Нові старі виклики Одеси: низькі темпи вакцинації та політична боротьба серед місцевих еліт

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва за підтримки Представництва «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу» в Україні продовжує серію аналітичних матеріалів, присвячених оцінці згуртованості та стабільності в Одеській області. 

Дані цієї аналітичної записки охоплюють кейси з 1 жовтня по 21 листопада 2021 року, а також результати експертного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» з 16 по 26 листопада 2021 року серед активістів та представників громадського сектору Одеси та області.

Результати були представлені сьогодні під час онлайн-конференції в пресцентрі "Укрінформ".

Враховуючи події, які відбулися в Одеській області за вказаний період, для оцінки було виокремлено чотири фактори, які потенційно можуть призвести до дестабілізації, або, навпаки, сприяти консолідованості в регіоні: 

• політична боротьба в обласному центрі;
• поширення COVID-19;
• політична участь населення;
• поширення проросійських поглядів. 

За результатами оцінки стабільності та єдності в Одесі та Одеській області, у регіоні наявні такі потенційні ризики для дестабілізації політичної та економічної ситуації у майбутньому: 

Перерозподіл сил у органах місцевої влади внаслідок судових процесів проти Геннадія Труханова. Нові докази, представлені суду під час засідань по «Одеській справі» та справі «Краяна», можуть імпліцитно підсилити вплив бізнесмена Аднана Ківана на політику регіону, у тому числі через отримання своїх представників у міській раді. Якщо бізнесмен вирішить, що більше зиску у боротьбі з міським головою він матиме від коаліції з «Опозиційною платформою – за життя», аніж з  «Європейською Солідарністю» чи «Слугою Народу», то це може загрожувати посиленням проросійських сил у регіоні.

Нова хвиля епідемії COVID-19 та провал кампанії з вакцинації. Станом на кінець листопада Одеська область починає поступово наближатися до виходу з «червоної» карантинної зони: кількість госпіталізацій, хворих, навантаження на ліжковий фонд поволі знижується. Переважно це є наслідком природніх процесів, а не результатом ефективної роботи місцевої влади. Збільшення кількості вакцинованих у області, викликане запровадженням центральною владою низки обмежень у пересуванні, все ще є недостатнім для уникнення значної кількості заражень. Люди віком за 60 років, серед яких летальність значно вища, найслабше охопленні вакцинацією, і місцева влада наразі не запроваджує програм, які змінили би цю ситуацію. Нові хвилі епідемії, викликані мутацією вірусу, призведуть до значної кількості смертей та просідання місцевої економіки. Місцевій владі необхідно вже зараз сприяти: вакцинації серед цільових груп; протидії дезінформації проросійських груп щодо щеплення; підготовці ліжкового фонду до більшої кількості хворих. 

Однією з основних подій осені на політичній арені регіону стало вручення НАБУ підозри Геннадію Труханову. Міського голову підозрюють в участі у незаконному заволодінні землями територіальної громади міста Одеса під час його минулої каденції. Підозрюваними у цій справі є ще 15 осіб, яких пов’язують з Трухановим, зокрема бізнесмен Володимир Галантерник, колишній прокурор Одеської області Олег Жученко та директорка юридичного департаменту Одеської міської ради Інна Поповська. Це вже друга гучна справа НАБУ та Антикорупційної прокуратури проти вищого політичного керівництва міста. У 2018 році НАБУ вручало Труханову підозру у справі про заволодіння коштами місцевого бюджету під час придбання будівель заводу «Краян».  

Обидві справи перебувають на розгляді Вищого антикорупційного суду. Однією з причин затягування рішення у справі «Краяна» є виїзд однієї з основних підозрюваних, помічниці Геннадія Труханова, за кордон. Вірогідно схожа ситуація може скластися і у «Одеській справі», оскільки Володимир Галантерник, за свідченням НАБУ, теж переховується за кордоном від слідства. 

