та чи станеться взагалі, але ми будемо намагатися ліквідувати пошкодження якнайшвидше й повертати електропостачання до норми", - зазначив генеральний директор ДТЕК Одеські електромережі Дмитро Григор‘єв.

Вдосконалений графік передбачає попередні розподілення споживачів на три групи. Як й раніше, відповідно до днів тижня будуть змінюватися часові проміжки. Для кожної з груп ці проміжки часу вимкнень не повинні перевищувати чотирьох годин. 

З графіком можно ознайомитися за посиланням.

Крім того, до форс мажорних обставин, пов’язаних з зимою, готується і мерія Одеси. Одеський муніципалітет визначив 141 місце для облаштування стаціонарних пунктів обігріву у 67 сховищах, 68 закладах освіти, а також мобільні пункти обігріву. Міськзелентрест вже заготовив 400 кубічних метрів дров. Керівників об'єднань співвласників багатоквартирних будинків міста рекомендовано продумати, як вони можуть підготувати свої будинки до важкого сезону: закупити генератори, булер'яни, облаштувати на прибудинковій території місця для приготування їжі, а також зробити запаси води та продуктів харчування.

Пауза в "зерновій угоді"

Шантаж росії щодо блокування "зернового коридору" вкотре продемонстрував їх безсилля. Рух суден був призупинений, але лише на день. Та чи на такий результат від гучних заяв очікували в кремлі?

29 жовтня в рф заявили, що припиняють участь у "зерновій ініціативі". Рішення ухвалили нібито через вибухи в Севастопольській бухті в тимчасово окупованому Криму.

Однак ООН і Туреччина погодили рух суден з українським зерном, тому 31 жовтня з портів України вийшли 12 суден з 354,5 тисячі тонн продукції.

У Мінінфраструктури підрахували, що за три місяці "зернової угоди" 422 судна експортували майже 10 мільйонів тонн агропродукції.

Додамо, що одразу після припинення участі росії в "зерновій ініціативі" міністр сільського господарства рф Дмитро Патрушев оголосив про готовність росії замінити українське зерно на світовому ринку "власним". Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба тоді припустив, що йдеться про урожай, викрадений з тимчасово окупованих територій.

Але всі погрози виявилися пустими, тож вже 2 жовтня у росії заявили, що відновлюють свою участь у зерновій угоді. 

У свою чергу член парламентського Комітету з питань аграрної та земельної політики Дмитро Соломчук заявив, що росії не подобається "зернова угода", бо світ відмовляється від їхньої агропродукції на користь української.

Деякі підрахунки збитків від війни

Оперативний штаб з фіксації екозлочинів російської федерації, внаслідок дій країни-терориста довкіллю України вже завдали збитків на суму понад 1 трильйон 350 мільярдів гривень. Про це повідомили у пресслужбі Рахункової палати України.

Втім там наголошують, що за даними екологів, навіть ця сума не відображає справжнього обсягу нанесеної шкоди.

Загалом в Україні вже постраждало 3 мільйони гектарів лісів, а це майже третина лісового фонду держави. Деякі з них - втрачені назавжди.

"росія перетворила наші родючі чорноземи в найбільш забруднені вибухівкою землі у світі.Близько третини території України потребуватиме розмінування, на що знадобиться щонайменше 10 років", - зазначають експерти.

Крім того, Одеська обласна організація ВГО "Комітет виборців України", у рамках глобальної ініціативи "Трибунал для Путіна" впродовж жовтня 2022 року задокументувала сім нових епізодів воєнних злочинів рф.

Таким чином, за даними організації, загалом їхня загальна кількість складає 244 проти 237 станом на вересень.

Зокрема побільшало поранених через обстріли російською федерацією Одеської області зі 120 станом на 24 вересня до 123 станом на 24 жовтня. 

На Миколаївщині впродовж місяця зафіксували майже 200 нових епізодів воєнних злочинів рф.

Ірина Семенюта