Масовані ракетні удари, шантаж росії та заявка до ЮНЕСКО: головні теми тижня

Минулий тиждень був і трагічним, і водночас мав деякі позитивні моменти для України. Ворог знову збільшив кількість атак по усім регіонам нашої держави, чим замість страху та паніки викликав ще більшу лють в українців та посилив міжнародну підтримку України. Одеса наблизилась до Списку всесвітньої спадщини, а росію нарешті визнали країною-терористом.

Розглянемо головні події війни, що стосуються країни та безпосередньої Одеської області, більш детально. 

Масований ракетний удар по країні

Вранці 10 жовтня росія здійснила масовану ракетну атаку на міста України. Того дня внаслідок цих терористичних дій загинули 19 людей. Загалом від обстрілів постраждали понад 20 міст: Київ, Одеса, Миколаїв, Львів, Рівне, Житомир, Тернопіль, Хмельницький, Івано-Франківськ, Вінниця, Дніпро та інші. Ворог завдав 84 ракетні та авіаційні удари крилатими, балістичними, зенітними керованими ракетами та ударними безпілотниками. Більше половини, а саме 56 повітряних цілей, було знищено.

Загалом під час масованої ракетної атаки у першій половині дня, ворог випустив по півдню України 16 крилатих ракет, зокрема три "Калібри" та 13 Х-55, а також спрямував два дрони-камікадзе по об'єктах критичної інфраструктури. Ракетні атаки та "нальоти" дронів тривали протягом всього тижня.

У Центрі національного спротиву, створеному Силами спеціальних операцій Збройних Сил України, повідомили, що на територію Херсонської області та у Крим окупанти звезли іранських інструкторів для запуску дронів-камікадзе іранського виробництва Shahed-136 по Миколаєву та Одесі.

Водночас в Ірані офіційно заперечують постачання до рф безпілотників, які вона активно використовує у війні, атакуючи Україну. 

Президент росії володимир путін, а також проросійські пропагандисти не заперечували причетності своєї армії до цих атак, крім того в етерах російського телебачення виправдовували ці дії «відповіддю на вибух на Керченському мосту».

В українській розвідці твердження про організацію вибуху на Керченському мосту назвали нісенітницею.

У зв’язку з ракетною небезпекою, освітні заклади Одещини перевели на дистанційне навчання до п’ятниці, 14 жовтня. З понеділка учні та студенти повернулися до попередньої форми освітнього процесу, як було до 10 жовтня.

росія - країна з терористичним режимом

Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію, у якій оголосила режим рф терористичним.

Зі ста депутатів ПАРЄ "за" проголосували 99, "проти" - 0, "утримався" - 1".

До проєкту резолюції внесли поправку з голосу, в якій зазначається: "Оголосити нинішній режим російської федерації терористичним", а також до документу включили поправку із закликом надати Україні системи ППО.

Народний депутат України, а також представник України в ПАРЄ Олексій Гончаренко описав найважливіші моменти резолюції:

• Зазначається, що російський режим - є терористичним. Це потужний сигнал світового масштабу, і це ще один крок, щоб росію визнали країною-спонсором тероризму.
• Вперше в історії Рада Європи заявила, що потрібно дати країні зброю! Мова йде про системи ППО для захисту цивільного населення.
• Зазначається, що перебування росії у Радбезі ООН - не є легальним.
• Якнайскоріше створення міжнародного трибуналу.

ПАРЄ стала першою впливовою міжнародною організацією, яка визнала росію державою-терористом.

Фото: InformNapalm

Шантаж росії щодо "зернової угоди" в ООН

Після офіційного визнання ПАСЄ росії країною терористом, посол росії в ООН Геннадій Гатилов заявив, що російська федерація висловила в Організації Об’єднаних Націй занепокоєння з приводу угоди про експорт зерна з портів Великої Одеси та готова відмовитися від поновлення угоди наступного місяця, якщо її вимоги не будуть розглянуті.

Посол заявив, що москва передала в середу листа генеральному секретарю ООН Антоніу Гутеррешу, в якому викладено список скарг.

"Якщо ми побачимо, що з російської сторони угоди – експорту російського зерна та добрив – нічого не відбувається, тоді вибачте, нам доведеться поглянути на це по-іншому", – сказав він.

Проте чого саме домагається росія, виданню невідомо, бо посол відмовився надавати журналістам копію листа із переліком вимог. 

Натомість речник ООН Стефан Дюжаррік заявив, що ООН залишається на постійному зв’язку з російськими офіційними особами, а також з офіційними особами Європейського Союзу, Сполученого Королівства та Сполучених Штатів, щоб усунути останні перешкоди для сприяння експорту російського зерна та добрив. 

Справа в тому, що термін зернової угоди спливає 18-19 листопада й в ООН прагнуть її продовження, а росія намагається цим скористатися. 

Водночас Туреччина заявила, що готова продовжити дію "зернової ініціативи" та запевнили у докладанні максимальних зусиль для її успішної реалізації.

Україна у рамках дії "зернової ініціативи" вже експортувала понад 7,7 мільйонів тонн агропродукції.

Одеса та ЮНЕСКО

11 жовтня Україна офіційно передала на розгляд ЮНЕСКО номінаційний файл "Історичний центр міста-порту Одеси" для включення до Списку всесвітньої спадщини.

Одеське питання має бути розглянуто вже на наступній сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Організація хоче додати Одесу до Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою, разом із об’єктами всесвітньої спадщини у Києві та Львові.

ЮНЕСКО готова профінансувати ремонт Одеського художнього музею, Одеського музею сучасного мистецтва, а також планує профінансувати наймання додаткового персоналу, який займатиметься охороною колекцій. ЮНЕСКО також допоможе з оцифруванням творів мистецтва та забезпечить засобами захисту.

Фото: Одеська міська рада

Ситуація в Чорному морі 

Незважаючи на масований ракетний удар, на початку минулого тижня служба зв’язків з громадськістю оперативного командування "Південь" повідомляла про зменшення ворожого корабельного угрупування в Чорному морі майже вдвічі. Загальна кількість бойових кораблів, що маневрували поблизу узбережжя Криму, складала лише шість одиниць. З них напоготові із 16-ма «Калібрами» на бортах були два надводних ракетоносії. Однак вже наступного дня - 11 жовтня - військові "Півдня" зазначили, що зменшення було не довготривалим - того дня кораблів знову стало 12. 

Така ж ситуація протрималась ще добу, а вже 13 жовтня ворог знову збільшив ескадру. Тоді корабельне угруповання рф при помірному штормі зросло до 15 одиниць. На бойовому чергуванні було три носії "Калібрів", серед яких один – підводний. Загальне ракетне спорядження зросло до 20 ракет.

14 та 15 жовтня кораблів нараховувалося 12, а кількість ракет зменшилась також до 12. А от в неділю, 16 жовтня, вже традиційно ворожа ескадра була зменшена вполовину - до 6 кораблів. Однак кількість ракет на їх бортах залишилась незмінною - 12 "Калібрів".