На думку абсолютної більшості експертів, опитаних Фондом «Демократичні ініціативи», розслідування за справою «Краяна» не призведе до відкритої конфронтації між Геннадієм Трухановим та центральною владою. Крім того, окремі експерти/-ки вважають, що провадження проти Геннадія Труханова зумовлене боротьбою за виборців, а не прагненням засудити та позбавити влади міського голову. 

Опитані «Демократичними ініціативами» місцеві експерти зазначили, що незважаючи на проблеми Труханова з правоохоронними органами, йому вдалося протягом жовтня та листопада поліпшити комунікацію з суспільством і посилити співпрацю з центральною владою та місцевими депутатами. Як наслідок, експерти вважають, що міський голова Одеси продовжує зберігати сильний вплив на політику регіону. 

Навіть якщо нова справа проти Труханова не вплине на його відносини з командою президента, то її перебіг може змінити баланс впливу серед інших представників місцевої еліти «Одеської справи». 

Зокрема, команда Труханова вже намагається запобігти певним політичним ризикам та забарвити кримінальне переслідування міського голови у «політично вмотивоване» і замовлене його ворогами. Призначаючи застави Труханову, колишній прокурор Одеської області заявив про те, що Ківан у 2016 році просив його підписати підозру Труханову в обмін на значну суму грошей. 

Варто зазначити, що такі заяви невипадкові. Адже, за свідченням експертів, опитаних виданням «Детектор медіа», Труханов та Ківан тривалий час конфліктують у сфері будівельного бізнесу та виділення землі. Місцеві медії, що належать Ківану – «УСИ.online» та «7 канал» – регулярно критикують діяльність міського голови Одеси. Тому нове розслідування стане гарним приводом продовжувати негативну інформаційну кампанію та знижувати довіру одеситів до Труханова.

У разі несприятливого для Труханова результату суду за матеріалами розслідування НАБУ, одеський бізнесмен-забудовник Аднан Ківан може піднятися на кілька позицій в рейтингу найвпливовіших одеситів.  

Проте навіть у такому разі Ківану без підтримки з боку президента буде важко трансформувати свій неформальний вплив у лояльність місцевих депутатів. Наразі експерти, які взяли участь у нашому опитуванні, відзначають низький електоральний рейтинг та відсутність впливу Аднана Ківана на депутатів місцевої ради.

За даними РНБО, у період з 1 жовтня по 21 листопада в Одеській області було виявлено 68 067 випадків захворювання на COVID-19, померла 1 691 особа. Статистка за місяцями свідчить, що більшість випадків захворюваності припала на жовтень: тоді на коронавірус занедужало 38 517 осіб. А у листопаді було виявлено 29 550 випадків хвороби. А от показники смертності зросли у листопаді – 893 людини порівняно з 798, які померли від коронавірусу у жовтні. 

Таким чином, якщо спиратися на офіційні дані, найбільша летальність припала саме на останній місяць осені і становила 3,02%, що перевищило найвищі показники летальності від COVID-19 в Україні (2,47%) та світі (2,02%) за період з 1 по 21 листопада. 

Пік госпіталізацій припав на 20-ті числа жовтня, коли близько 80% усіх ліжок, виділених під COVID-19, було зайнято хворими, завантаженість ліжок з підведеним киснем у цей період складала теж близько 80%. В окремих громадах, як от у Білгород-Дністровській та Чорноморській міських громадах, наприкінці жовтня – на початку листопада зайнятість ліжок з киснем сягнула 100%. У самій Одесі окремі лікарні теж були повністю заповнені хворими, які потребували кисневої терапії. Внаслідок цього лікарні були змушені переводити частину хворих до інших медичних закладів, що потенційно могло погіршити стан хворих.

Критична ситуація з киснем була частково зумовлена зупинкою основних виробників кисню – «Лінде Газ Україна» та «Мессер Україна», що негативно позначилося на роботі більшості ковідних лікарень у країні. На додаток, місцевий виробник кисню, державний Одеський припортовий завод, зміг збільшити виробництво кисню до 12 тонн лише у другій половині листопада. 

Проте частково відповідальність за нестачу кисню несе й місцева влада, якій не вдалося вчасно провести закупівлі та введення в експлуатацію кисневих станцій для лікарень. На початку листопада тільки чотири із семи необхідних станцій були введені в експлуатацію. За прогнозами місцевої влади всі сім концентраторів зможуть забезпечити місто 6–7 тоннами кисню на добу, іншу частину місто планує закуповувати у підприємств.

Попри спроби місцевої влади додавати нові ковідні ліжка, щоб знизити у такий спосіб показники госпіталізації, зростання захворюваності було таким стрімким, що нові місця одразу заповнювалися хворими і показники однаково лишалися високими.

З переходом Одеської області 18 жовтня до «червоної» карантинної зони значно зросла кількість охочих вакцинуватися. Наприклад, у період з 18 по 24 жовтня першою дозою в області вакцинувалося 67 тис. 988 осіб, що на 49% більше, ніж у попередній піковий період вакцинації до цього, який припав на 20–26 вересня, коли першою дозою вакцинувалося 34 тис. 558 осіб. 

З другої половини жовтня активніше почали вакцинуватися громадяни віком за 60 років та працівники сфери критичної інфраструктури. Хоча за віковою структурою громадяни віком 20–39 років все ще переважають за частотою щеплень. 

Загалом станом на 22 листопада в Одеській області хоча б одну дозу вакцини отримало 28% місцевого населення, що нижче, ніж у більшості областей. Однак реальний відсоток вакцинованих може бути дещо меншим через поширеність підроблених сертифікатів. Про це свідчать, наприклад, повідомлення про виявлення факту підробки шести сертифікатів про вакцинацію поліцією Одеси, викриття схеми підробки сертифікатів лікаркою однієї з поліклінік Одеси, потрапляння в реанімацію Ізмаїльської лікарні жінки з підробленим сертифікатом.  

У період з 1 жовтня по 21 листопада в Одеській області пройшло 11 акцій протесту. Ще одна акція, яка безпосередньо стосувалася Одеси, була проведена у Києві під стінами Кабінету Міністрів України. 

За результатами моніторингу Фонду «Демократичні ініціативи», в середньому в Одеській області проходить близько 8 мітингів чи протестів на місяць. Таким чином, попри можливий очікуваний сплеск протестних настроїв перед початком опалювального сезону, який в Одесі припав на 1 листопада, збільшення протестів не відбулося.  Протестна активність, навпаки, знизилася: так у жовтні відбулося лише 4 акції, решта 8 пройшли у листопаді. Традиційно для регіону більшість протестів були зосереджені в обласному центрі – Одесі. 

Одна з акцій протесту вийшла за межі області: співробітники Одеського припортового заводу (ОПЗ) приєдналися до мітингу профспілок України, який пройшов у Києві. Окрім підтримки загальних вимог, одеські робітники вимагали від Уряду розблокувати процес приватизації заводу. Через місяць робітники ОПЗ провели ще одну акцію в Одеській області, звертаючись з тією ж вимогою до Президента України. Робітники побоюються, що держава не зможе запобігти зупинці підприємства, що призведе до банкрутства та вимушеного безробіття. 

Поширеними у Одесі були мітинги противників вакцинації та карантинних обмежень для невакцинованих громадян. Загалом за звітній період пройшло три мітинги противників вакцинації. 24 жовтня на Приморському бульварі провели мітинг учасники спільноти «Одеса проти COVID-19», вони ж взяли участь у аналогічній акції проти вакцинації 3 листопада, у Міському саду. Того ж 3 листопада під Одеською міською радою пройшов мітинг противників вакцинації, організований іншою спільнотою – «Terra Freedom», під час якого учасники вигукували антисемітські гасла. Організацію  «Terra Freedom» заснував громадянин Молдови В’ячеслав Валько, який у 2014 році балотувався до парламенту Молдови від проросійської партії «Вибір Молдови – Митний Союз». За інформацією місцевих ЗМІ, поліція склала протокол про порушення карантинних обмежень на організаторів акції 24 жовтня. 

Серед інших акцій протесту, які були меншими за чисельністю учасників, протести проти затримання Міхеіла Саакашвілі у Грузії, спалення меморіалу загиблим на Куликовому полі 2 травня 2014 року, акція під Генеральним консульством РФ, протест проти захоплення забудовником прибудинкової території. Дві акції включали перекриття доріг та були пов’язані з відсутністю комунальних послуг: мешканці житлового комплексу на Молдованці два тижні не мали електроенергії та води, мешканці іншого житлового комплексу, по вулиці Фонтанська дорога, були невдоволені відсутністю опалення у їхньому будинку. За обома акціями спостерігали працівники правоохоронних органів, які, однак, не перешкоджали проведенню зібрань. 

Питанню охорони довкілля була присвячена акція у Балті. Місцеві громадяни вимагали від міської влади перенести міське звалище подалі від домівок людей. Заступник міського голови пообіцяв, що питання буде вирішене найближчим часом. 

За результатами експертного опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» з 16 по 26 листопада, найімовірніше найближчі протести в Одеській області стосуватимуться питань незаконної забудови, зростання тарифів на газ та електроенергію і впровадження карантинних обмежень. 

Порівняно з результатами минулого експертного опитування, проведеного у вересні, зросла оцінка ймовірності протестів проти вакцинації та залучення людей до акції проти рішень органів центральної влади. А втім, жоден з протестних рухів, на думку опитаних експертів, не матиме достатнього мобілізаційного потенціалу, щоб дестабілізувати ситуацію на Одещині. 

У період з 27 вересня по 14 листопада, за даними моніторингу видання ІзбірКом, відсоток проросійської пропаганди в одеських соціальних мережах становив 2,3%.

Абсолютну більшість пропагандистських дописів становила ностальгія за часами СРСР та Російської імперії (63%), ще третина була представлена дописами з посиланнями на російські інформаційні джерела – 36%. Порівняно з попередніми місяцями, не було поширено жодного допису з закликами до сепаратизму чи  ознаками ксенофобії  щодо українського народу. Проте 16 дописів містили матеріали, які дискредитували українську державність, що майже ніж вдвічі більше, ніж кількість аналогічних дописів за минулий звітній період. 

Взаємодія з пропагандистськими дописами, як і раніше, вища порівняно з середнім показником взаємодії з усіма аналізованими дописами. Однак пік активності користувачів з постами, які містили проросійську пропаганду, припав на період з 11 по 17 жовтня та з 8 по 14 листопада. Зростання лайків та репостів переважно стосувалася дописів з фрагментами радянських фільмів та дописи про радянських діячів культури. В той же час, коли більшість дописів стосувалася відкритої ностальгії за радянськими часами, наприклад цитування Сталіна, як було зафіксовано у період з 18 по 24 жовтня, взаємодія користувачів з пропагандистськими дописами була в середньому вдвічі нижчою.  

Восени в Одеській області продовжилася декомунізація. 22 вересня Роздільнянська міська рада змінила міський прапор та герб, аби вони відповідали вимогам закону «Про засудження комуністичного та нацистського тоталітарних режимів». Дві громади області перейменували вулиці названі в честь депутатки Державної думи Росії від партії «Єдина Росія» Валентини Терешкової. Втім Нерубайська сільська рада відмовилася від перейменування вулиці Терешкової. Жодне з рішень не викликало протестів серед місцевих жителів.

На початку жовтня мовний омбудсмен Тарас Кремінь запропонував перейменувати низку населених пунктів, аби вони відповідали вимогам мовного законодавства. Серед них, зокрема, місто Южне в Одеській області. Місцева влада переклала відповідальність за ухвалення рішення на містян, розмістивши відповідну петицію. Станом на 28 листопада з 521 жителя Южного, які взяли участь у голосуванні, 92% проголосували проти перейменування.